Курсова робота “Фінансовий облік операцій з обміну”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ ОБМІННИХ ОПЕРАЦІЙ 

1.1. Економічна суть та облікове визначення бартерних операцій, як форми обмінних операцій 

1.2. Нормативна та законодавча база фінансового обліку операцій обміну 

1.3. Бухгалтерський облік обмінних операцій та кореспонденція рахунків при застосуванні обмінних операцій 

1.4. Порівняльний аналіз обліку обмінних операцій за національними та міжнародними стандартами 

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК ОБМІННИХ ОПЕРАЦІЙ НА ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» 

2.1.  Економіко-організаційна характеристика 

2.2.  Особливості організації бухгалтерської служби 

2.3.  Аналіз відображення операцій обміну в первинних документах та на рахунках бухгалтерського обліку та їх відповідність вимогам П(С)БО 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ ОБМІННИХ ОПЕРАЦІЙ НА ТОВ  «ЄВРОПЕЙСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність даної курсової роботи полягає у  значному поширеності бартерних операцій в Україні, викликаних військовою агресією Росії по відношенню до України по причині відсутності платіжних засобів розрахунку,  які супроводжуються кризою неплатежів, що і змушує суб’єктів господарювання обмежувати свої розрахунки грошима і здійснювати обмін товарами, роботами, послугами, заборгованостями. Задовго до появи грошей економічні відносини мали місце між людьми у вигляді обмінних операцій. На той час їхньою метою не було отримання прибутку, а скоріше отримання життєво важливих речей.

Сьогодні результатом обмінних операцій є взаємовигідні відносини, і обмінні операції стають дедалі актуальнішими. Економічна теорія Маркса «гроші-товар-гроші» практично була зруйнована за часів кризи в пострадянських країнах на початку 90-х років. Бартер дозволяє не використовувати гроші. Це зручно в кризових станах економіки, коли компанія може мати дефіцит грошей, але багато товару на складі. Головний мінус бартеру – складність угоди. Потрібно домовитися про ціну предметів, що обмінюються так, щоб вона була однаковою, визначити справедливу вартість об’єкта обміну та його необхідність.

Використання бартерних операцій дозволяє підприємству не шукати варіанти рішення проблеми касових розривів. Дослідження суті та значень бартерних операцій проводилося багатьма іноземними  вченими економістами: Маршал Саллінс, Дю-ран Белл [1-2]. Серед вітчизняних вчених, які досліджували дану тему були такі науковці: Стровський Л. Е., Устенко О. А., Мочений С. В., І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [3 – 6] тощо.

Метою курсової роботи  є теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій з удосконалення обліку обмінних операцій на ТОВ «ЄДБК».

 Для досягнення мети в курсовій роботі поставлені та вирішені такі завдання:

1. з’ясування теоретичних аспектів бартеру, а саме його сутності як економічної категорії;
2. аналіз організаційно-економічної характеристики досліджуваного підприємства ТОВ «ЄДБК»;
3. визначення напрямків удосконалення ТОВ «ЄДБК».

Об’єктом дослідження виступають бартерні операції в галузі торгівлі.

Предметом курсової роботи є особливості здійснення товарообмінних операцій в Україні.

Методи дослідження у роботі було використано загальні методи економічних досліджень, зокрема такі, як аналіз, зіставлення, конкретизація, балансовий, абстрактно-логічний, а також економіко-статистичні методи із застосуванням середніх і відносних величин.

Інформаційною базою слугували вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси, інформація з Інтернет та фактичні дані з діяльності ТОВ  «Європейська дорожньо-будівельна компанія».

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Містить 11 таблиць, 4 рисунки. Основний зміст роботи викладений на 35 сторінках.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ ОБМІННИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1. Економічна суть та облікове визначення бартерних операцій, як форми обмінних операцій

 

Бартерна торгівля виникла понад 10 тис. років тому. Набувала поширення в період економічних криз, проведення колоніальної політики. Право власності на товар при такому виді продаж передається без платежу грошима, тобто здійснюється обмін одного чи кількох товарів на еквівалентну кількість іншого товару.

Здійснення операції обміну має певні труднощі:

1. він обмежений двома особами, які спроможні задовольнити взаємні потреби;
2. пропорції обміну мають бути визначені до укладення угоди (трансакції);
3. при обміні багато часу й зусиль витрачається на пошуки та здійснення взаємо вигідності угоди, а також занадто велика частка продуктів, виробів може залишатися в запасі;
4. обмежені можливості здійснення кількісних підрахунків господарської діяльності і, отже, визначення на цьому рівні вигідності чи невигідності операцій обміну [6].

Обмін складав значну частку базової діяльності, яка існувала до ринкової економіки. При господарюванні на рівні самодостатності домашніх і невеликих господарств обмін продуктів та послуг відбувався за умов ізоляції й незалежності людей одне від одного. Бартерний обмін був визначальною рисою стародавніх економік упродовж тисячоліть. З виникненням грошей як засобу платежу поступово формувалася ринково-економічна дійсність, однак обидва види господарювання співіснували паралельно один одному. Внаслідок економічної кризи 1973–74 виникла й набула розвитку сучасна форма матеріальної поза ринкової економіки. Це різні види прихованого натурального обміну, прямий обмін послугами, численні форми новітнього «ремісничого» виробництва з використанням сучасної інформаційної бази [6].

Сучасна міжнародна валютно-фінансова система характеризується тим, що сотні мільярдів грошей у світі не обслуговують руху товарів, послуг, не є джерелом інвестицій, а залишаються лише засобом обміну грошей на гроші задля збагачення, валют. спекуляцій. Це призводить до перетворення грошей в одиницю бартеру, розвитку операцій обміну товарів і послуг на деривативних міжнародних ринках без використання готівкових грошей, що є різновидом  обміну.  Бартерний обмін переважає в діяльності багатонаціональних підприємств (БНП) і транснаціональних корпорацій (ТНК), які посідають значне місце в сучасній світовій економіці.

Від давніх часів в господарстві України співіснували  бартерні, товарно-грошові  і ринкові обміни. Наприкінці 17 – у 18 ст. спостерігається зростання суспільного поділу праці з розвитком міського життя, міських і сільських ремесел, продуктивності сільського господарства. Одночасно збільшилися обсяги товарно-грошових обмінів і частково бартер. угод. Значне зростання товарно-грошових обмінів наприкінці 19 – поч. 20 ст. сприяло розвиткові  обмінів на тлі загальної нерозвиненості ринкової економіки в Україні [6]. Планова соціалістична економіка, що виникла на поч. 1920-х рр. і функціонувала до початку 90-х рр. у СРСР та інших соціалістичних країнах, була поверненням до своєрідного натурального, бартерного обміну. Основною діяльністю господарств був розподіл і регулювання виробництва продуктів у натуральних-фізичних  величинах (штуках, кг, метрах тощо) [6].

За умов незалежності України здійснюється перехід до ринкової економіки, звільнення цін, широке використання грошей, фінансових інструментів. Водночас виникли й набули поширення нові форми бартеризації, спричинені інфляцією й недостатнім розвитком ринкових та фінансово-грошових відносин. Значні й непередбачувані коливання цін, купівельні сили грошей, ризик та невизначеність у зв’язку з їх використанням, нерозвинутість грошово-фінансової системи та розладнаність розрахунків на її основі, розвиток тіньової економіки, корупції стали причинами бартеризації у 90-х рр., яка охопила усі сфери господарства.

В економіці України тих років переважав безпосередній обмін продуктів, послуг або обмін з використанням грошей-сурогатів. Бартерні операції складали незначний відсоток у «бартеризованій» рад. економіці. Одразу після обсягу пром. виробництва, 1998 – вже 43 %.

Обсяг бартер. операцій у -промисловості України 1999 склав 32 млрд. грн.. (30 % ВВП України), зокрема Б. у відвантаженій продукції промисловості 1997 становив 42,4 %, 1998 – 42,5 %, 1999 – 32,7 %, для порівняння: 2000 – 17,1 %. Бартерний обмін у сільському господарстві в цих роках становив відповідно 23,4 %, 26,2 %, 27,1 %, 18,6 %, в експорті продукції – 10,5 %, 7,5 %, 3,8 %, 1,5 %, імпорті – 10 %, 7,1 %, 3 %, 1,4 %. Широко практикувався такий різновид обміну, як виплата заробітної плати у натуральній формі [6].

Бартерні операції властиві переважно країнам з нестабільною економікою, в яких відчутний дефіцит як власної, так і іноземної валют. В Україні особливого поширення набув у 1990-х роках [6]. Існують різні види угод, які здійснюються шляхом товарообміну. Слід, зокрема, розрізняти угоди, оформлені договорами міни чи бартеру, та операції із заліку взаємних вимог. У двох цих ситуаціях змінюються облік та оподаткування господарських операцій.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!