Курсова робота “Фондовий ринок України та актуальні тенденції його розвитку”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ І. Етапи становлення фондового ринку україни: організація та управління 

Розділ ІІ. Аналіз фондового ринку України динаміка його розвитку 

Розділ ІІІ. Шляхи вирішення проблем та перспектив розвитку фондового ринку в Україні 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки фондовий ринок є потужним і професійно сформованим фінансовим механізмом, що гарантує конвертацію звичайної валюти в капітал. На сьогоднішній день більшість заходів з розвитку українського фондового ринку, передбачених у відповідних нормативно-правових актах, були реалізовані на законодавчому рівні, а також на організаційному та інституційному рівнях.

Деякі з них все ще очікують реалізації. Наприклад: впровадження нових інструментів на фондовому ринку; концентрація торгівлі цінними паперами на фондовій біржі; консолідація торговельних систем; централізація депозитних систем. Сучасні фінансові ринки відіграють життєво важливу роль у глобальній економічній системі – вони в основному передають заощадження від домогосподарств дo тих об’єктів (окремим особам або установам), які потребують ресурсів.

Фінансовий ринок акумулював значну частину своїх ресурсів для підтримки інвестиційної діяльності підприємств і урядів. Зазвичай вважається, що фінансові ринки діляться на валютні ринки і ринки капіталу, а фондовий ринок відноситься до обох ринків одночасно. В умовах сучасних і розвинених ринкових відносин проблеми визначення природи фондового ринку полягають у наступному.

Фондовий ринок може бути еквівалентний всьому фінансовому ринку, оскільки він складається з двох частин ринку: валютного ринку, який обслуговує потік короткострокового накопичення; і ринку капіталу, який обслуговує короткострокове накопичення в середньостроковій перспективі. І довгострокові потоки капіталу. Фінансові інструменти, що обертаються на ньому, можна віднести до валютного ринку – цінні папери з терміном погашення до одного року, і ринку капіталу – цінні папери з терміном погашення більше одного року.

Серед вітчизняних вчених, які присвятили себе дослідженню вищевказаних питань, варто згадати: Загородного А.Г., Кондрашихіна А.Б., Кравченко Ю.Я., Мозгового О.М., Корнійчука О.П. та Наймана Е.Л.

Мета курсової роботи – визначити і обґрунтувати природу фондового ринку в сучасних ринкових умовах.

Для досягнення поставленої мети нам необхідно вирішити наступні завдання:

1. Розглянути основні етапи становлення українського фондового ринку: організація і управління;
2. Проаналізувати поточний стан фондового ринку в Україні та з’ясувати його переваги і недоліки;
3. Розглянути пропозиції та рекомендації щодо поліпшення ситуації на українському фондовому ринку.

Об’єктом дослідження є фондовий ринок України.

Предметом дослідження виступають економічні відносини, між суб’єктами фондового ринку та вплив державно – регулятивних заходів щодо названого ринку.

Методи дослідження: монографічний, статистичний, історичний, аналітичний та порівняльний.

Обсяг і структура курсової роботи. Курсова робота  складається зі вступу, трьох розділів, висновку та пропозицій, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової складає 49 сторінок комп’юторного тексту. Робота містить 4 таблиць та 9 рисунків. Список використаних джерел включає 33 джерел.

 

Розділ І. Етапи становлення фондового ринку україни: організація та управління

 1.1. Сутність поняття, структура, особливості міжнародного фондового ринку

 

У сучасних умовах створення фундаменту ринкової економіки значно зростає інтерес до фінансових аспектів економічного розвитку. Судячи з її структури, взаємозв’язку, нагляду та інших параметрів, це досить складна система. У цій системі фінансові ринки займають важливе положення з точки зору їх впливу на інші ринки і навіть на всю економічну систему. Зрештою, фінансова діяльність будь-якої бізнес-структури нерозривно пов’язана з функціонуванням фінансових ринків, розвитком типів ринків і ринкових сегментів, а також економічною ситуацією. Тому, щоб конкурувати один з одним на товарному ринку, підприємства повинні завжди підтримувати зв’язок з фінансовим ринком, який активно впроваджується у фінансову систему в контексті переходу до ринкової економіки.

Огляд професійної економічної літератури про природу і роль фінансових ринків показує, що існують серйозні відмінності в поглядах вчених. Судячи з назви цієї економічної категорії, пояснення відносно розпливчасте, оскільки воно охоплює два поняття: ринок і фінанси. Деякі економісти вважають, що ринок – це серія обмінів в області соціально-економічних відносин. Купівля та продаж товарів через ринок в кінцевому рахунку визначає рівень соціальної цінності. Ф. Котлер визначає ринок як «сферу потенційних обмінів» [4, c. 18].

A K. P. Макконелл i C. Л. Брю розуміють ринок як «інститут чи механізм, сходяться споживачі i продавці деяких товарів i послуг» [5, c. 61]. Одні економісти схильні розглядати технології і методи, призначені для максимізації загальної вартості компанії, в той час як інші розглядають – ᴙᴋ систему стосунків y суспільстві, що складаються ʙ процесі розподілу i перерозподілу вартості валового національного продукту (ВНП). Аналогічним чином, еквівалентність фінансових ринків валютним ринкам і ринкам капіталу можна знайти в економічній літературі. На погляд доктора економічних наук О.Д. Василика, термінологічна плутанина може бути пов’язана з концентрацією вчених на всіх аспектах фінансових відносин і недостатньою розробленістю теорій з питань фінансового ринку. В економічній літературі існують різні визначення поняття «фінансовий ринок»:

1. сукупність кредитно-фінансових інститутів, які направляють потік коштів від власника до позичальника та навпаки;
2. заснований на взаємозв’язку між попитом і пропозицією механізм перерозподілу коштів між кредиторами і позичальниками за допомогою посередників;
3. грошові відносини, що складаються ʙ процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту i пропозиції на позичковий капітал, pyx ᴙᴋᴏᴦᴏ втілюється ʙ цінних паперах;
4. загальне визначення ринку виражає взаємозв’язок між попитом і пропозицією різних способів оплати [7].

Наочно фінансовий ринок можна зобразити y вигляді схеми:

Рис. 1.1. Схема фінансового ринку

Примітка: Побудовано автором на основі джерела [4].

 

Як ми можемо бачити з рис. 1.1., фондовий ринок є важливою частиною фінансового ринку. Фондовий ринок розуміється як аналогічна частина фінансового ринку. Він створює необхідні умови за короткий проміжок часу, враховує інтереси і швидко мобілізує, ефективно перерозподіляє і раціонально розподіляє фінансові ресурси в соціально-економічному просторі країни і соціальних потребах. Цінні папери випускаються різними емітенти.

У вузькому сенсі операції на фінансових ринках зазвичай відносяться до взаємодії між суб’єктами, що випускають цінні папери на ринку. Головна мета національного фондового ринку – стати зрілим, високоліквідним, ефективним, справедливим, регульованим державою та інтегрованим у світовий фондовий ринок. Фондовий ринок – це сукупність цивільно-правових відносин, які опосередковують накопичений капітал у формі цінних паперів. Вона доповнює структуру фінансового ринку і тісно взаємодіє з ринком банківських кредитів.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!