Курсова робота ” Формування конкурентних переваг зовнішньоекономічної діяльності підприємства “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ 

1.1. Конкурентоспроможність підприємства: сутність та методи діагностики 

1.2. Фактори конкурентоспроможності підприємств

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА КОНКУРЕНТО-СПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ ВИХОДІ НА ЗОВНІШНІ РИНКИ 

2.1. Характеристика результативності маркетингової діяльності підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках 

2.2. Оцінка рівня конкурентоспроможності ТОВ «ФОРЕСТ» 

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ 

3.1. Вдосконалення управління маркетинговою діяльністю підприємства 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Зміна природи конкуренції і форм її прояву потребує розгляду теоретичних засад побудови конкурентних переваг як основного засобу перемоги у конкурентній боротьбі. Аналіз нинішньої практики управління підприємствами свідчить про зростаючу актуальність цієї проблематики, яка обумовлюється постійними змінами парадигми їх формування, відсутністю загальновизнаної теорії стратегічного менеджменту, а також динамічністю конкурентного середовища.

Сучасний ринок характеризується, у більшості випадків, переважанням пропозиції над попитом. Як правило, певний товар пропонують одночасно багато постачальників на умовах, які мало чим відрізняються один від одного. В цій ситуації споживач надає перевагу більш конкурентоспроможному товару, тобто товару, який на одиницю своєї вартості задовольняє більше потреб і виготовлений на більш високому рівні, ніж товари конкурентів. Актуальність проблеми побудови і реалізації конкурентних переваг підтверджується її гостротою і наявністю різних підходів до вирішення. Упродовж останніх трьох десятиліть світова теорія і практика побудови конкурентних переваг напрацювала значну кількість розробок, серед яких можна виокремити такі, що мають концептуальний, методологічний чи прикладний характер.

Конкурентна перевага випливає в основі своїй з поліпшувань, нововведень та перемін. Фірми отримують перевагу перед міжнародними суперниками тому, що вони уловлюють нову основу для конкуренції або знаходять нові і більш ефективні засоби для ведення конкурентної боротьби.

Дослідженню конкурентоспроможності економічних систем та формуванню можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємств присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців Азоєва Г., Ансоффа І., Воронкової А., Іванова Ю., Котлера Ф., Кроткова А., Кулікова Г., Ламбена Ж., Ліфіц Й., Портера М., Рікардо Д., Старостіної А., Фатхутдінова Р. та Юданова Д.

Метою даної роботи є теоретичне узагальнення наукових результатів щодо міжнародної конкурентоспроможності підприємства та вироблення прикладних рекомендацій щодо формування його конкурентних переваг при виході на зовнішні ринки.

Реалізація мети зумовила необхідність виконання таких завдань:

1. розглянути основні поняття дефініцій конкурентні переваги та ключові компетенції у системі управління конкурентоспроможністю підприємства;
2. здійснити стратегічний аналіз конкурентоспроможності підприємства;
3. оцінити використання маркетингових методів підвищення конкурентоспроможності ТОВ «ФОРЕСТ»;
4. запропонувати шляхи формування конкурентних стратегій підприємства на зовнішніх ринках.

Об’єктом дослідження: є сукупність теоретико-методичних та прикладних аспектів управління конкурентоспроможністю підприємства.

Предмет дослідження: процес формування конкурентних переваг підприємства при виході на зовнішні ринки.

Методи дослідження. Теоретико-методичну основу роботи становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів наукового пізнання, використання яких зумовлено поставленою метою та завданнями. Теоретичні результати базуються на положеннях сучасної економічної теорії, теорії глобальної економіки й управління конкурентоспроможністю, теорії конкуренції та конкурентних переваг, теорії стратегії та стратегічного маркетингу

Структура і обсяг роботи. Курсова робота викладена на 39 сторінках комп’ютерного набору. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. У роботі використано 17 літературних джерел.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ

1.1. Конкурентоспроможність підприємства: сутність та методи діагностики

 

Визначення рівня конкурентоспроможності підприємства є відправною точкою для планування діяльності та розробки стратегій підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства – це комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображає ступінь переваги набору оціночних показників підприємства і визначає успіх певного періоду часу на конкретному ринку порівняно з набором показників підприємств-конкурентів. Найчастіше конкурентоспроможність підприємства можна визначити як потенційну або реальну здатність економічного суб’єкта здійснювати ефективну довгострокову діяльність у відповідних умовах. Конкурентоспроможність підприємства характеризує здатність і динаміку адаптації до ринкової конкуренції.

Перш за все, це філософія роботи в ринкових умовах, орієнтована на:

• знання навколишнього середовища та її тенденцій;
• знання поведінки та можливостей конкурентів;
• знання стану і тенденцій розвитку ринку;
• розуміння потреб споживача та тенденції їх розвитку;
• можливість створювати такі продукти і доставляти їх споживачам, щоб споживачі воліли купувати у вас, а не у конкурентів.

Для досягнення довгострокового успіху робота із забезпечення конкурентоспроможності підприємства повинна проводитися у всіх сферах і в усіх аспектах його діяльності.

Таким чином, ключовими аспектами забезпечення конкурентоспроможності підприємства є:

• виробничий аспект – важливе значення мають номенклатура та обсяг товарів, якість продукції, характер технології, масштаб виробництва, доступність основних ресурсів, якість ресурсів, гнучкість виробництва;
• маркетинговий аспект – важливе значення мають маркетингові дослідження та прогнозування, просування та маркетинг продукції, ціноутворення, реклама, обслуговування клієнтів;
• фінансовий аспект – його істотне значення має ліквідність підприємства, його діяльність, прибутковість, платоспроможність, залучення зовнішніх фінансових ресурсів, вкладення коштів, загальний фінансовий стан підприємства;
• інноваційний аспект – важливе значення має впровадження власних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) власними силами, використання запозичених результатів НДДКР, ступінь оновлення продуктів і технологій, ступінь використання інформаційних технологій;
• кадровий та організаційно-культурний аспекти – важливі кількісний і якісний склад персоналу, тип лідера, характер організаційних цінностей, комунікації та процедур [1, c. 235-242].

З точки зору управління бізнесом конкурентоспроможність підприємства – це функція управління, яка здійснюється шляхом виконання послідовних етапів:

• забезпечити впровадження методів управління, включаючи планування конкурентоспроможності, організацію роботи в цій галузі, мотивацію залучених співробітників, моніторинг досягнення належного рівня конкурентоспроможності та впровадження регулюючих заходів;
• створення методів менеджменту, тобто конкретних способів впливу на керовані об’єкти з метою забезпечення визначених цілей. Це конкретне проектування, планування, навчання, управління, інформаційне проектування комплексу заходів і дій, пов’язаних з формуванням і підтриманням відповідного рівня конкурентоспроможності підприємства;
• прийняття низки управлінських рішень на основі підготовлених методів управління;
• впроваджувати рішення і забезпечувати, щоб вони безпосередньо впливали на керовані об’єкти для досягнення конкретних цілей.

Пройшовши ці етапи, менеджер може ефективно організувати діяльність компанії, вивести її на ринок як конкурентоспроможну і зміцнити свої позиції серед інших компаній [2, с. 270-275].

Основними ознаками конкурентоспроможності підприємства є:

1. Відносність. Конкурентоспроможність підприємства визначається по відношенню до конкретного конкурента, тому для одних конкурентів компанія може бути конкурентоспроможною, а для інших – ні.
2. Об’єктність. Передбачається, що конкурентоспроможність визначається для конкретного об’єкта – підприємства, параметри якого ґрунтовно досліджуються і порівнюються з конкурентами.
3. Динамічність. Параметри конкурентоспроможності підприємства періодично змінюються під впливом операційного середовища.
4. Інтегрованість. Неможливо прирівняти конкурентоспроможність всього підприємства тільки до його окремих елементів (продукту, фінансового становища, частки ринку і т. д.), оскільки у такому разі розуміння цього поняття буде не повним.
5. Належність до певного конкурентного ринку. Конкурентоспроможність підприємства визначається на відповідному ринку залежно від розміру та сфери діяльності підприємства.
6. Необхідність цілеспрямованого формування. Щоб підвищити конкурентоспроможність, компанія докладає великих зусиль у всіх областях (сировинні товари, технології, виробництво, фінанси, інновації, інвестиції).
7. Іманентність. Конкурентоспроможність підприємства – це невід’ємна характеристика, яка може бути використана для ідентифікації компанії, що працює на конкурентному ринку.
8. Декомпозиційність. Важливо діагностувати, за рахунок яких областей і компонентів формуються конкурентні переваги діяльності. Це пов’язано з тим, що кожна компанія повинна мати інформацію про свої сильні і слабкі сторони, щоб постійно вдосконалювати свою діяльність.
9. Уніфікованість. Розуміння конкурентоспроможності має бути однаковим для всіх учасників ринку та зацікавлених сторін. Це забезпечує єдину інтерпретацію певних оцінок, висновків і показників, запобігає навмисному маніпулюванню інформацією та перебільшенню конкурентоспроможності окремих підприємств.
10. Адекватність. Важливо те, що конкурентоспроможність повинна відображати фактичний стан ринку, відповідати дійсності і не мати формального значення [3, с. 253-255].

Вчені і практики розробили безліч аналітичних методів і моделей, які можуть допомогти діагностувати конкурентоспроможність підприємства. Найбільш відомі серед них є: матриця портфельного аналізу, матриця бостонської консультаційної групи (БКГ), SWOT-аналіз, консультаційних фірм МсКіnсеу та Arthur D. Little, PIMS-аналіз, метод LOTS, PEST-аналіз, модель «4Р», модель 1111-5555, модель зростання товару на ринку за Ансоффом, «Багатокутника конкурентоспроможності».

Портфельний аналіз – це інструмент для керівництва компанії з виявлення та оцінки ділової активності з метою інвестування в найбільш прибуткові або перспективні напрямки – скорочення або припинення інвестицій в неефективні проекти.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!