Курсова робота “Податковий контроль і його роль в управлінні державними фінансами”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

1.1. Сутність податкового контролю

1.2. Структурні елементи податкового контролю

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

2.1. Форми податкового контролю

2.2. Методи податкового контролю       

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. В умовах непростої економічної ситуації, що склалася нині в Україні перед контролюючими органами нашої країни виникла серйозна проблема – вдосконалення контролю за правильністю, своєчасністю і повнотою стягування податків і інших обов’язкових платежів. У зв’язку з цим вибір контролюючими органами  правильних форм і методів податкового контролю сприяє не лише стабільному поповненню бюджету фінансовими ресурсами, але і дотриманню законодавчо встановлених прав і свобод платників податків.

На сучасному етапі розвитку внутрішньої фінансової політики України податковому контролю приділяється важлива увага. Це пов’язано з тим, що забезпечувані ними податкові надходження, що є однією з основних прибуткових статей бюджету, в істотному ступені впливають не лише на економічну, але і на загальну національну безпеку нашої держави. У зв’язку з цим проведення державою ефективної податкової політики, щодо забезпечення встановлення ефективного механізму податкового контролю суб’єктів податкових відносин, сприятиме систематичному поповненню фондів грошових коштів бюджетної системи України. Зазначені чинники визначають наукову актуальність і практичну значимість цієї проблеми, необхідність вирішення якої зумовлена завданнями державно-управлінської діяльності при здійсненні контролю у сфері оподаткування. Тому обрана тема курсової роботи є актуальною не лише сьогодні, а й у майбутньому.

Метою курсової роботи є вивчення та дослідження загальнотеоретичних та законодавчих підходів щодо визначення сутності податкового контролю, форм та методів його здійснення з урахуванням найважливіших положень податкового законодавства та окреслення питань вдосконалення його організації на сучасному етапі.

Для досягнення визначеної мети були поставлені і реалізовані такі основні завдання:

1. дослідити сутність податкового контролю;
2. виокремити основні структурні елементи податкового контролю;
3. дослідити співвідношення податкового адміністрування та податкового контролю;
4. виокремити принципи, на яких ґрунтується податковий контроль в Україні;
5. дослідити співвідношення податкового контролю та державного фінансового контролю;
6. розкрити сутність форм податкового контролю;
7. класифікувати методи податкового контролю.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері правового регулювання податкового контролю.

Предметом дослідження є податковий контроль та його роль в управлінні  державними фінансами.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та окремо наукові методи пізнання: спостереження та експеримент, аналіз та синтез, індукція та дедукція, порівняння, абстрагування і узагальнення, а також історичний і логічний методи пізнання. Кожен з цих методів має своє призначення, включає строго певні прийоми і тим і відрізняється від загального філософського методу пізнання.

Використання вищеназваних методів пізнання дозволило проаналізувати правове регулювання податкового контролю у взаємозв’язку з іншими видами фінансового контролю, а також виявити особливості організації податкового контролю.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять у собі 5 підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 22 найменувань. Загальний обсяг курсової роботи становить 29 сторінок.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

 1.1. Сутність податкового контролю

 

Податкове адміністрування є інструментом державного регулювання економічних відносин у рамках фінансової спрямованості ресурсних надходжень до бюджетів усіх рівнів. Податкове адміністрування слід розглядати як системну діяльність уповноважених державних органів, спрямовану на забезпечення надходження податкових платежів до бюджетів, зміцнення податкової дисципліни і впорядкування податкових відносин, шляхом планування, організації, контролю і застосування заходів відповідальності, ґрунтованих на досконалій системі нормативно-правового регулювання.

На сьогодні поняття «податкове адміністрування» по-різному трактується вченими та практиками. Розглянувши наукові позиції авторів (Р.Ю. Паславської, К.П. Проскури, Д.С. Степанової, Н.С. Шалімової, І.В. Ясько), що аналізують це поняття у своїх працях, а також нормативні документи по оподаткуванню, виділимо визначальні компоненти податкового адміністрування [10; 11; 14; 15; 18; 19; 20; 22].

1. Податкове адміністрування як частина управління податковими відносинами реалізується державними уповноваженими (спеціалізованими) органами виконавчої влади в особі контролюючих органів.
2. На відміну від управління податковими відносинами, податкове адміністрування не здійснюється органами законодавчої влади, а також іншими виконавчими структурами управління.
3. Поняття «податкове адміністрування» – комплексне. Воно передбачає здійснення контролюючими органами функцій управління, а саме планування, контроль, регулювання, облік в податковій сфері. Так, планування, будучи однією з частин податкового адміністрування, має на увазі планування надходжень податків і зборів до відповідних бюджетів.

Найважливішим критерієм ефективного і діючого механізму податкового адміністрування, який відбиває його зміст, є податковий контроль. Здійснення податкового контролю дозволяє державі враховувати і контролювати своєчасність і повноту надходження до бюджету податкових платежів, зіставляти їх величину з потребами у фінансових ресурсах, визначати необхідність реформування податкової системи. Податковий контроль, як складова частина системи податкового адміністрування, забезпечує визначення напрямів вдосконалення і способів реалізації правового механізму по найбільш ефективному формуванню, розподілу, використанню фінансових ресурсів держави, що забезпечують рішення завдань, які стоять перед державою в усіх сферах життя суспільства, тобто реалізацію фінансової політики держави.

Податковий контроль варто розглядати як функціональний елемент і основну форму податкового адміністрування. Як слушно зазначає Паславська Р.Ю., що адміністрування податків − це діяльність уповноважених органів управління, яка спрямована, в першу чергу, на забезпечення і реалізацію контролю за дотриманням податкового законодавства усіма учасниками податкових відносин. Податковий контроль разом з податковим плануванням, обліком та регулюванням є основними елементами процесу адміністрування податків [11, с. 12]. Для реалізації такого контролю потрібне середовище і умови, що формуються системою податкового адміністрування. У цьому і полягає тісний взаємозв’язок податкового контролю і податкового адміністрування.

Дефініція «податковий контроль» є вужчим поняттям, ніж «податкове адміністрування», і орієнтована на досягнення конкретних цілей і рішення практичних завдань. Податковий контроль – це діяльність уповноважених державних органів, форми і методи якої регламентовані законодавством України, з метою забезпечення повного і своєчасного виконання платниками податків, платниками зборів і іншими зобов’язаними особами податкових і інших зобов’язань, що покладаються на них податковим законодавством України у зв’язку з їх діяльністю або майновим положенням.

Податковий контроль розглядається з двох сторін:

1. як інструмент управління оподаткуванням, податковими відносинами;
2. як особлива діяльність по виконанню податкового законодавства.

Вказані сторони знаходяться у взаємозв’язку і взаємодії, що дозволяє розглядати податковий контроль у вигляді системи, що безперервно розвивається і удосконалюється. Податковий контроль як інструмент управління оподаткуванням можна охарактеризувати як систему моніторингу і перевірки функціонуючого керованого об’єкту з метою оцінки прийнятих рішень, виявлення міри їх реалізації, наявності відхилень і несприятливих ситуацій, про яких доцільно своєчасно проінформувати компетентні структури, здатні вжити заходи по поліпшенню стану справ. Підконтрольний об’єкт має бути інформаційно прозорим.

Згідно ст. 61.1.Податкового кодексу України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [2]. Аналіз цієї норми дозволяє виділити дві складові податкового контролю:

1) контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати податків їх платниками;

2) контроль за виконанням податкового законодавства фіскальними органами.

Пріоритетність податкового контролю як напряму контрольної діяльності обумовлена значимістю податків і зборів як джерел доходів державного та муніципальних бюджетів. Кожне із згаданих напрямів контрольної діяльності співвідноситься з державним фінансовим контролем як частка з загальним. Адже об’єкт, цілі і завдання державного фінансового контролю, склад і компетенція контролюючих органів і контрольованих осіб завжди будуть ширше, ніж у окремо взятих бюджетного, податкового контролю, банківського нагляду або валютного контролю.

Правильність запропонованих висновків в певній мірі підтверджується і на теоретичному рівні. Так, М.І. Мельник, вказує на те, що податковий контроль є частиною державного фінансового контролю, суть якого полягає у встановленні фактичного стану дотримання вимог чинного податкового законодавства на підконтрольному об’єкті. У всі часи існування системи оподаткування, наголошує автор, податковий контроль був невід’ємним інструментом фінансової політики держави, умовою підвищення ефективності адміністрування податків [8, с.172]. Державний податковий контроль охоплює вужчу сферу відносин в порівнянні з податковим контролем в цілому і має свою специфіку.

Державний податковий контроль покликаний забезпечити баланс інтересів держави і суспільства, спрямований на перевірку виконання податкових зобов’язань юридичних і фізичних осіб при формуванні бюджетного фонду. Його стратегічна мета полягає в створенні досконалої з – тимчасової податкової системи і досягненні такого рівня податкової культури, при яких зводяться до мінімуму порушення податкового законодавства.

Напрямами досягнення поставленої мети є наступні:

1. забезпечення правильності числення, своєчасності і повноти внесення до бюджету податків, зборів, мит і інших обов’язкових платежів;
2. попередження порушень податкового законодавства;
3. забезпечення невідворотності покарання порушників податкового законодавства;
4. відшкодування збитку, заподіяного державі.

У науковій літературі, присвяченої податковому контролю, висловлюються найрізноманітніші думки відносно його функцій, що ще раз підкреслює важливість податкового контролю і недостатність розробки методології даного поняття. Податковий контроль виконує не лише фіскальну функцію, пов’язану з надходженням до бюджетів бюджетної системи України податкових доходів на основі дотримання податкового законодавства, відвертання ухилення від сплати обов’язкових платежів (превентивна функція).

Він здійснює також регулюючу функцію, сприяючи розвитку економічної і соціальної активності платників, податків платників зборів і податкових агентів. Оперативно – захисна функція означає, що за допомогою податкового контролю держава захищає фіскальні інтереси в частини формування доходів бюджету, а також фінансові інтереси суб’єктів господарювання і населення через систему законодавчих, організаційних, адміністративних і правоохоронних заходів.

Правильно організований податковий контроль вимагає широких повноважень суб’єктів податкового контролю в частині доступної інформації з гарантуванням податкової таємниці, а також поваги до об’єктів контролю, суворого дотримання усіх норм і процедур законодавства, неприпустимості спричинення їм неправомірної шкоди.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!