ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ВИДИ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ
1.1. Основні принципи виборів
1.2. Типи та види місцевих виборів
РОЗДІЛ II. ПОЧАТКОВІ СТАДІЇ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ
2.1. Утворення виборчих комісій та виборчих округів
2.2. Складання списків виборців, висування та реєстрація кандидатів місцевих виборів
2.3. Виборчі бюлетені
РОЗДІЛ III. КІНЦЕВІ СТАДІЇ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ
3.1. Проведення передвиборчої агітації та фінансове забезпечення місцевих виборів
3.2. Голосування в день виборів, підрахунок голосів виборців та установлення результатів
3.3. Повторні вибори та порядок розгляду скарг
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність роботи визначається транзитивними процесами побудови місцевої демократії. Однією з найголовніших загальнолюдських цінностей є цінність народовладдя. Саме на цій ідеї ґрунтується зміст та сутність демократії та демократичного політичного процесу. У відповідності до демократичних принципів «зав’язка» між державою та суспільством здійснюється саме на локальному соціально-політичному рівні.
В основі концептуально-ідейного навантаження покладено ідеї примату суспільних інтересів, їх артикуляції та репрезентації. На процес формування українських політичних партій, а відтак і на формування української виборчої системи вплинув характер суспільно-політичних процесів «перебудови» у пізньому СРСР.
Відміна шостої статті Конституції СРСР у лютому 1990 р, що містила норму про монопольну роль КПРС, у політичному житті, створила підґрунтя для розвитку багатопартійності. Зміни у виборчому законодавстві відкрили шлях альтернативним, конкурентним виборам і дали поштовх до створення політичних партій та рухів.
Об’єкт дослідження – процедури та соціальні відносини, які виникають з приводу організації та проведення виборчого процесу на місцевому рівні.
Предмет дослідження – засади організації виборчого процесу на місцевому рівні.
Мета дослідження – аналіз місцевих виборів як політичного інститути, конкретизація механізму місцевих виборів, у контексті реалізації принципу народовладдя.
Завдання дослідження:
- визначити основні принципи виборів;
- конкретизувати типи та види місцевих виборів;
- сформулювати процес складання списків виборців, висування та реєстрації кандидатів у депутати;
- охарактеризувати процес складання виборчого бюлетеню;
- конкретизувати процес агітації та фінансування виборчої кампанії;
- визначити сутність процесу голосування, підрахунку голосів та встановлення переможця;
- конкретизувати процеси повторних виборів та порядок розгляду оскаржень.
Практична цінність роботи полягає в тому, що висновки і пропозиції, сформульовані в роботі, можуть бути залучені в рамках науково-дослідницької діяльності, а також для подальших теоретичних аспектів конкретизації проблем що виникають під час виборчого процесу. Окрім того, конкретизація аспектів виборчого процесу на місцевому рівні, може бути використана у контексті переосмислення існуючої виборчої системи, її вдосконалення.
Методи дослідження. Під час проведення дослідження були використані порівняльно-правовий, історико-правовий, системно-структурний методи, а також метод аналізу чинного законодавства, опис, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз та синтез, дедукція та індукція, тощо.
Структура курсової робот складається з 3 розділів, та 8 підрозділів, вступу, висновку та джерел літератури.
РОЗДІЛ I. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ВИДИ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ
1.1. Основні принципи виборів
У будь-якій демократичній державі особливе становище займають органи місцевого самоврядування. Вони є компетентними та зацікавленими у забезпеченні інтересів населення та комплексного розвитку регіону. Місцеве самоврядування є одним з інститутів громадянського суспільства, а і є основою територіальної самоорганізації населення з урахуванням його культурних, етнічних, релігійних особливостей. Місцева влада має бути влаштована так, щоб усі жителі мали змогу використати її для досягнення своїх цілей. Йдеться переважно про інтереси та потреби місцевої спільноти, пов’язані з повсякденним життям громадян: житло, комунальне обслуговування, громадський транспорт, благоустрій та ін.
Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні від 1 квітня 2014 р. № 333-р закладено конституційні засади місцевого самоврядування, прийнято низку базових нормативно-правових актів, що створюють правові та фінансові засади діяльності органів місцевого самоврядування. У Концепції результати діяльності місцевого самоврядування безпосередньо пов’язані із проведенням адміністративно-територіальної реформи [4, C. 16].
Місцеві вибори є вихідною точкою функціонування системи місцевого самоврядування. Саме виборчий процес наповнює процес функціонування органів місцевого самоврядування необхідним для їх існування змістом. Саме функції артикуляції, агрегування соціальних інтересів роблять можливими вираження суспільних запитів. Відтак, якісне вираження суспільних інтересів можливе за умови реалізації ключових демократичних принципів виборчого процесу на локальному, місцевому рівні. Даний аспект особливо важливий у контексті демократичних трансформацій.
Наразі Україна долає тоталітарне минуле, яке проявлялося у крайньому централізмі та відсутності функціональних інститутів партисипації, участі населення у вирішення нагальних питань своєї громади.
Місцеві вибори представляють собою механізм безпосередньої демократії, що реалізує принцип реалізації громадянами власних виборчих прав, їх можливість приймати участь у виборчому процесі як кандидати, й, як виборці. Серед ключових принципів виборчого права, які можна виокремити: принцип загальності, принцип зв’язку кандидата з місцевістю від якої він обирається, принцип рівного виборчого права, принцип рівних виборів, пряме й непряме виборче право, таємне голосування [15, C. 43].
У відповідності із принципом загальності місцевих виборів, передбачається, що приймати участь у виборчому процесі можуть майже усі громадяни, за винятком осіб що нездатні у повній мірі відповідати за власні вчинки (недієздатні, діти). Майже у будь-якій країні існують певні цензи, які обмежують можливість приймати участь у виборчому процесі [19, C. 32-33]
У відповідності з принципом територіальної відповідності, кандидат має з точки зору своєї біографії має часткову або повну тотожність із територією яку він представляє. Цей принцип виходить з необхідності розуміння кандидатом соціальних, економічних, гуманітарних проблем тієї місцевості від якої кандидат планує обратися, розуміння потреб жителів окремо взятої громади. Відтак, кандидат вже на старті розуміє підходи до вирішення тих чи інших питань [19, C. 32]. Цей принцип, на жаль, хоча й використовується в окості обмеженого цензу в багатьох країнах, відсутній в Україні [34, C. 56]
Принцип вільних виборів варто трактувати як незалежність, самостійність у мотивації з боку громадянина використати своє активне чи пасивне виборче право, свободу реалізації власного волевиявлення. У відповідності з даним принципом, громадянин володіє своїм суверенним правом в своїй участі \ неучасті у виборах у якості виборця чи кандидата [36, C. 25]. Принцип рівного виборчого права виражає універсальність виборчого права для усіх громадян.
Кожний громадянин має рівну кількість голосів які він може використати; рівні, однакові можливості бути обраним у відповідні місцеві представницькі органи; окрім того ̶ виборці не поділяються на певні групи [36, C. 25]. Окрім того, передбачається, що депутат обирається на основі рівної кількості голосів виборців; законом передбачається, що для кандидатів існують рівні вимоги [15, C. 25].
Також можна визначити ще ряд важливих принципів характерних для місцевих виборів взагалі, але й в межах різних форматів виборчої системи України в історичній ретроспективі зокрема. Однією з рис ̶ відкрита опція для партійних та непартійних кандидатів; таким чином різниця полягає у використанні пропорційної, мажоритарної чи змішаної виборчих систем [13, C. 29].
Практики участі блоків, коли партії блокуються заради спільної участі у виборчих перегонах. Утім, в українських реаліях, у контексті місцевих виборів, частіше відтворюються інша практика: як правило створюються регіональні політичні проекти, як приймають участь на певній місцевості (місто, область), чи, умовна партія регіональних представників влади. Подібний принцип консолідації актуалізувався як механізм [13, C. 29].
Окрім того, виборчий процес на місцевому рівні має враховувати представництво національних, культурних та релігійних меншин. Часто в практиці багатьох держав існує механізм квотування. Також, ключовим принципом проведення виборів є їх періодичність. Демократичний виборчий процес, у тому числі на місцевому рівні передбачає періодичну ротацію обраних представників. Саме можливість періодично замінювати локальних представників влади наповнює місцевий виборчий процес прямим сенсом. Без принципу періодичності логіка функціонування місцевого самоврядування та, відповідно, місцеві вибори, зводиться нанівець, як механізм вираження локальних інтересів [27, C. 49].
Також, серед принципів функціонування виборчої системи на місцевому рівні можна виділити принцип інтегрованості системи в загальнонаціональну виборчу систему. У деяких державах проведення місцевих виборів відбувається через рік чи два після парламентських; інше питання наскільки виборча система на загальнонаціональному рівні збігається з локальною [30, C. 34].
У багатьох державах застосування тієї чи іншої моделі виборчої системи залежить від цілого ряду факторів. По-перше, характер політичного режиму ̶ демократичний, гібридний чи автократичний. В останніх двох випадках (особливо у випадку автократії) місцеве самоврядування, й, відповідно, виборча система можуть мати декоративний характер. Іншим важливим фактором є розмір територіально-адміністративної одиниці \ територіальної громади (потенційної чисельності виборців що проживають в її межах), й відповідно кількість представників, які будуть обрані в територіально-адміністративний орган. Не дивлячись на той факт, що у більшості країн діє виборча система на основі прямого вибору, абсолютної більшості голосів, при виборі системи обрання завжди варти дивитися на соціально-історичний, соціокультурний контекст.
1.2. Типи та види місцевих виборів
Місцеві вибори ̶ це спосіб регулярного, обов’язкового відтворення місцевої влади, шляхом добровільного, вільного, таємного голосування громадян на основі рівного, вільного, загального, прямого виборчого права. Ключовою метою виступає обрання своїх депутатів, вибраних посадових осіб муніципального об’єднання, членів органів місцевого самоврядування. Місцеві вибори являють собою загальний муніципальний захід під час якого проведення реалізується конституційне право виборців шляхом голосування самостійно створювати органи місцевого самоуправління. Місцеві вибори являють собою поєднують в собі форму безпосередньої й представницької демократії, яка дозволяє впорядкувати та структурувати місцеві спільноти жителів.
Місцеві вибори класифікують на чергові, позачергові, повторні, проміжні, додаткові чи перші.
Чергові місцеві вибори призначаються у зв’язку із завершенням строку повноваження місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, обраних на попередніх місцевих виборах. Чергові місцеві вибори організовують та проводять в один момент на усій території України в останню неділю жовтня на п’ятий рік повноваження рад, голів, обраних під час попередніх чергових місцевих виборів [3, C. 15].
Чергові вибори районних у містах рад (у разі їх створення) проводяться в один момент з іншими черговими виборами на усій території держави, у терміни що встановлення відповідними законами України, відповідно до Конституції. Рішення стосовно призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України [5, C. 65].
Рішення щодо призначення чергових виборів депутатів законодавчого органу в АР Крим, аналогічно встановлюється Верховною Радою України, відповідно до закону України [3, C. 15].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота " Місцеві вибори в Україні "
Реферат " Соціополітичні поділи в країнах Центрально-Східної Європи " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.