ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти емоційної сфери працівників
1.1. Поняття емоційної сфери та її складові
1.2. Зв’язок рівня емоційного інтелекту з емоційним вигоранням
РОЗДІЛ 2. Аналіз даних діагностики емоційного вигорання та його впливу на емоційний інтелект
2.1. Характеристика методів, критерії включення
2.2. Діагностика емоційного інтелекту за методом Манойлової
2.3. Діагностика рівня емоційного вигорання за методом Бойка
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЕІ – емоційний інтелект
ІПЕІ – інтегральний показник емоційного інтелекту
МЕІ – методика дослідження емоційного інтелекту за методикою М. А. Манойлової
СЕВ – синдром емоційного вигорання
ВСТУП
Актуальність теми. Тема є актуальною, оскільки медична практика часто пов’язана із емоційним вигоранням та вимушує розмірковувати про цінність емоційного інтелекту для медичного працівника, а також його вплив на емоційне вигорання. В даний час на тлі зростання темпів та інтенсивності робочої активності до надання медичної допомоги населенню пред’являються високі вимоги як до якості праці співробітників, так і до їхнього професіоналізму, що тягне за собою зростання емоційного навантаження на співробітників медичних установ. При цьому далеко не кожен фахівець може адаптуватися до умов, що змінюються.
У медичній практиці все активніше розвивається тенденція розглядати стан здоров’я персоналу як один із важливих факторів оцінки якості роботи установи, що у свою чергу створює необхідність дослідження проблеми емоційного «вигорання» медичних працівників, яка виникає у них із послідовними професійними деформаціями, а також розробки спеціальних програм з їхньої профілактики та корекції. Професійна діяльність медиків вимагає від них емоційної та психологічної стресостійкості, оскільки супроводжується впливом на них цілого ряду несприятливих факторів, серед яких особливо вирізняють професійний стрес.
Один із очевидних висновків полягає в тому, щоб професійна діяльність медичних працівників була менш стресовою і при цьому ефективнішою. Такий ефект може бути досягнутий за рахунок проведення комплексу заходів щодо підвищення стресостійкості персоналу та комфортної організації праці. Питаннями емоційного інтелекту та емоційного вигорання займалися такі спеціалісти із психології: М.А. Манойлова, В.В. Бойко, Х. Дж. Фрейденберг, Д. Гоулмен, Дж. Майєр, П. Соловей, Д. Карузо та інші.
Мета дослідження – встановлення закономірності впливу емоційного інтелекту на емоційне вигорання медичних працівників.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- Вивчити літературу стосовно таких понять як емоційна сфера, емоційний інтелект, їхні складові та вплив один на одного.
- Провести аналіз даних діагностики емоційного вигорання та емоційного інтелекту за методиками Бойка та Манойлової.
- Проаналізувати стан емоційного інтелекту досліджуваних респондентів та встановити закономірність його впливу на емоційне вигорання.
- На базі отриманих та проаналізованих даних, розробити висновки до роботи.
Об’єкт дослідження – стан емоційного інтелекту та закономірність його впливу на емоційне вигорання.
Предмет дослідження – аналіз даних діагностики емоційного вигорання та емоційного інтелекту за методиками Бойка та Манойлової.
Новизна роботи полягає у поєднанні цих двох методів та встановленні закономірностей впливу емоційного вигорання на емоційний інтелект, і навпаки.
Практичне значення – застосування розробленої програми на реабілітаційному етапі при наданні психологічної допомоги працівникам медичної сфери.
Структура та обсяг магістерської роботи: робота містить вступ, два розділи, список використаних джерел. Обсяг роботи – 35 сторінки. Кількість використаних джерел – 20.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти емоційної сфери працівників
1.1. Поняття емоційної сфери та її складові
Емоційна сфера – це складна система взаємодіючих та взаємозумовлюючих афектів, настроїв, станів та почуттів. Тому характеристика поняття «емоційна сфера» пов’язана, насамперед, з описом змісту понять «емоції» та «почуття».
У емоційній сфері особистості прийнято виділяти такі компоненти (складові):
- Базові емоції;
- Дискретні (ситуативні) емоції;
- Почуття;
- Емоційні стани;
- Емоційні властивості (риси) особистості.
Емоції – це особливе явище, яке знайоме кожній людині на побутовому рівні. Можна уявити, коли предметом обговорення стають окремі підкласи системи емоційної регуляції (емоції, почуття, афекти) або окремі емоційні явища (любов, ревнощі, співпереживання), кожен може звернутися до свого емпіричного досвіду і знайти в ньому приклади відповідних емоційних переживань.
До групи емоції можна віднести почуття, настрої, переживання, афекти. Усі вони входять у всі процеси психологічного стану людини. Охарактеризувати емоції можна декількома особливо показовими відмітними ознаками: полярністю, модальністю, динамічністю. Головну основу сфери емоції становлять безпосередньо почуття, потреби та емоції. Основу емоційної сфери становлять безпосередньо емоції, почуття, потреби.
Емоції виконують захисну, креативну та когнітивну функції, таким чином переводячи зовнішній вплив у пізнавально особистісний сенс. У структурі емоційної сфери необхідно виділити сенсорну систему, яка забезпечує взаємодію особистості з навколишнім світом через зорове, слухове, кінестетичне сприйняття. Вирізняють кілька ступенів ускладнення емоційного розвитку – диференціація, регуляція та емоційні реагування.
Почуття – це теж емоції, але які мають такі особливості:
- Стійкі емоційні утворення, які вимагають для свого виникнення тривалого часу;
- Емоційно забарвлені особистісні утворення, що мають яскраво виражений предметний характер: людина не може переживати почуття взагалі, а тільки до когось або чогось. У цьому полягає принципова відмінність почуттів від ситуативних емоцій: ситуації завжди короткочасні, а предмети, що входять до них, залишаються стабільними і майже незмінними;
- Емоційні утворення, що виникають на основі узагальнення та сумації значущих емоційних переживань та ситуативних емоцій;
- Глибоко інтимні особистісні утворення, що лежать в основі «Я-концепції», самооцінки та самоповаги, тому почуття можна визначити як емоційну основу особистості.
Особливості емоційної сфери медичних працівників – це тема, яка неодноразово набувала значення в останні роки, особливо під час пандемії COVID-19. Люди, які працюють в медичних закладах, є надзвичайно вразливими до емоційного стресу і перевантаження. Ми розглянемо основні особливості емоційної сфери медичних працівників, включаючи фактори, що впливають на їхні емоції, труднощі, з якими вони зіштовхуються, і стратегії, які вони можуть використовувати для зменшення емоційного стресу.
Перш за все, медичні працівники працюють з людьми, і це вже само по собі може бути джерелом емоційного напруження. Медичні працівники мають стикаються зі смертю, хворобами, травмами та іншими складними ситуаціями, що можуть викликати стрес і тривогу. Крім того, медичні працівники зазвичай працюють в дуже вимогливому середовищі, де кожна помилка може мати серйозні наслідки для життя пацієнта [21].
Ці фактори впливають на емоційний стан медичних працівників і можуть викликати стрес, тривогу, депресію та інші емоційні проблеми. Крім того, медичні працівники часто стикаються зі складними етичними проблемами. Наприклад, вони можуть бути змушені вирішувати, які процедури проводити, коли лікування є дорогим, або як вчасно інформувати пацієнта про негативний діагноз. Ці етичні проблеми можуть бути дуже важкими і викликати почуття розгубленості та невпевненості, які впливають на емоційний стан медичних працівників.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота "Політичні комунцікації та PR-технології" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.