Курсова робота “Патріотичне виховання учнів закладів початкової освіти”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ В ЗАКЛАДІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ 

1.1. Сутність поняття патріотичне виховання у науково-педагогічній літературі 

1.2. Основні форми та методи патріотичного виховання у виховній роботі початкової школи 

1.3. Основи патріотичного виховання в контексті концепції НУШ 

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКИ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСОБИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 

2.1. Патріотичне виховання учнів у процесі вивчення української мови 

2.2. Формування патріотичного виховання  на уроках української літератури 

2.3. Використання уроків «Я досліджую світ» у процесі патріотичного виховання 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми.  Український народ переживає період інтенсивного державотворення. Надзвичайно важливо, щоб підростаюче покоління було підготовлене до активної участі у цьому процесі. Однією з основних засад виховання особистості в суспільстві в усі часи було патріотичне виховання. На сучасному ж етапі розбудови та військової боротьби за збереження й захист кордонів незалежної держави роль і значення патріотичного виховання значно підвищується.

Виховання патріотизму було й залишається важливою складовою освітньої діяльності закладу початкової освіти. Сучасна школа озброює молоде покоління глибокими і різносторонніми знаннями. Разом з тим вона формує і закріплює в учнів патріотичні почуття, необхідні для майбутнього громадянина молодої держави. Адже саме патріотичне виховання покликане готувати патріотів Батьківщини, здатних до творчої діяльності, особистісної самореалізації, свідомого соціального вибору.

Система сучасного національного виховання зорієнтована, насамперед, на виховання громадянина, спрямована на розвиток патріотизму, національної самосвідомості, політичної культури, дбайливого ставлення до природи, часткою якої є всі ми. Основи цієї проблеми висвітлені у Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття») [8], Концепції розвитку громадянської освіти в Україні [10], Концепції Національнопатріотичного виховання дітей та молоді [11]», проєкті «Про схвалення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні /2018 р.» [22] та ін.

Слід зазначити, що проблема формування патріотичних якостей особистості завжди була і залишається у центрі пошуку вітчизняних учених. Так, зокрема, питання патріотичного виховання дітей є сьогодні предметом досліджень І. Беха, О. Безверхого, М. Боришевського, О. Вишневського, П. Ігнатенка, Н. Косарєвої, Л. Крицької, І. Підласого, В. Поплужного, О. Сухомлинської та ін.

Метою дослідження є висвітлення теоретичних основ патріотичного виховання учнів у навчально-виховному процесі початкової школи.

Відповідно до цієї мети, були визначені наступні завдання:

1. Окреслити сутність поняття «патріотичне виховання» у науково-педагогічній літературі;
2. Дослідити основні форми та методи патріотичного виховання у виховній діяльності початкової школи;
3. Представити основи патріотичного виховання в контексті концепції Нової української школи;
4. Проаналізувати впровадження патріотичного виховання в процесі вивчення української мови;
5. Розглянути формування патріотичних якостей на уроках української літератури;
6. Обґрунтувати доцільність використання уроків «Я досліджую світ» для патріотичного виховання.

Об’єктом дослідження є патріотичне виховання учнів початкової школи.

Предметом дослідження виступають особливості патріотичного виховання учнів у початковій освіті.

Методи дослідження включають: вивчення та аналіз психологічної літератури з досліджуваної проблеми; аналіз літературних джерел, навчальних програм і методичних матеріалів; теоретичний аналіз і узагальнення при дослідженні об’єкта, предмета, мети і завдань.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, кожен з яких містить підрозділи, загальні висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 33 сторінки, а бібліографія налічує 26 позицій.

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ В ЗАКЛАДІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

1.1. Сутність поняття патріотичне виховання у науково-педагогічній літературі

 

Численні вчені, зокрема педагоги, психологи, письменники та діячі культури, наголошували на важливості патріотичного виховання, особливо в молодшому шкільному віці. Цей період є надзвичайно сприятливим для формування патріотичних поглядів і почуттів у дитини.

Дослідники, такі як В. Вернадський, А. Макаренко, С. Русова, К. Ушинський, В. Сухомлинський та М. Стельмахович, висвітлили окремі риси юного патріота та громадянина суспільства, а також визначили форми і методи роботи з учнями та ефективні шляхи виховання в них патріотизму та відданості рідній землі.

Патріотизм можна визначити як «любов до Батьківщини, вірність своєму народу, гордість за досягнення національної культури та бажання її примножувати. Музика, кіно та, насамперед, рідна мова й слово значно впливають на сучасного учня, формуючи його світогляд і, відповідно, виховуючи патріота.

Вчитель повинен прагнути впливати на формування та розвиток особистості учня в умовах глобалізації суспільного життя» [11, с. 4].

Формування патріотизму значною мірою залежить від знань педагогів про нашу педагогічну спадщину, яка розвивалася протягом багатьох століть і містить безцінні скарби народної мудрості, а також від вмілого застосування цих знань у повсякденній практиці [4, с. 12].

Патріотичне виховання ґрунтується на традиціях, що мають корені ще з часів Київської Русі та козацтва, і були збагачені в Києво-Могилянській академії та інших навчальних закладах [15, с. 156].

Зокрема, П. Каптирьов зазначав: «… у реальному житті людина є громадянином свого народу і діячем суспільства, тому школа, виховуючи людину, повинна формувати також і патріота, і громадянина» [23, с 10].

У радянській педагогіці патріотичне виховання розглядалося як політичне і класове виховання, спрямоване на формування дисциплінованих, політично свідомих патріотів. Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського стала важливим орієнтиром у патріотичному вихованні в педагогіці ХХ століття.

На думку педагога, виховання патріота має відбуватися в трьох основних напрямках:

1. по-перше, важливо навчити дитину усвідомлювати світ і своє місце в ньому;
2. поважати батьків та старших, а також формувати такі якості, як гідність, чесність, хоробрість і принциповість [25, с. 304-305].

Полікультурне виховання має багато спільного з патріотичним вихованням, оскільки обидва спрямовані на формування цивілізованої поведінки людей різних етнічних і політичних приналежностей. Це включає повагу до культури, традицій та звичаїв інших народів, що населяють Україну, а також сприяє розвитку високої культури міждержавного спілкування.

 

1.3. Основи патріотичного виховання в контексті концепції НУШ

 

В основу концепції «Нової української школи» закладено ідею виховання особистості, патріота та інноватора. Патріот — це людина, яка любить свою Батьківщину, віддана своєму народу і готова заради нього жертвувати та здійснювати героїчні вчинки. У Новій українській школі поняття «патріот» також охоплює ряд інших якостей, таких як активна позиція, здатність діяти відповідно до морально-етичних принципів, приймати відповідальні рішення та повага до гідності й прав народу [18].

Згідно з концепцією національно-патріотичного виховання в системі освіти України, національно-патріотичне виховання дітей та молоді є комплексною, системною та цілеспрямованою діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських об’єднань і благодійних організацій, сім’ї, закладів освіти та інших соціальних установ. Метою цієї діяльності є формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності та любові до Батьківщини, турботи про добробут свого народу, а також готовності виконувати громадянський і конституційний обов’язок щодо захисту національних інтересів, цілісності та незалежності України. Крім того, вона має на меті сприяти розвитку країни як правової, демократичної та соціальної держави [2, с. 18].

Метою національно-патріотичного виховання учнів початкових класів є формування самостійного громадянина — патріота України, готового виконувати свої громадянські та конституційні обов’язки, зберігати духовні та культурні надбання нашого народу, підтримувати високу культуру у міжособистісних стосунках, формувати активну громадянську позицію та утверджувати національну самосвідомість. Це все базується на духовно-моральних цінностях українського народу та його національних особливостях [17].

Щоб досягти цієї мети, вчитель Нової української школи повинен виконувати низку освітніх завдань, зокрема:

1. закріплення у свідомості та почуттях молодших школярів патріотичних цінностей, переконань і поваги до культури та історії України;
2. виховання поваги до Конституції, законів України та державних символів;
3. підвищення престижу військової служби та формування ставлення до військовослужбовців як до захисників України та героїв;
4. усвідомлення взаємозв’язку між свободою особистості, правами людини та патріотичною відповідальністю;
5. сприяння набуттю патріотичного досвіду, заснованого на готовності брати участь у процесах державотворення, дотримуванні законів і захисті прав людини, а також готовності нести відповідальність і вирішувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
6. виховання екологічної культури у учнів початкової школи, усвідомлення їхньої причетності до природи та почуття відповідальності за неї як національне надбання і основу життя на землі;
7. формування толерантного ставлення учнів до інших народів, культур і традицій;

8. утвердження гуманістичної моралі як основи громадянського суспільства;
9. виховання позитивних якостей українського менталітету: працьовитості, свободи, справедливості, доброти, чесності та відповідального ставлення до природи;
10. формування мовної культури;
11. заклик до молоді активно боротися з українофобією, аморальністю, сепаратизмом, шовінізмом та фашизмом;
12. розвиток духовності та моральності в суспільстві, а також закріплення традиційних сімейних цінностей [13].

 

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИКИ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСОБИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1. Патріотичне виховання учнів у процесі вивчення української мови

 

Українська мова як шкільний предмет відкриває великі можливості для національно-патріотичного виховання учнів. Мова є літописцем духовності та культури народу, відображаючи його героїчне минуле і сучасність. Вона є потужним засобом для вираження думок, формування духовного світу особистості, цілісних світоглядних уявлень та переконань, а також загальнолюдських ціннісних орієнтацій. Крім того, мова сприяє встановленню зв’язку та спадкоємності поколінь і знайомить учнів із культурними досягненнями українського народу та людства в цілому [1, c. 58].

Робота з навчальними текстами дозволяє організовувати евристичні бесіди, в яких учні можуть висловлювати і, при необхідності, коригувати свою життєву позицію. Це також створює можливості для формування навчальних ситуацій і проектування завдань, що тісно пов’язані з когнітивними, розвивальними та лінгвістичними аспектами.

Ефективність роботи з текстом визначається тим, наскільки вона стимулює пізнавальну та мовно-мислительну діяльність учнів, сприяє їхній самостійності у визначенні та аналізі проблем, а також у пошуку рішень. Важливо, щоб учні прагнули висловлювати свою точку зору щодо людей, вчинків, стосунків, подій і явищ, оцінювали їх та свідомо обирали мовні засоби для вираження своїх думок [6, c. 11].

Завдання № 1.

І. Прочитайте виразно вірш, визначте його основну думку.

Серцю тісно моєму у слові,          Не спішіть цим словам докоряти.

Рамки слова для серця малі.          Є у мене своє тут «але»:

Я ніколи не клявсь у любові           Для понять Україна і Мати

Рідній Матері й Рідній Землі.      Звичне слово «люблю» замалé.

                                                                                                Д. Онкович

 

ІІ. Відповідайте на запитання та виконуйте завдання.

1. Поясніть, в якому значенні вірші використовується слово «любов» (користуючись тлумачним словником). Висловіть припущення, чому жодне із значень не задовольняє поета.
2. Знайдіть у вірші слова, написані з порушенням правил. Яка мета поета в застосуванні таких прийомів?
3. Вивчіть вірш напам’ять.

Завдання № 2.

Запишіть і поясніть значення одного з прислів’їв чи приказок.

1. Людина без Вітчизни як соловей без пісні.
2. Україна – мати, за нею треба головою стояти.
3. Рідна земля – мати, а чужа – мачуха.
4. Кожному мила своя сторона.
5. За своїм краєм серце болить.
6. Зрадити батьківщину – зганьбити матір і батька.
7. Наша слава – українська держава.
8. За морем тепліше, та вдома миліше.

Завдання №3.

Записати патріотичну загадку та відгадку до неї.

1. Коли звучить цей урочистий гімн, усі підводяться, кладуть руку на серце та голосно або про себе співають, славлячи Україну (гімн України).
2. Синє небо і жовта пшениця – це святиня, яку знають всі діти (прапор України).
3. Головний символ держави, який повинні знати всі. Він символізує волю, славу та силу. Спробуйте відгадати, про який герб України йдеться.
4. У вінку з зеленого листя і червоного намиста вона дивиться у воду, милуючись своєю гарною постаттю (горобина).
5. Молода дівчина лила сльозинки, полощучи свої довгі коси у чистій воді (верба).

Завдання №4.

Прочитайте текст і запишіть прикметники в поєднанні з іменниками.

Назвіть, на що вказує кожен прикметник.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!