Курсова робота “Основні показники аналізу господарської туристичних підприємств”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ 

1.1. Сутність поняття здійснення фінансової господарської діяльності туристичного підприємства 

1.2. Організаційні методи проведення аналізу діяльності туристичних підприємств 

1.3. Методологічні основи формування основних показників діяльності підприємств 

1.4. Правове забезпечення здійснення фінансової- господарської діяльності туристичного підприємства 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КОРАЛ ТРЕВЕЛ» 

2.1. Характеристика ТОВ «Корал Тревел» на ринку туристичних послуг

2.2. Аналіз фінансово-економічних показників туристичного підприємства ТОВ «Корал Тревел»

2.3. Дослідження управління продажу туристичного підприємства ТОВ «Корал Тревел»

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КОРАЛ-ТРЕВЕЛ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 ВСТУП

 

Актуальність теми. За останні роки конкуренція на ринку туристичних послуг значно зросла. Безвізовий режим для України, вихід на український ринок авіаперевезень бюджетних авіакомпаній та відкриття широкої маршрутної мережі до багатьох країн стимулювали розвиток східного туризму без участі турфірм. В цих умовах жорсткої конкуренції туристичні агенції повинні збільшити обсяг продажів і мотивувати себе, щоб розвивати потенціал для охоплення більшої цільової аудиторії та отримання прибутку. Оптимізація бізнес-процесів, i. Х. Удосконалення діяльності компанії, підвищення лояльності клієнтів і зниження витрат є одними з найважливіших внутрішніх ресурсів, які дозволяють туристичній фірмі розвиватися навіть в не дуже сприятливій ситуації.

Проблеми існуючих підходів до побудови бізнесу полягають у тому, що аналізуються окремі складові бізнесу, а не бізнес в цілому. Накопичений великий досвід проектування та моделювання організації виробництва та управління окремими компаніями. У той же час, розгляд туристичного бізнесу в цілому, розділеного на окремі компанії, об’єднані загальним менеджментом, призводить до нових уявлень про організацію управління.

Для забезпечення ефективної господарської діяльності та стабільності ринку в умовах конкуренції необхідна відповідна аналітична робота в усіх сферах корпоративної діяльності з метою оцінки слабких сторін і недоліків, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків економічних показників, визначення обов’язків і відповідальності партнерів. Поділіться досягнутими результатами. Тільки компанії з повною системою аналізу та дослідження можуть уникнути необґрунтованих ризиків у бізнес-рішеннях і швидко адаптуватися до змін ринкового середовища.

Окремі організаційно-методичні аспекти аналізу господарської діяльності туристичних підприємств та калькулювання собівартості турпродукту розроблені вітчизняними та зарубіжними науковцями: З. Бальченко, Г. Бургунова, Н. Каморджанова, Л. Дядечко, Г. Карпова, М. Воронцова. , М. Нотаров, А. Воловода, Т. Козирєва, І. Пожарицька, Ю. Рудяк, Н. Яновська та ін. Проте питання організації та вдосконалення методів калькулювання не втратило своєї актуальності для українських туристичних підприємств і потребує подальшого системного вивчення з урахуванням умов діяльності, специфіки галузі, міжнародних вимог та норм національного законодавства.

Μетою  роботи  є  удосκоналення  теоретичних  засад  та  праκтичних  заходів  управління  господарською діяльністю  туристичного  підприємства.

Для досягнення мети вирішено такі завдання:

1. дати визначення поняття економічного аналізу та його характеристики;
2. провести аналіз діяльності підприємств сфери туризму в економіці та основних прийомів фінансового аналізу;
3. дати характеристику туристичного підприємства ТОВ «Корал Тревел»;
4. проаналізувати фінансово-економічні показники діяльності туристичного підприємства;
5. дослідити управління продажем на підприємстві;
6. розробити напрями удосконалення управління господарською діяльністю підприємства.

Об’єктом  дослідження є туристичне підприємство ТОВ «Корал Тревел».

Предметом дослідження є господарська діяльність туристичного  підприємства.

Μетоди  дослідження.  У процесі дослідження використовувалися такі методи дослідження, як теоретичне узагальнення та порівняння, статистичний аналіз, системний та комплексний аналіз, методи аналізу та синтезу, вертикальний та горизонтальний аналіз фінансової звітності.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

 1.1. Сутність поняття здійснення фінансової господарської діяльності туристичного підприємства

 

Господарська діяльність — методи, прийоми та засоби дослідження економічних явищ і процесів на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях. Аналітичний метод – це науковий метод вивчення, створення і розвитку економічних явищ і процесів, який забезпечує визначення об’єкта шляхом взаємозв’язку і зміни його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів і їх сукупності на ці зміни [2].

Загальним методом пізнання законів природи є діалектичний, який ґрунтується на розгляді природних явищ у їх взаємозв’язку, взаємодії, русі, зміні та розвитку. Функціональний зміст діалектичного методу визначається розглядом кожного явища чи процесу як складної системи. Вивчення його внутрішньої елементарної будови та взаємозв’язків між окремими структурними елементами дає змогу відчути об’єктивну реальність явища чи процесу, з’ясувати чинники впливу. З цієї причини метод діалектичного аналізу є теоретико-методологічною основою методів усіх наук, у тому числі фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств індустрії туризму [2].

Метод аналізу заснований на дедукції та індукції. Дедукція — це розкладання (розбір) цілого на частини, а індукція — узагальнення (синтез) частин у ціле. Аналіз і синтез завжди входять в діалектичну єдність і доповнюють один одного [3, c.151]. Метод аналізу передбачає дослідження характеру зв’язків, створення алгоритму факторної залежності та визначення послідовності оцінок впливу факторів. Найпоширенішим і найкориснішим є представлення економічних відносин у вигляді математичних формул або математичних моделей. Звичайно, не всі зв’язки можна формалізувати, але чим більший результат формалізації, тим об’єктивніші оцінки та висновки.

Визначення аналітичної моделі здійснюється шляхом дослідження відповідних ключових факторів функціонального зв’язку та визначення алгоритму функціональної залежності. Правильність визначення алгоритму зв’язку і правильність математичних розрахунків залежить від впливу вимірювальних факторів на варіацію параметрів об’єкта і визначення динаміки його структури, що бере участь в загальному результаті його спільного використання. Точність результатів аналітичних досліджень можна перевірити наступним чином: Відповідно до критерію узгодженості балансу, сума часткових результатів, на які впливає кожен фактор, = результат їх спільної дії.

Сукупність функціональних зв’язків можна поділити на детерміновані та стохастичні. Детерміновані зв’язки представлені пропорційними залежностями між двома або більше параметрами аналітичної моделі за умови, що певне значення фактора відповідає адекватному значенню досліджуваного параметра [3, c.152]. Стохастичні зв’язки – це складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли одному і тому ж значенню фактора можуть відповідати кілька значень результуючого параметра. Стохастичний аналіз спрямований на дослідження непрямих зв’язків, які не можна описати моделями прямого детермінованого аналізу.

В економічному аналізі моделювання — це засіб дослідження об’єкта через опосередковане знання за допомогою сурогатного об’єкта, що дає змогу зрозуміти досліджуваний об’єкт, описати його кількісно і оцінити якісно. Є теоретичний аналіз і прикладні бізнес-математичні моделі. Перший використовується для вивчення загальних властивостей економічних явищ і закономірностей процесів, а другий — для вирішення конкретних завдань економічного аналізу, прогнозування та управління. Розбиття моделей на класифікаційні групи є умовним, і їх можна класифікувати за іншими ознаками. Метод втілюється у вигляді інструкцій, правил, дій і алгоритмів, а чіткий опис методів і прийомів виконання аналітичної роботи називається методом аналізу [5, c.59]. Практичним застосуванням при аналізі діяльності підприємств сфери туризму є групування інформації, тобто поділ всієї сукупності досліджуваних показників на однорідні групи за відповідними ознаками.

Залежно від завдання аналізу використовується типологічне, структурне або факторне групування. Типологічні групування використовуються для поділу всієї первинної сукупності даних на однорідні групи та класи. Структурне групування використовується для вивчення внутрішнього складу населення групи або класу. Групування факторів використовується для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ознаками, що їх визначають, і виявлення тих, що впливають на зміну факторів.

Порівняння – це широко використовуваний метод аналізу, який порівнює різні явища для визначення подібності та відмінності між ними. Порівняння відбувається в кількох формах: порівняння фактичних показників із запланованими; порівняння даних поточного періоду з даними за аналогічні минулі періоди; порівняння з даними інших компаній туристичної галузі; порівняння з нормами. Застосування порівняльного методу можливе лише тоді, коли характеристики аналізованого об’єкта відповідають певним умовам, а саме: використання однакового часового інтервалу, порівняння цін, однаковий метод визначення індексу, ідентичність структури об’єкта дослідження тощо.

Відносні величини – це показники, що характеризують певне економічне явище і відображають зв’язок між абсолютними величинами, які є ознаками цього явища. Залежно від основи порівняння виділяють відносні величини виконання плану, динаміки, структури [5, c.59]. Відносні величини використовуються для оцінки фінансово-економічного стану туристичної компанії, її кредитоспроможності, оподаткування та інвестиційної привабливості. Відносні показники вимірюються в коефіцієнтах, відсотках, проміле та індексах.

Середні величини використовують, коли необхідно підкреслити загальні характеристики сукупності для відображення загальних кількісних властивостей явищ. Середня величина відображає загальну ознаку, яка об’єднує якісно однорідну сукупність показників певного економічного явища. Використання середніх значень широко поширене при аналізі діяльності компаній туристичної сфери. Однак використання середніх значень [7, c.168] призводить до згладжування окремих властивостей, якщо для більш детального аналізу дані по окремому з показників доводиться доповнювати їх середнім значенням.

Динамічні показники — це сукупність безперервних показників, які описують зміни економічних явищ у часі. Вони дають змогу визначити моделі економічного розвитку та відобразити їх у цифровому вигляді. Ряд динаміки складається з двох елементів: моменту часу (або дати) і самих даних, відомих як рівень ряду. Економічна інтерпретація поданих таким чином даних дає деякі важливі аналітичні висновки. Для повного опису динаміки та тенденцій використовуються такі додаткові показники: абсолютний приріст, темп приросту, абсолютне значення відсотка приросту та ін. [7, c.169].

Темп зростання – це відносний показник динаміки економічного розвитку, виражений у вигляді коефіцієнта або відсотка, який є точкою у співвідношенні двох рівнів сукупності динаміки. Він показує пропорцію певного рівня по відношенню до іншого рівня, який використовується як основа для порівняння. Базою порівняння може бути певний постійний рівень (як правило, вихідний рівень ряду) або попередній рівень ряду. Таким чином, цей показник може бути розрахований з постійною або змінною базою порівняння.

Елімінування – це логічний метод економічного аналізу, який дозволяє виявити вплив окремих факторів на загальні показники фінансово-господарської діяльності. Елімінування використовується, коли існує функціональна залежність (пряма або обернено пропорційна) між явищами, що аналізуються. Суть цієї методики полягає в умовному виключенні впливу на узагальнюючий показник усіх одночасно діючих факторів, крім одного; Завдяки цьому послідовно визначається ступінь впливу кожного з них. В економічному аналізі метод елімінування використовується в таких варіантах, як метод ланцюгових базисів, метод абсолютних і відносних різниць, індексний метод і метод перерахунку показників.

Аналіз діяльності компаній у сфері туризму передбачає використання різноманітних моделей, які дозволяють структурувати та виявити взаємозв’язки між основними показниками. Існує три основних типи моделей, які використовуються для аналізу фінансового стану компанії. Описові моделі є фундаментальними. Ці моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності. Прогнозні моделі – це моделі передбачуваного, прогнозного характеру (обсяг продажів і прибуток у майбутньому). Нормативні — це моделі, які дають змогу порівнювати фактичні результати з нормативними (нормоутворення).

 

1.2. Організаційні методи проведення аналізу діяльності туристичних підприємств

 

Діяльність компаній у сфері туризму забезпечується виконанням певних функцій адміністративними одиницями. Одним із них є аналіз, оскільки його призначення полягає у виявленні глибинних зв’язків і залежностей між окремими параметрами об’єкта управління, своєчасному визначенні тенденцій розвитку процесів, окресленні кращих і ефективніших варіантів управлінських рішень. Об’єкт аналізу – це конкретний предмет або явище, на яке спрямована аналітична діяльність. Невід’ємним предметом аналізу є туристичне підприємство, його господарська діяльність, фінансово-економічний стан. Конкретними та детальними об’єктами аналізу діяльності компаній у сфері туризму можуть бути виробництво, фінанси, інвестиції, маркетинг, зовнішньоекономічна та інші види діяльності, виробничі та управлінські структури, організація виробництва та реалізації туристичних продуктів тощо [5, c.60].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!