Курсова робота “Форми впливу, стилі та діловий імідж керівництва”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КЕРІВНИЦТВА ТА ЛІДЕРСТВА В ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1. Обгрунтування ролі керівника в організаціїї

1.2. Визначення форм впливу в керівництві

1.3. Характеристика стилів керівництва

Висновки до Першого розділу

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ДІЛОВОГО ІМІДЖУ НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА ПрАТ «ОБОЛОНЬ».

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Особливості формування ділового іміджу менеджерів на підприємстві ПрАТ «Оболонь»

2.3. Використання форм впливу в комунікації та прийнятті рішень на підприємстві ПрАТ «Оболонь»

Висновок до Другого розділу.

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВПЛИВУ ДІЛОВОГО ІМІДЖУ КЕРІВНИКА НА КОЛЕКТИВ

3.1. Стратегії та методи удосконалення ділового іміджу керівника

3.2. Пропозиції щодо розвитку самоменеджменту та планування кар’єри

Висновок до Третього розділу

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У сучасних умовах активізації глобалізаційних процесів та впровадження нових підходів у господарюванні, підприємствам необхідно працювати, дотримуючись вимог сучасного ринку та враховуючи його закони. Важливим завданням для підприємств різних форм власності стає пошук нових методів управління персоналом з метою підвищення продуктивності виробництва.

Корпоративна культура будь-якої організації на великій мірі формується особливостями поведінки керівника організації. Саме його особистісні риси визначають систему відносин з партнерами, клієнтами та співробітниками і формують стиль взаємин всередині організації.

Для формування корпоративної культури, стиль управління керівника відіграє важливу роль. Знайомство керівника з особливостями колективу, яким він керує, допомагає визначити стиль керівництва, який найкраще відповідає конкретним умовам, в яких діє цей колектив та його керівник.

Стиль керівництва охоплює звичайний спосіб, яким керівник взаємодіє з підлеглими, рівень зусиль, які він вкладає впливати на них і мотивувати до досягнення організаційних цілей, рівень делегування повноважень, використання різних типів влади та його ставлення до виробничих завдань і міжособистих стосунків у колективі.

Тому, дослідження взаємозв’язку між стилем керівництва і формуванням корпоративної культури в організації важливе через те, що самі життєві погляди головного керівника визначають цінності, які приймає організація. І чим більше авторитетна постать головного керівника, тим сильніше його вплив на культуру, структуру та стратегію організації.

Імідж керівника стає одним із ключових чинників, що впливає на формування іміджу підприємства, сприяючи його активному розвитку. Розквіт таких соціальних практик, як реклама, «паблік релейшнз», іміджологія та комунікаційний менеджмент, стимулює інтерес дослідників до цього питання і вимагає наукового аналізу природи, закономірностей формування та функціонування іміджу. Це також актуалізує роль іміджу керівника як фактора, що впливає на свідомість і поведінку як окремих осіб, так і значних соціальних груп.

Дослідження в даній галузі здійснювали як зарубіжні так і вітчизняні вчені, а саме: О. Баландін, Е. Шейн, В. Шалін, А. Іванченко, Г.В. Назарова, Г. Хаєт, В. Яременко та ін. Але аспекти зв’язку корпоративної культури з стилем керівництва у роботах цих авторів були висвітлені недостатньо, що стало поштовхом для детальнішого дослідження даного питання.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні форм впливу, стилі та діловому іміджі керівника компанії. Реалізація поставленої мети дозволяє визначити такі завдання курсової роботи:

1. обґрунтувати теоретичні аспекти керівництва та лідерства в організації;
2. дослідити процес формування ділового іміджу керівництва та лідерства в організації на прикладі ПрАТ «Оболонь»
3. визначити стратегії та методи удосконалення ділового іміджу керівника;
4. розробити практичні рекомендації щодо розвитку самоменеджменту та планування кар’єри.

Об’єктом дослідження виступають форми впливу, стилі та діловий імідж керівництва організації.

Предметом дослідження є формування ділового іміджу керівника на прикладі ПрАТ «Оболонь».

Методи дослідження. За допомогою методу аналізу та синтезу з’ясовано роль керівника в організації та форм його впливу. Порівняльний метод застосовувався в процесі характеристики існуючих стилів керівництва. Метод системно-структурного аналізу застосований  щодо дослідження процесу формування ділового іміджу керівника на прикладі ПрАТ «Оболонь».

Метод моделювання використовувався для формулювання пропозицій щодо вдосконалення впливу ділового іміджу керівника на колектив.

Теоретико-практичне значення даної роботи полягає в можливості її подальшого використання для написання наукових статей,  проведення наукових досліджень у означеній галузі. Також результати дослідження можна використовувати в професійній діяльності практичних психологів, які працюють на підприємстві, спеціалістів у сфері відбору персоналу і фахівців, що займаються вивченням впливу стилю керівництва на формування корпоративної культури в організації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно є самостійним, комплексним та оригінальним досладженнм, яке дозволяє глибше вивчити різноманітні стилі управління та їх вплив на формування ділового іміджу керівника.

Вперше:

• запропоновано та теоретично обгрунтовано стратегії та методи удосконалення ділового іміджу керівника;
• надано пропозиції автора щодо розвитку самоменеджменту та планування кар’єри.

Результати дослідження можна використовувати для написання статей, наукових робіт і для розробки пропозицій, стратегій та методів удосконалення ділового іміджу керівництва на підприємстві.

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг становить 39 сторінок: джерела – 27 назв.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КЕРІВНИЦТВА ТА ЛІДЕРСТВА В ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1. Обгрунтування ролі керівника в організаціїї

 

Сучасні соціально-економічні обставини вимагають нових підходів до керування організаціями з метою забезпечення їх високої ефективності та конкурентоздатності. Теперішнє українське суспільство характеризується   відсутністю економічної, політичної і соціальної стабільності.

Бажання адекватного вирішення актуальних проблем, пошуку нових способів вирішення управлінських проблем, соціально відповідальної поведінки, розвитку та підтримання організаційної культури як детермінуючого фактору її ефективності, – все це забезпечує результативне виконання професійно-управлінської діяльності, формування позитивного образу управлінця нового типу.

Управлінська праця є особливим видом трудової діяльності, яка стала результатом складного історичного процесу розвитку виробництва. Число працівників управлінської діяльності постійно збільшується, і це світова тенденція, що не обминула й Україну.

На сьогоднішній день до процесу управляння підприємством, організацією, установою необхідно підходити з позицій не тільки науково обґрунтованих способів та прийомів організації праці, але й з використанням особливих сучасних методів управління, які б стимулювали діяльність самих керівників підприємств та всього колективу загалом. Оскільки вагомою фігурою в діяльності будь-якого підприємства є керівник, то доречно буде зазначити, що це особа, яка наділена правом ухвалювати рішення в межах даних йому повноважень, який також повинен володіти умінням оратора та дискусувати, бути обізнаним у сфері трудових правовідносин, та не лише знати права і обов’язки працівників, але й сприяти їх дотриманню; володіти засобами досягнення мети і методами контролю, уміло використовувати засоби заохочення та стягнення.

Адже від рівня освіти керівника, його професійних здібностей, досвіду роботи, уміння управляти громадською думкою трудового колективу в значній мірі залежить успішне керівництво підприємством, установою, організацією, а разом із тим і ефективне виробництво. Ефективне функціонування підприємства – найважливіше завдання керівника сучасного виробництва [11].

Термін «керівник» дослівно позначає «управляти, направляти і бути на чолі чого-небудь» [12, с.679]. Керівники – це різновид посадових осіб, наділе них адміністративною владою по відношенню до очолюваного ним формально-організованого колективу, які здійснюють внутрішньо-організаційне управління ним [13, с.9].

Керівник – особа, яка очолює колектив і використовує надану йому владу для впливу на поведінку людей, що у ньому працюють. Особа, яка виконує функції керівника має різні назви, в залежності від сфери, в якій вона працює [11].

Варто зауважити, що організаційна культура керівника включає перелік основних його ролей що забезпечують:

• вміння керувати конфліктами;
• вміння діяти згідно своїх слів.

Для того, щоб реалізувати всі ролі, керівнику необхідно:

• усвідомлювати те, що відбувається в колективі зараз;
• розуміти, яка роль потрібна на даний момент;
• ефективне спілкування;
• уміння делегувати функції;
• здатність раціонально використовувати час;
• уміння вести переговори;
• мати треновані вміння та навички виконання кожної з ролей. Їх можна оцінити, спостерігаючи за реакцією колективу на поведінку керівника [8].

Процес створення організаційної культури розпочинається із того, що керівник розуміє свої власні цінності і норми, мотивацію у роботі та особливості культури в організації, оцінює її сильні та слабкі сторони та можливості змін. Керівник визначає необхідність створення культури, її спрямованість, вміст, інструменти та методи для досягнення бажаного результату.

 

1.3. Характеристика стилів керівництва

 

Ефективність роботи колективу залежить не тільки від сформованих у ньому стосунків, які забезпечують успішну взаємодію людей у процесі спільної роботи, а й від того, яким чином спрямовується їх діяльність, які форми впливу використовують для того, щоб спонукати людей до продуктивної праці. Ці питання належать до компетенції керівника та його стилю керівництва [4].

Стиль керівництва – система принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей [20].

Стиль керівництва – це система методів впливу керівника на підлеглих, їх особливості взаємодії, що стабільно проявляються і формуються під впливом об’єктивних і суб’єктивних умов управління, та індивідуально-психологічних особливостей керівника [10, с. 75]. Згідно з економічною енциклопедією, стиль управління – вияв певних особистих якостей керівника в його стосунках з підлеглими, способах розв’язання виробничих та інших проблем [16, с. 472]. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що у визначеннях зарубіжних вчених немає диференціації понять «лідер» і «керівник», стиль і метод керівництва існують у певній єдності (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Визначення поняття «стиль керівництва» різних авторів

Рис. 1.3 Основна класифікація стилів керівництва

 

Деякі дослідники, описуючи стилі керівництва, використовують інші назви:

1. директивний (командно-адміністративний, авторитарний): керівник є прихильником єдиноначальності, підпорядкування людей своїй волі;
2. колегіальний (демократичний): керівник визнає самостійність підлеглих, довіряє їм;
3. ліберальний (потуральний): керівник не керує колективом, не виявляє організаторських здібностей, не розподіляє обов’язків тощо [26].

Високий рівень демократичного стилю управління є домінуючим черед більшості видів керівництва. Це вміння скоординувати та керувати діяльністю колективу, надавати більше автономії більш обдарованим підлеглим, сприяти розвитку їх ініціативи та нових методів роботи, переконувати та надавати моральну підтримку, бути справедливим і чутливим у вирішенні суперечок, вивчати індивідуальні якості особистостей і соціально-психологічні процеси в колективі, передбачати конфлікти і створювати високоморальну атмосферу. Колегіальний підхід до управління, який відкриває двері для участі індивідів у вирішенні проблем та прийнятті групових рішень, виявляється найбільш ефективним.

Обрання авторитарного стилю керівництва в першу чергу викликане небезпечними умовами праці, що спонукає менеджмент до використання суворих, чітких та директивних методів управління. Ще однією причиною вибору авторитарного підходу в керівництві є спадкові методи, що коріння своєю у минулому, зокрема застарілі бюрократичні методи, які були застосовані в рамках командно-адміністративної системи, де стереотипи визначали спосіб діяльності. Вікові особливості також грають свою роль у виборі стилю управління.

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ДІЛОВОГО ІМІДЖУ НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА ПрАТ «ОБОЛОНЬ»

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

 

Галузь виробництва пива має обіцяючі перспективи для подальшого розвитку як на міжнародному ринку, так і в українській економіці. Ринок алкогольних напоїв, зокрема пива, є динамічним і популярним, що сприяє його прибутковості та привабливості для інвестицій.

ПрАТ «Оболонь» – один із найбільших українських виробників пива, безалкогольних, слабоалкогольних напоїв, а також води. Компанія заснована  в 1986 р. і залишається популярною в Україні досі. У 2017 році компанія змінила форму власності – з ВАТ на ПрАТ. Компанія входить в 40 світових концернів світу, що славляться своїми масштабами та якістю.

ПрАТ «Оболонь» є юридичною особою, має своє фірмове найменування, юридичну адресу, печатку із найменуванням організації, самостійний баланс, розрахунковий рахунок банку та інші реквізити. Основний вид діяльності підприємства згідно з Державним класифікатором видів економічної діяльності: виробництво пива (код КВЕД 10.05). Основні дані відображено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Основна інформація про підприємство

Джерело: складено автором на основі [9].

 

Основна мета ПрАТ «Оболонь» полягає у задоволенні попиту споживачів на високоякісні природні напої за доступною ціною та розширенні ринків збуту з метою збільшення прибутку і повної відповіді на потреби споживачів. У поточний момент корпорація перебуває на стадії зрілості, де спостерігається поступове зниження темпів зростання продажів і вищенаведений прибуток зменшується внаслідок зростання витрат на маркетингові заходи для підвищення конкурентоспроможності товару. Головними видами продукції підприємства є: пиво, безалкогольні напої, мінеральна і питна вода, слабоалкогольні напої, сидр, солод, промислові товари, снеки.

Відповідно до показників фінансової звітності можна зробити висновок, що за 2020 рік підприємство «Оболонь» зазнало збитків. Проте, після цього у 2022 році ПрАТ «Оболонь» досягло значного покращення фінансових показників. Чистий дохід склав 5 549,7 млн грн за підсумками 2022 року. Основний приріст у виручці у 2022 році відбувся завдяки наступним факторам: виручка від продажу пива зросла на 4,15%, виручка від продажу слабоалкогольних напоїв збільшилася на 15,25%, а інші види виручки від реалізації збільшилися на 35,0%. Незважаючи на кризу, спричинену Covid-19, обсяги залишилися стабільними на рівні минулого року завдяки збільшенню частки ринку пива на українському ринку та зростанню обсягів експорту.

Корпорація відповідально ставилься до виробництва продукції. Для виготовлення пива використовуються чотири основні компоненти: вода, солод, хміль та дріжджі. Вода видобувається з артезіанських свердловин юрського і сеноманського горизонтів глибиною 290 метрів. Найкращі сорти натурального хмелю вирощуються в Україні, Чехії та Німеччині. Солод виготовляється із зерен ячменю, іноді пшениці, які пророщуються та висушуються за певної температури та вологості (Додаток А).

Структура корпорації «Оболонь» формувалася довгі роки та направлена на диверсифікацію виробництва, перехід на сировину власного виробництва, інноваційний підхід, абсолютну екологічну безпеку та повну соціальну відповідальність. ПрАТ «Оболонь» об’єднує 10 підприємств по всій Україні. Загалом у корпорації працює майже 4 тисячі людей [18]. Підприємство має обширну інфраструктуру, яка включає в себе головний виробничий завод у Києві, віддалені виробничі підрозділи в Чемерівцях і Олександрії, а також дочірні підприємства, такі як «Красилівське» і «Пивоварня Зіберта».

Оскільки підприємство ПрАТ «Оболонь» є приватним акціонерним товариством управління в ньому здійснюють:

1. Президент;
2. Наглядова Рада;
3. Ревізійна комісія;
4. Генеральний директор.

Організаційна структура управління ПрАТ «Оболонь» регулюється чинним законодавством України. Ця організація використовує систему управління, яка комбінує регіональний та продуктовий підходи. Генеральний директор ПрАТ «Оболонь» стоїть на чолі організації і підпорядкований центральному офісу та регіональним представництвам.

 

2.2. Особливості формування ділового іміджу менеджерів на підприємстві ПрАТ «Оболонь»

 

Імідж персоналу – узагальнений образ всіх працівників, що розкриває їх:

1. Компетентність – мобільність, організованість, кваліфікованість, поінформованість, комунікабельність, вимову;
2. Соціально-демографічні, фізичні дані – вік, стать, рівень освіти, наявність чи відсутність фізичних недуг;
3. Візуальний імідж – діловий стиль одягу, зачіска, обмежене використання прикрас та косметики [25].

Великий вплив на імідж ПрАТ «Оболонь» відчувається завдяки його керівнику. Кожен керівник повинен робити максимум зусиль для формування свого ділового іміджу.

У компанії ПрАТ «Оболонь», це стосується не тільки вищого керівництва, але й керівників менших підрозділів, які також створюють свій імідж, оскільки він має значний вплив на успіх фірми. Основною метою формування іміджу керівника в ПрАТ «Оболонь» є створення сприйняття його підлеглими, що відповідає очікуванням організації та корпоративної культури.

Технології формування ділового іміджу керівника ПрАТ «Оболонь» включають наступні етапи:

• формулювання іміджевих цілей та стратегії;
• чітко сформулювати послання, яке міститься в бажаний імідж;
• аналіз іміджевої аудиторії;
• промальовування іміджевих характеристик. Складається список якостей, які необхідно транслювати для іміджевої аудиторії;
• співвіднесення готівки і бажаних характеристик;
• безпосередній процес формування іміджу (робота над зовнішнім виглядом; діловими, особистими якостями; вдосконалення компетенцій).

Для ділового іміджу керівника ПрАТ «Оболонь» насправді виникла важка ситуація внаслідок пандемії, коли знадобилося оперативно переконфігурувати функціонування підприємства з метою максимального забезпечення безпеки працівників, переводячи частину колективу на віддалену роботу.

Дистанційна робота, яка раніше впроваджувалася обмежено для окремих посад, стала необхідністю у світлі пандемії, перетворившись на фактичну реальність. Зміни, пов’язані з епідемічною обстановкою, змусили керівництво ПрАТ «Оболонь» прискорено розглянути питання організації віддаленої роботи, поза межами офісу і без можливості класичного візуального спостереження.

Можливість працювати віддалено могла вплинути негативно на якість виконаної роботи, оскільки домашня атмосфера може розслабити працівників і позбавити їх мотивації, відсутність потреби приходити на робоче місце може створити відчуття невпорядкованості, а також відсутність нагляду колег та контролю з боку керівництва. У випадку, коли у персоналу відсутня достатня сила волі та присутні різноманітні відволікаючі фактори вдома, розв’язанням цієї проблеми стала розробка інструментів для підтримки віддаленої спільної роботи, моніторингу та обліку робочого часу.

 

РОЗДІЛ 3.ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВПЛИВУ ДІЛОВОГО ІМІДЖУ КЕРІВНИКА НА КОЛЕКТИВ

3.1. Стратегії та методи удосконалення ділового іміджу керівника

 

Базовою складовою професійних іміджеутоврюючих факторів є стиль керівництва, який може бути доповнено такими професійними характеристиками як індивідуальний стиль прийняття рішень, стиль розв’язання конфліктів, звична манера поведінки при вирішенні професійних завдань. Удосконалення ділового іміджу керівника є важливим фактором успішного кар’єрного росту. Широкий спектр використання ділового іміджу, його значення в оптимізації різних видів діяльності, у тому числі, професійного, роблять необхідним свідомий підхід до його формування.

У процесі цілеспрямованого формування ділового іміджу виділяються принаймні дві стратегії його створення: маніпуляційна, що використовується у політичній практиці, і частково маніпуляційна, що реалізується у діловому і повсякденному спілкуванні. Принципова відмінність між ними полягає не стільки у частці маніпуляції, яку вони передбачають, а, головним чином, у меті, яку вони ставлять перед собою, та механізмі створення іміджу.

Друга стратегія передбачає мінімізацію маніпуляцій, оскільки вона базується на близькому сприйнятті у повсякденному спілкуванні. Цей підхід висуває акцент на реальну зміну (покращення) зовнішніх, поведінкових та особистісних якостей керівника. Саме ця друга стратегія найкраще відповідає завданням створення позитивного ділового іміджу для керівника одного з найбільших виробників пива на українському ринку, ПрАТ «Оболонь». Імідж не повинен бути занадто позитивним для особи, яку він представляє, інакше процес створення його буде неефективним. Після аналізу факторів, які впливають на формування позитивного ділового іміджу керівника ПрАТ «Оболонь», ми пропонуємо основні напрями діяльності та подальшого розвитку, які, на нашу думку, можуть стати основою для вдосконалення механізму створення позитивного іміджу керівника (Таблиці 3.1).

Таблиця 3.1. Основні напрями діяльності та розвитку покращення процесу формування позитивного ділового іміджу керівника

Одним із найголовніших напрямів удосконалення ділового іміджу керівника та компанії ПрАТ «Оболонь» є підвищення лояльності керівництва до персоналу. Ризики втратити своїх ключових співробітників зараз стали очевидними: чекати виконання обіцянок люди не будуть. Всі знають, що відповідальність за свою кар’єру потрібно брати на себе. Співробітник, компетентний, ініціативний і затребуваний, готовий вкладати особисті гроші в своє навчання і розвиток, самостійно вибирає компанію, в якій він буде працювати як рівний бізнеспартнер.

Оскільки ми говоримо про командну компанію – керівники також зобов’язані бути лояльними по відношенню до запитів і мотиваторів своїх співробітників. Лояльність – це взаємний процес, а не гра «в одні ворота». Однією з умов сприятливої обстановки в компанії є інформаційна відкритість керівництва у відносинах зі співробітниками, довіра і розуміння.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!