Курсова робота “Проблеми правового регулювання призначення й виконання покарання у вигляді адміністративного арешту”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ ЯК НАЙБІЛЬШ СУВОРОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ 

1.1. Поняття адміністративного арешту 

1.2. Ознаки адміністративного арешту 

1.3. Розмежування адміністративного арешту та інших видів арештів 

РОЗДІЛ II. ПРОВАДЖЕННЯ ПОСТАНОВ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ 

2.1. Порушення та розгляд справи про застосування покарання у вигляді адміністративного арешту 

2.2. Прийняття та оскарження рішення про застосування покарання у вигляді адміністративного арешту 

2.3. Виконання рішення про застосування покарання у вигляді адміністративного арешту 

РОЗДІЛ IIІ. НЕДОЛІКИ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 

3.1. Матеріально-правові недоліки законодавства з питань застосування адміністративного арешту 

3.2. Процесуально-правові недоліки законодавства з питань застосування адміністративного арешту 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Поточні суспільні відносини характеризуються активністю світових геополітичних трансформацій, які називають «часом потрясінь». Для України період утвердження як держави синхронізувався з активними спробами відмовитися від радянських правових тенденцій, реформувати законодавство у напрямі, націленому на євроінтеграцію. Першим кроком до такого курсу став вступ України до Ради Європи у 1995 році, а з 2014 року українська спільнота спостерігає за розвитком відносин України та Європейського Союзу.

Так, Європейський Союз не встановлює прямих вимог щодо встановлення того чи іншого регулювання адміністративного арешту в Україні, адже вважає це питанням внутрішньої політики кожної держави-члена. Україна самостійно зобов’язалася слідувати ряду міжнародних зобов’язань, зокрема в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Ці зобов’язання стосуються боротьби з корупцією, реформи законодавства про адміністративні правопорушення, яке передбачає адміністративну відповідальність за порушення, зокрема, у сферах державного управління, охорони здоров’я, екології, дорожнього руху та інших.

Однією із визначальних директив зміни поточного стану суспільних відносин є докорінна зміна системи адміністративного права України. На наше переконання, такі зміни не можуть відбуватися без комплексного дослідження інститутів, механізмів та процедур адміністративного права як у практичній, так і в теоретичній площині, що зумовлює актуальність теми нашої наукової роботи.

Мета роботи полягає у дослідженні проблем правового регулювання призначення й виконання покарання у вигляді адміністративного арешту.

Досягнення означеної мети відбувалося шляхом розв’язання таких завдань:

1. дослідити поняття та особливості адміністративного арешту як найбільш суворого адміністративного стягнення;
2. визначити особливості провадження постанов про застосування покарання у вигляді адміністративного арешту;
3. виявити недоліки законодавства з питань застосування адміністративного арешту та шляхи їх вирішення.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Предмет дослідження – суспільні відносини, що виникають під час призначення й виконання покарання у вигляді адміністративного арешту.

Методи дослідження:

філософські: діалектичний, синергетичний – дослідження призначення й виконання покарання у вигляді адміністративного арешту як динамічної категорії розвитку, метафізичний – дослідження наукового поняття адміністративного арешту як найбільш суворого адміністративного стягнення;

загальнонаукові: аналіз, синтез – при дослідженні ознак поняття адміністративного арешту як найбільш суворого адміністративного стягнення, а також актів та норм права щодо принципів і завдань призначення й виконання покарання у вигляді адміністративного арешту

Джерела дослідження. Джерелами дослідження слугували наукові статті, монографії, міжнародні та національні нормативно-правові акти, інші публікації.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання у ЗВО при викладанні окремих дисциплін, зокрема «Адміністративне право України: особлива частина»

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, загальних висновків, списку використаної літератури. Обсяг основної частини роботи становить 30 сторінок.

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ ЯК НАЙБІЛЬШ СУВОРОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ

1.1. Поняття адміністративного арешту

 

Згідно зі статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є заходом відповідальності, що має на меті виховання особи, що порушила адміністративне законодавство, у дусі дотримання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень як цієї особи, так і іншими особами. Таким чином, застосування адміністративних стягнень дозволяє досягти потрійної мети: покарання особи, яка вчинила правопорушення (як міру відповідальності), виховання її в дусі дотримання законів та запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами [1].

Основні види адміністративних cтягнень, їх підстави та порядок застосування визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Під системою адміністративних стягнень слід розуміти сукупність адміністративних стягнень, які перебувають у певному взаємозв’язку між собою, засновані на послідовному порядку і об’єднані спільною карально-профілактичною метою (покарання, перевиховання людини, попередження).

Під адміністративним покаранням слід розуміти матеріальні, психічні та фізичні несприятливі наслідки, яких зазнав винний у зв’язку з вчиненим правоворушенням, а також відповідне покарання, яке накладається на фізичних або юридичних осіб за вчинення протиправних і суспільно шкідливих дій незалежно від їх волі. Встановлений режим суворо формалізований, тобто санкціями є лише ті заходи примусового впливу, які законодавець визначає як адміністративні, будь-які інші засоби примусу, навіть близькі за призначенням, змістом і назвою до засобів примусу, не належать до цієї категорії засобів [2].

Адміністративний арешт як елемент системи адміністративних стягнень установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб. Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп, а також до військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів та осіб рядового і начальницького складів органу виконавчої влади з питань виконання покарань, органів поліції, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України [1].

Як елемент системи адміністративних стягнень, науковці визначають адміністративний арешт, залежно від характеру позбавлення, якого зазнає особа, притягнута до адміністративної відповідальності, стягненням особистого характеру, а за суб’єктом застосування – таким, що застосовується лише судами. Науковці, зокрема І. І. Піскун також запропонували використати в проекті Кодексу України про адміністративні правопорушення визначення поняття адміністративного арешту, яке має передбачати ізоляцію та примусову участь у роботі осіб, винних у вчиненні адміністративних правопорушень, і встановити строк до 30 діб; та яке застосовується судами лише у виняткових випадках та до окремих видів адміністративних проступків, передбачених Кодексом України про адміністративні проступки [5].

 

1.2. Ознаки адміністративного арешту

 

Як було встановлено у попередньому підрозділі роботи, адміністративні стягнення – це заходи, які держава застосовує у відношенні фізичних та юридичних осіб, що вчинили адміністративні правопорушення. Основними цілями адміністративного стягнення є забезпечення належного рівня громадської безпеки та правопорядку, а також попередження подібних порушень у майбутньому. Адміністративне стягнення може включати як фінансові обмеження та позбавлення прав, так і вплив на поведінку та психіку правопорушника [3]. Пропонуємо поділяти ознаки адміністративного арешту на загальні та спеціальні.

До загальних ознак зараховуємо ті, які є характерними для усіх різновидів адміністративних стягнень:

1. застосовується з метою виховання особи, яка скоїла проступок, та попередження скоєння нових правопорушень;
2. поєднує моральне засудження і тимчасове обмеження прав правопорушника; застосовується за вчинення адміністративних проступків, а не за кримінальні правопорушення;
3. передбачений законодавством;
4. застосовується виключно державою [4].
5. Адміністративний арешт, згідно зі статтею 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення, має специфічні ознаки, зокрема:
6. є видом адміністративного стягнення, яке застосовується за вчинення адміністративних правопорушень, що мають високий ступінь громадської небезпеки і наближаються до кримінальних правопорушень;
7. призначається адміністративний арешт тільки судом (суддею) терміном до 15 діб;
8. адміністративний арешт не застосовують до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 12 років, осіб, які не досягли 18 років, інвалідів 1 і 2-ої групи (ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також військовослужбовців, призваних на збори військовозобов’язаних, осіб. рядового і початкового фонду органів внутрішніх справ (ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
9. застосування адміністративного арешту не зумовлює судимості, не є підставою для звільнення з роботи і не перериває трудового стажу;
10. адміністративний арешт використовується як альтернативна санкція до інших видів адміністративних стягнень;
11. є найбільш суворим адміністративним стягненням, і тому законодавець визначив, що адміністративний арешт може застосовуватися лише в окремих виняткових випадках [1];

Конкретизуючи останню ознаку, зазначимо, що винятковість адміністративного арешту виявляється в тому, що він установлюється за вчинення адміністративних проступків з особливою антигромадською спрямованістю, які найбільш наближені до кримінально караних.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!