Курсова робота “Кримінологічна характеристика економічної злочинності”

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Суть та еволюція поняття організованої економічної злочинності, її ключові ознаки

Розділ 2. Детермінація економічних злочинів у вугільній промисловості

Розділ 3. Запобігання економічної злочинності

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Актуальність теми.  Організована злочинність виявила сильний вплив на створення кримінального середовища та стала ключовим соціальним фактором у суспільному житті. Ця проблема має негативний вплив на формування суспільної свідомості і володіє власними моральними цінностями та етичними основами.

Упродовж тривалого періоду економічна злочинність спричинювала значні матеріальні збитки державі, що призводить до падіння рівня національної безпеки. Цей вид злочинності погіршує загальне життя суспільства, тому боротьба з ним є одним з пріоритетних завдань не лише правоохоронних органів, а й усіх структур нашої держави.

Вугільна промисловість, яка є ключовим компонентом ПЕК України, є важливою для енергетичної системи країни. Розвиток цієї сфери в умовах обмеженості національних запасів нафти та газу є однією з основних пріоритетів сучасної економічної політики держави. Поточна ситуація у вугільній промисловості України викликає серйозне хвилювання. Це пов’язано з проблемами, які існують у даній галузі та в певній мірі спричиняють соціальну нестабільність у країні.

Згідно з усіма показниками, вугільна промисловість продовжує зазнавати збитків, що призводить до збільшення фінансових витрат з боку уряду на компенсації заборгованості з виплат зарплатні, придбання нового обладнання для видобутку вугілля, засобів для безпеки праці тощо. Результати аналізу правоохоронних органів показують, що галузі, які здебільшого розвиваються завдяки державним субсидіям, привертають увагу злочинності, що спричиняє значну кількість економічних злочинів у цьому секторі, особливо в регіонах Дніпропетровська, Донецька, Луганська та Львова.

Цій тематиці присвячені наукові роботи таких авторів, як Бойко A.M., Голіной В.В., Катеринчук І., Кузьмін С.А., Новицький Г.В., Чебан В.В. та інші. Незважаючи на значну кількість опублікованих матеріалів і оновлення законодавства, що стосується цієї проблематики, питання протидії та запобігання організованій злочинності в Україні потребують подальшого дослідження.

Мета дослідження – проаналізувати та визначити кримінологічні характеристики та впливові фактори, які відображаються на економічній злочинності у вугільній промисловості.

Відповідно до визначеної мети, перед нами стоять такі завдання:

1. Визначити суть та еволюція поняття організованої економічної злочинності, її ключові ознаки;
2. Проаналізувати детермінацію економічних злочинів у вугільній промисловості;
3. Обґрунтувати запобігання економічної злочинності.

Об’єктом дослідження є організована економічна злочинність та її прояви, зосереджені, зокрема, в сфері вугільної промисловості.

Предеметом дослідження є фактори, причини та методи визначення економічних злочинів у сфері вугільної промисловості, а також способи їх запобігання.

Методи дослідження. У процесі роботи були використані різноманітні методи, зокрема системно-структурний, абстрактно-логічний, порівняльний, балансовий та інші.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

 

Розділ 1

Суть та еволюція поняття організованої економічної злочинності, її ключові ознаки

 

Поняття «організована економічна злочинність» виникло в кримінологічній та кримінально-правовій літературі, що відображає деякий ступінь специфічного підходу. Термін «злочинність» вже сам по собі виключає (або, щонайменше, ускладнює) можливість розглядати це явище як нейтральне з соціальної точки зору, виходячи за межі соціальної структури. Додане слово «організована» надає якісну відмінність від загальної кримінальності, вуличної або ситуаційної злочинності. Зважаючи на вищевикладене, навіть у випадку умовного використання цього усталеного терміна в рамках юридичних досліджень, його не можна вважати повністю адекватним.

Наша запропонована альтернатива терміну «кримінальний бізнес» точно відтворює суть явища, але виявляється менш зручною для використання у нашій роботі, оскільки практично всі джерела дослідження ґрунтуються на традиційній термінології.

У літературі з кримінального права, економіки та кримінології термін «організована економічна злочинність» використовується у різних сенсах. Він може означати соціальне явище, групу осіб (кримінальну організацію), мережу зв’язків та відносин, а також способи діяльності. Наприклад, визначення Джужа О. вказує на соціальний феномен, соціальні зв’язки та сфери дії: організована злочинність – «явище, що характеризується стійким загально-регіональним і міжрегіональним співпрацею кримінальних груп, структур і напрямків злочинної діяльності, яке включає велику соціальну групу» [4, с. 16-17].

В той же час, в поданні Бойко А., організована економічна злочинність визначається як «соціально-економічний процес обігу злочинного капіталу в кримінальній сфері, що включає широкі верстви населення, залучення корупції та усіх факторів, що сприяють його зростанню та розвитку» [1, с. 189].

Голіна В. також вказує на те, що організована злочинність – це «певний тип соціальної активності частини членів суспільства, яка спрямована на постійне отримання прибутку та інших переваг, але лише шляхом вчинення злочинних дій» [3, с. 39].

Передбачалося, що організована економічна злочинність має такі особливості:

1) спрямованість на цінності, які несумісні з нормами суспільства та його культурою;

2) наявність норм деградації у поведінці, аморальна система стимулів та покарань;

3) використання вразливостей, прогалин, протиріч у економіці, соціальній структурі, законодавстві та в психології людей, що вказує на те, що акцент робиться на темній стороні життя, проявляючи бездуховність, агресивність та паразитарний характер злочинності загалом;

4) створення власної бюрократії, політичної та економічної еліти, засобів масової інформації, тобто відокремленої злочинної структури, яка прагне створення власної злочинної держави (з усіма її атрибутами). Спочатку елементи такої держави приховані та поєднані з нормальною структурою держави (через корупцію серед чиновників та службовців), проте згодом вони прагнуть витіснити останню, захопити владу в країні загалом [6, с. 62].

Для розуміння організованої економічної злочинності у кримінально-правовому контексті визначено наступні її характеристики:

1. наявність організаційно-управлінської структури з складною ієрархією та розподілом функцій;
2. стійкий, планований та таємничий характер діяльності, що включає згуртованість;
3. розповсюдження власного впливу на конкретній (чітко визначеній) території або у певній економічній галузі (монополізація);
4. передбачувана планована злочинна поведінка, включаючи вчинення дій, залежних від обраного об’єкта посягання;
5. «максимізація отримання прибутку» як основна мета злочинної діяльності;
6. активне просування злочинної ідеології.

У цих визначеннях чітко виявлена «партійність» підходу кримінального права. Вони будуються на протиставленні заздалегідь встановлених рамок між «чорною» і «білою» економікою, при цьому офіційне суспільство апріорі розглядається як морально чисте.

Можемо навести порівняльний перелік ознак будь-якої формальної організації, який представлений соціологами:

1. визначені цілі діяльності, які мають свою формалізовану постановку;
2. комплекс функціональних ролей і статусів членів організації з відповідним розподілом владних відносин і підпорядкування;
3. наявність встановлених норм і правил.

Таким чином, організовані злочинні групи, подібно до інших соціальних організацій:

1. складаються з осіб, що беруть участь у їх діяльності;
2. виконують важливі зовнішні та внутрішні функції;
3. здійснюють контроль, включаючи культурно-символічні аспекти;
4. мають чітку цільову спрямованість [10, с. 216].

Кожна з моделей тлумачення організованої економічної злочинності в кримінології, що сьогодні існують, підкреслює певну суттєву характеристику: ієрархічність, створення на етнічних засадах, підприємництво як спосіб організації діяльності. Однак, явно можна зауважити, що ці підходи не виключають один одного.

Одним із найбільш послідовних у аналізі поняття «організована економічна злочинність» є Новицький Г. Він вважає, що вживання цього терміну у науковому середовищі є некоректним з ряду причин.

По-перше, будь-яка форма діяльності є організованою. Цей критерій не дозволяє чітко відокремити організовані злочинні групи від інших учасників злочинної активності або від публічних і приватних установ, політичних партій, чи корпорацій.

По-друге, поняття «організована економічна злочинність» не визначає конкретного об’єкту, який описується «дескриптами», що роблять його унікальним.

По-третє, це поняття має в собі певні конотації. Воно включає набір негативних характеристик з використанням «най-» (найнебезпечніша, найбільш деструктивна та інше).

По-четверте, «організована економічна злочинність» є поняттям загального розуміння, яке випливає зі здорового сенсу людини. Більш відповідними можуть бути терміни «злочинне підприємництво», «злочинний бізнес», «злочинні промисли» [13, с. 88].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!