Курсова робота ” Гендерні стереотипи сучасної телевізійної комунікації “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ 5

1.1. Теоретичне визначення сутності поняття «гендерний стереотип» у науковій літературі 

1.2. Вплив гендерної проблематики в засобах масової комунікації на сучасне суспільство 

1.3. Проблематика засобів масової комунікації та його вплив на масову аудиторію 

РОЗДІЛ ІІІ. ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА АУДИТОРІЮ ТЕЛЕ-ПРОГРАМ ZIK 13

2.1. Кількісний аналіз частоти появи чоловіків і жінок в якості ведучих, гостей та експертів в ефірі телеканалу Zik суспільство 

 2.2. Кількісний та якісний аналіз гендерно-чутливих матеріалів в ефірі теле-програм ZIK 

2.3. Вплив гендерних стереотипів, актуалізованих у засобах масової комунікації, на сучасне українське суспільство 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Сьогодні гендерні стереотипи займають важливе місце у всіх інститутах і в різних сферах людської діяльності. Засоби масової інформації не є винятком, які можуть впливати на колективну свідомість і поведінку окремих людей у суспільстві. Роль стереотипів у процесі спілкування дуже важлива: стереотипи інтегрують інформацію про однорідні явища, факти, об’єкти, процеси, людей і т. д; це дозволяє людям обмінюватися інформацією, розуміти один одного, брати участь у спільних заходах, виробляти спільні погляди, однакові цінності, загальний світогляд; прискорює виникнення поведінкових реакцій, в основному заснованих на емоційному прийнятті або відкиненні інформації.

Визнаючи важливість засобів масової інформації в розвинених демократичних країнах, багато країн почали і систематично здійснюють моніторинг гендерних засобів масової інформації для відстеження різних аспектів симетрії або асиметрії в реальних або умовних числах. Однак вивчення гендерних відносин у різних аспектах життя почалося порівняно недавно, а в 90-х роках ХХ століття. Інтерес до жіночої проблематики виявили жіночі феміністські організації, які вперше висловили думку, що образ жінки в українських ЗМІ не збігається з реальністю.

В даний час в Україні існує кілька центрів, які вивчають гендерні питання: «Інсайт», Київський інститут гендерних досліджень, гендерний інформаційно-аналітичний центр «Крона», інформаційно-освітній центр «Жіноча мережа», ВГО «Дія» тощо.

У вивченні гендерних аспектів ЗМІ, особливо телебачення, важливі досягнення таких вчених, як Н. Ажгихіна, Л. Павлюк, І. Грошев, О. Кісь, Л. Шевченко, Т. Бурейчак. Вчені вивчили проблему стереотипів як загальну проблему засобів масової інформації, особливості та принципи побудови образу чоловіка і жінки в рекламі.

Метою даного дослідження є виявлення тенденцій впливу гендерних стереотипів на глядачів сучасних телевізійних комунікацій.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. з’ясувати семантику основних гендерних категорій;
2. дослідити феномен гендерної нерівності і вибрати найбільш оптимальну його інтерпретацію в засобах масової інформації;
3. з’ясувати, які гендерні стереотипи існують в суспільстві і як вони реалізуються в сучасних телевізійних комунікаціях.

Об’єктом дослідження – гендерна нерівність у контексті засобів масової інформації.

Предмет дослідження – образи чоловіків і жінок у сучасних телевізійних комунікаціях.

Методи дослідження. У ході написання роботи використано методи узагальнення та порівняння. Перший з них використовується для отримання узагальненої класифікації гендерних стереотипів у телевізійних комунікаціях. Порівняння показало, що існують значні відмінності в позиціях зображень чоловіків і жінок. Ця стаття активізує новий підхід до досліджень за допомогою методів контент-аналізу. Він забезпечує можливість визначати наміри комунікатора і визначати ефект телевізійної комунікації.

Структура та οбсяг рοбοти. Курсοва рοбοта складається із вступу, чотирьох рοзділів, виснοвків, списку викοристаних джерел із 19 найменувань, загальна кількіть стοрінοк 30.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1.1. Теоретичне визначення сутності поняття «гендерний стереотип» у науковій літературі

 

Формування стереотипів відбувається в процесі взаємодії представників різних соціальних груп. Стереотипи самі по собі не виникають, тому що суспільство саме створює зразки поведінки у своєму житті і уявлення про них. Соціальні стереотипи – це соціально значуще формування свідомості і поведінки людей, яке створює звичний спосіб їх ставлення до певних життєвих ситуацій. Соціальні стереотипи – це стійкі, оцінні уявлення людей один про одного, сформовані в людських відносинах [7].

Американський психоаналітик Роберт Столлер розрізняв поняття «гендер» і «стать» у своїй роботі «Стать і гендер: про розвиток мужності і жіночності» [4]. Перше поняття відноситься до фізичних відмінностей між чоловіками і жінками, а поняття «гендер» розкриває соціокультурні та психологічні аспекти. Саме Роберт Столлер першим ввів термін «гендер» в наукове співтовариство. Гендер як категорія науки був введений в понятійний апарат наприкінці 60-х років минулого століття.

Спочатку він використовувався в історії, соціології, психології, а пізніше увійшов до понятійного апарату лінгвістикі. Гендер враховує фізіологічну стать і соціальну поведінку людини і є однією з найважливіших характеристик особистості, тому протягом усього життя вона робить певний вплив не тільки на ідентифікацію об’єкта іншими, але і на сприйняття його ідентичності іншими членами соціуму [3].  

Гендер також є соціальною складовою, про що свідчать результати наукових досліджень з історії розвитку різних етнічних груп, проведених антропологами. У різних культурах багатьох народів було вигадано певні особливості у сценарії поведінки жінок і чоловіків у ролі [5].

Гендер – це набір соціальних виразів, а не невід’ємна властивість. Це те, що зазвичай вважається «жіночим» і «чоловічим» у певних спільнотах. У міру того як стереотипи стають непрямими, якщо не ясними, цінностями, чоловіки і жінки намагаються заохочувати стереотипи. Цей тиск, спрямований на заохочення бажаної поведінки, посилюється тиском нерівного статусу між чоловіками і жінками і тиском очікувань спостерігачів.

Оскільки стереотипи є цінностями, як чоловіки, так і жінки поводяться більш стереотипно на публіці, ніж за відсутності свідків. Проблема зі стереотипами полягає в тому, що вони змушують нас вірити в стереотипні ідеї, навіть коли стереотипних рис насправді не існує. Сприйняття і поведінка людей обумовлено їх сприйняттям соціальних очікувань і практики і в той же час визначається їх поведінкою. Суть і відмінність сприйняття чоловічих і жіночих стереотипів очевидні.

Незважаючи на драматичні соціально-політичні зміни і досягнення жіночого руху за останні півтора століття, жінки і чоловіки як і раніше сприймаються як люди з протилежними якостями. Наприклад, незалежний – залежна, агресивний – м’яка, брутальний – ніжна, раціональний – емоційна, серйозний – легковажна, врівноважений – схвильована, сильний – слабка, жорстокий – добра, ініціативний – несмілива.  

Дослідники стверджують, що культурна схожість – це гендерний стереотип. З усіх рис, пов’язаних з жінками: емоції, послух і забобони вважалися жіночими – тільки у всіх обстежених країнах (тобто не приписувалися чоловікам). Доречно цього тільки чоловіки в усьому світі вважали ризикованість, владу, силу і незалежність [8].

 

1.2. Вплив гендерної проблематики в засобах масової комунікації на сучасне суспільство

 

Як ми знаєте, однією із загальних функцій журналістики є формування громадської думки. Журналістика виконує цю функцію в демократичному суспільстві, організовує дискусії з важливих соціальних питань на своїх сторінках і надає можливість всім зацікавленим громадянам обговорити проблеми з широкого кола тем.

Сучасні ЗМК є дуже важливою ланкою в утвердженні, відтворенні або руйнуванні гендерних стереотипів, які є фундаментальними і пронизують всі сфери людського існування. Тому ми вважаємо, що буде важко повною мірою досягти наших цілей державної політики з протидії сьогоднішній гендерній нерівності і невігластву, усунення існуючих стереотипів про роль жінок і чоловіків у суспільстві та створення умов для рівних прав, свобод і можливостей для осіб обох статей.

Причиною гендерної асиметрії в засобах масової інформації є перевага культури маскулінізму і дискурсивної практики маскулінізму в ній. Механізми формування та підтримки гендерної нерівності у ЗМК є символічними та лінгвістичними, мають риторичні, міфологічні та стереотипні особливості. Основний спосіб приховати гендерні проблеми в ЗМК – це поширити гендерні характеристики та інтереси чоловіків на суспільство в цілому або, навпаки, звести суспільство в цілому тільки до чоловічої статі.

Одним з найважливіших інструментів гендерної політики є засоби масової інформації. Добре продумана гендерна політика може вирішити багато гендерних проблем за допомогою засобів масової інформації, але в той же час неадекватна гендерна політика (включаючи засоби масової інформації) збільшує ризик посилення гендерної напруженості.

Висвітлення соціальних ролей і стереотипів образу жінок і чоловіків дуже поширене в більшості сучасних українських ЗМК. Характер та інтереси чоловіків і жінок підпорядковані протилежному.

Для підтвердження цього журналісти використовують штампи: «слабка стать», «слабка половина людства», «сильна стать», «сильна половина людства». Жінки і чоловіки представлені в різних розділах новин.        

Політична економіка присвячена – чоловікам, жінкам – здоров’я, родина, діти. Смірнова О. В. вважає, що в сучасному суспільстві гендерні відносини як і раніше проблематичні, суперечливі і характеризуються наступними факторами:

1. відсутністю гендерного підходу до формування політичної культури;
2. стратифікацією в громадській сфері;
3. гендерної диференціацією в сфері виробництва та заробітної плати;
4. гендерними відмінностями в добробуті;
5. гендерною нерівністю в приватному житті, демографічною кризою;
6. кризою маскулінності і проблемою чоловічого здоров’я;
7. впливом гендерних стереотипів у мові, культурі і ЗМК на на колективну свідомість;
8. гендерною цензурою [13].

Система гендерних стереотипів в ЗМК заснована на дихотомії мужності, тобто жіночності. Мужність автоматично прирівнюється до активно-творчого, культурного, цивілізованого початку, а жіночність – пасивно-репродуктивного, природного. Таким чином, висвітлюються соціальні ролі, і вони висвітлюються в журналістських матеріалах: для жінок – роль сім’ї, для чоловіків – професійні.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!