Курсова робота “Етична бесіда як метод морального виховання дітей старшого дошкільного віку”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ 1. Етична бесіда як метод морального виховання 

1.1 Поняття про етику та етичну бесіду 

1.2 Поняття про моральне виховання 

1.3 Проблема морального виховання дітей старшого дошкільного віку 

Розділ 2. Експериментальна методика виховання дітей старшого дошкільного віку методом етичної бесіди

2.1 Опис методики дослідження 

2.2 Аналіз результатів проведеного дослідження 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» основними завданнями дошкільної освіти є формування розвиненої особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, допомога у соціальній адаптації до майбутнього самостійного життя, зміцнення та збереження її психічного, фізичного та духовного здоров’я, виховання у дітей любові до Батьківщини та шанобливого ставлення до самого себе й оточення.

Одним з пріоритетних завдань на сьогодні є моральне виховання дітей, яке сприяє розумінню і засвоєнню ними норм та правил моралі, формує їх моральну культуру, прищеплює відчуття приналежності до конкретної нації, її цінностей та до людства загалом. Тому увага педагога має зосереджуватися у тому числі і на морально-духовному здоров’ї дитини задля сприянню розвитку її індивідуальності.

Серед найефективніших засобів морального виховання дошкільників виділяється етична бесіда. Її метою є перетворення негативних роздумів на позитивні, формування ціннісного ставлення до себе та інших людей, розвиток моральних почуттів та переживань. Питання практичного застосування етичної бесіди у роботі з дошкільниками було висвітлено у працях. І. Беха [2], Г. Ващенко [3], О. Конопко [7], І. Лохицької [8] та інших.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження: полягає у теоретичному обґрунтуванні та дослідженні педагогічних умов до морального виховання старших дошкільників засобами етичної бесіди.

Мета роботи зумовила наступні завдання:

1. проаналізувати сутність понять етики, етичної бесіди та морального виховання;
2. визначити сучасні аспекти проблеми морального виховання дошкільників засобами етичної бесіди;
3. спланувати та провести експериментальне дослідження з метою діагностики ефективності впливу на моральне виховання дітей старшого дошкільного віку етичної бесіди;
4. провести аналіз отриманих результатів.

Об’єктом дослідження є процес використання етичної бесіди для морального виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження є зміст і методика морально етичного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами етичної бесіди.

База дослідження: дослідження проводилося у закладі Товстолузької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної, нормативної бази документів з метою уточнення поняття «моральне виховання дошкільників», «організація морального виховання дошкільників»; спеціальної літератури; експериментальні: метод опитування; метод обробки результатів дослідження.

Значення одержаних результатів. результати цього дослідження можуть бути використані вихователями закладів дошкільної освіти в процесі підготовки до занять.

 

Розділ І. Етична бесіда як метод морального виховання

1.1 Поняття про етику та етичну бесіду

 

Етика є галуззю філософських знань та наукою про мораль, що осмислює, узагальнює, систематизує історію становлення і розвитку етичних теорій, концепцій, які обґрунтовували природу, суть, специфіку, функції моралі, закономірності її розвитку і функціонування, взаємозв’язок з іншими формами духовного та матеріального життя людей. Етика як моральна філософія –теоретичне моральне знання про суть і призначення людини, що відображає моральну свідомість в усій її складності та суперечливості, конкретно-історичну практику у її розмаїтті та колізіях.

Етика є наукою про особливу сферу людської життєдіяльності, специфічний інститут — мораль. Метою етики є раціональне обґрунтування моралі та виявлення її природи, суті, місця та її призначення в розвитку людини і суспільства. В етиці осмислюються, узагальнюються, систематизуються історичні форми моральності, аналізуються етичні доктрини, теорії, що прагнуть пояснити природу, закономірності розвитку, функції моралі, а також здійснюється аналіз механізмів моральної орієнтації і регуляції, виражених у системі цінностей, норм, принципів, понять моральної свідомості [1].

Якщо з об’єкт вивчення етики є зрозумілим, то складніше з її предметом. У процесі історичного розвитку цивілізації людства предмет етики змінювався. Це обумовлено двома обставинами. По-перше, змінювався сам об’єкт вивчення — мораль (те, що моральне в одних умовах, ставало аморальним, щонайбільше ненормальне в інших, умовах, що змінилися). По-друге, змінювався предмет етики і внаслідок розвитку самого етичного знання, відкриття нових сторін, регулятивних механізмів моралі, що свідчило про різні ступені і рівні її пізнання. Обидва ці процеси в їх взаємній залежності знайшли відображення в історії світової етичної думки. Характерним тут є те, що мораль, виступаючи об’єктом вивчення етики як науки, не створює етичні норми, правила, а лише встановлює, що в суспільстві або в історичну епоху вважатимуть або вважали добром або злом. Мораль не визначає, що є добро, а що — зло. Цим займається етика, визначаючи мораль, тобто, що добре, що погано з нормативної точки зору. Отже, предметом етики виступають моральні норми. Тому, етика — наука, об’єктом вивчення якої є мораль.

Поняття етики з самого початку свого виникнення означало місцеперебування, спільне житло. Згодом воно набуло нового значення: звичай, темперамент, характер. Історія поняття етики зафіксувала те важливе спостереження, що звичай і характери людей народжуються в спільному житті. Видатний мислитель античності Аристотель, беручи за основу значення слова ethos як характеру (темпераменту), формулює прикметник ethicos – етичний, визначивши особливість людської доброчинності, а саме доброчинності характеру (мужність, мудрість, помірність, справедливість тощо), які відрізняються від властивостей розуму [3].

Історія становлення поняття етики повторюється ще раз на римському ґрунті. Приблизним латинським аналогом слова ethos є слово mos (moris), що також означає вдачу та характер людини, крій одягу і моду, звичай та порядок Стародавній римський філософ Цицерон, орієнтуючись на грецький досвід і прямо посилаючись на Аристотеля, сформував прикметник moralis, а від нього пізніше виникає поняття moralitas – мораль. Отже, за етимологічним змістом грецьке ethice і латинське moralitas збігаються. Ці поняття створені філософами для визначення певного явища. У процесі історичного розвитку людства поняття етики наповнювалося різним змістом. Зокрема, етику почали розглядати як філософську науку, яка відповідає на питання «як потрібно правильно жити?» і має основним предметом вивчення моралі [2].

Відповідно, близьким за змістовим наповненням є визначення етичної бесіди. Отож, етична бесіда — це цілеспрямована і організована розмова вихователя з учнями на відповідну моральну тему, яка передбачає запитання та відповіді. Етична бесіда відрізняється від розповіді чи інструктажу саме тим, що педагог вислухує і враховує думки, точки зору своїх співрозмовників, будує свої відносини з ними на принципах рівноправності і співпраці. Етичної бесіда називається тому, що її предметом частіше за все стають етичні, моральні, етичні проблеми.

Етична бесіда є однією з важливих форм етичної освіти молоді й використовується як метод морального виховання. Мета етичної бесіди — систематичне роз’яснення дітям норм і правил моралі, допомога учням в усвідомленні морального досвіду, в моральному самовихованні, формуванні громадської думки, розвитку критики і самокритики в учнівському колективі. Діти дуже схильні наслідувати товаришів і дорослих, завдяки наслідуванню учні оволодівають правилами поведінки, різними видами діяльності [4; 6].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!