Курсова робота ” Психологічні умови виникнення та профілактика депресивних станів сучасних підлітків “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 

1.1 Поняття депресії, її загальні характеристики 

1.2 Вираження депресії в підлітковому віці 

1.3 Підстави виникнення депресії в підлітковому віці 

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВУ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 

2.1 Організація дослідження 

2.2 Інтерпретація отриманих результатів 

2.3 Психолого-педагогічні рекомендації підліткам та їхнім батькам щодо подолання депресії 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Розглядаючи психологічні особливості прояву депресивних станів у підлітковому віці, слід підкреслити, що нинішня тенденція реформування вітчизняної освіти відповідає ідеї розробки та впровадження нових психолого-освітніх технологій, спрямованих в першу чергу на розвиток особистості учнів.

В даний час немає одностайного розуміння концепції депресії в жодній науковій галузі, включаючи психологію. Це пов’язано з надзвичайною складністю і різноманітністю самого явища, адже крім депресії існують схожі поняття як меланхолія, стагнація, хандра, тощо. Слід зазначити, що проблеми вивчення депресії є об’єктами вивчення багатьох областей знань: психології, педагогіки, біології, фізіології, філософії. Актуальність даної теми обумовлена тим, що найбільш поширеною проблемою сьогодні є проблема депресивних розладів. А особливо це стосується дітей в підлітковому віці.

Згідно з дослідженнями, кожен восьмий підліток з десяти страждає підліткової депресією. Сучасні діти живуть у світі, де їх зміст і тенденції розвитку складні. Емоційна сфера підлітків завжди знаходиться під пильним наглядом: шкільних психологів, вчителів, батьків. Підлітки з депресією сильно реагують на стрес, дуже емоційні, схильні все тримати близько до серця і більш вразливі до депресії. Важка депресія у дитини може кардинально змінити її особистість.

Проблема діагностики депресивного стану у підлітків шкільного віку є актуальною як у теоретичному, так і практичному аспектах досліджували її вчені як (Е. Еріксон, А. І. Подольский, А. В. Курпатов, Г. Крайг, М. І. Данніков, С. Б. Голант, С. В. Васковська, Ю. Ф. Антропов та інші). У вітчизняній й світовій практиці однією з важливих проблем залишається діагностика та корекція депресивного стану у підлітковому віці, якою займалися (К. Г. Юнг, Д. Хелл, З. Фрейд, М. Лойд-Джонс, О. Кооб, А. Кемпинський, С. Дельгадо, Л. С. Виготський, В. М. Волошин, О. В. Вейн та інші).

Підлітки з депресивними станами можуть шукати різні способи подолання депресії через емоційну слабкість, і деякі з них не мають позитивного впливу на їх здоров’я. Також сьогодні актуальним є питання про гендерну специфіку подолання депресії. Кожен може переживати поворотні моменти життя по-різному і по-різному шукати способи подолання емоційних розладів. Тому для того, щоб проаналізувати проблему депресивного розладу в підлітковому віці, мною було обрано тему курсової роботи: «Психологічні особливості прояву депресивних станів у сучасних підлітків».

Мета курсової роботи теоретично обґрунтувати психологічні умови особистісного розвитку підлітків з депресивними розладами, емпірично дослідити їх особистісні властивості, розробити та апробувати корекційні засоби подолання депресії у підлітковому віці.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Дослідити у психолого-педагогічній літературі та обґрунтувати особливості депресивного розладу.
2. Визначити підходи та методичні засоби експериментального дослідження ступенів вираженості депресивних розладів, їх зв’язку з психологічними умовами та особливостями особистісного розвитку підлітків.
3. Виявити способи подолання депресії хлопчиків і дівчаток в підлітковому віці.
4. Спланувати і провести дослідження з її перевірки, обробивши і проаналізувавши отримані результати.
5. Узагальнивши теоретичні уявлення і емпіричні дані з проблеми дослідження, запропонувати практичні рекомендації щодо важких депресивних ситуацій підліткам та дорослим.

Об’єктом курсової роботи є особистісний розвиток підлітків з депресивними розладами.

Предметом курсової роботи психологічні умови особистісного розвитку підлітків з депресивними розладами.

Методологічну основу дослідження становлять такі методи: теоретичні (аналіз, синтез і узагальнення даних літератури з проблеми дослідження); емпіричні – методи збору інформації: У дослідженні були використані такі методики, як «Діагностика депресивного стану» (Цунг, адаптація Р. І. Балашової, 2009), тест «Діагностика суїцидальної поведінки» (Б. Любан – Плоцц, 2009), тест «Шкала Гамільтона для оцінки депресії», тест для визначення депресії по Maria Kovacs.

Теоретична основа дослідження: виявлення причин, визначення симптоматики, опис різних форм депресії, розробка методів та шляхів її подолання. Зокрема, у працях Ю. Ф. Антропова, В. А. Гур’євої, Г. Ф. Колотіліна, Х. Ремшмідта представлено аналіз особливостей перебігу підліткових депресій. Причини депресивних розладів у підлітків вивчали В. Н. Мамцева, В. М. Козідубова, Ю. Ф. Антропов. Наукові підходи до подолання підліткових депресій представлено у працях М. Блумберга, В. Н. Мамцевої, Х. Ремшмідта, Е. Фроммера.

База дослідження: Дослідження проводилося на базі школи с., району, Волинської області. У школі були обстежені учні 8 (А і Б) класів у віці 14-16 років. В експерименті брало участь 26 чоловік.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 22 джерела. Загальний обсяг роботи – 39 сторінок

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

1.1. Поняття депресії, її загальні характеристики

 

Розглядаючи теоретичну сторону вивчення специфіки прояву депресивних станів у підлітковому віці, необхідно підкреслити існування в психології такого визначення поняття «депресія».

Депресія – це захворювання емоційної сфери, основним симптомом якого є неухильний занепад і зниження настрою, що супроводжується зниженням загальної активності. Це одне з найпоширеніших захворювань на планеті. У словнику психології депресія визначається як «афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном, зміною сфери мотивації, загальною пасивністю когнітивного сприйняття і поведінки» [18, с. 127-128; 5, с. 88-89].

В іншому словнику визначення депресії дано більш складною науковою мовою (що не змінює суті визначення) і написано наступним чином: «Депресія – специфічно-афективний стан індивіда, що характеризується негативними емоціями, а також трансформаціями мотиваційних континуумів, когнітивних моделей уявлень суб’єкта і загальною релаксативністю пасивністю його поведінки» [6, с. 129–130].

«Депресія психічна – психічний стан очевидної пасивності, при якому немає інтересу до оточуючих і все здається тем уявляється похмурому вигляді  ним. При стійкому і вираженому проявленні – симптом захворювання» [1, с. 44]. Депресія також визначається як пригнічений стан, що характеризується сумом, нездужанням, дуже низькою самооцінкою, почуттям провини або пов’язаними з цим симптомами, а життя песимістичне, і його труднощі здаються непереборними» [16, с. 183].

У цілому депресія – це настрій, що характеризується відчуттям неадекватності, почуттям безнадії, зниженням активності або реактивності, песимізмом, сумом і пов’язаними з ними симптомами [2, с. 225]. Депресія – це пригнічений і сумний настрій, що супроводжується сприйняттям власної неповноцінності, песимізмом [3, с. 327].

На основі узагальнення окремих визначень та характеристик відзначимо, що депресію можна розуміти як:

1. тимчасове зниження настрою;
2. стійкий афект (серйозні зміни в самооцінці і самосвідомості);
3. симптом, тобто пригноблений (сумний, тужливий або тривожний) настрій;
4. синдром, тобто поєднання депресивного настрою та інших симптомів (специфічні вітальні відчуття, безсоння, зниження концентрації уваги, зниження почуттів емоційної участі, вегетативні розлади, песимістична спрямованість мислення).

Відповідні наукові роботи містять змістовні особливості характеристики депресивних станів, виявляють та аналізують етіологічні чинники їх виникнення, симптоми депресії, рекомендації щодо змісту та методів догляду за людьми, які страждають на депресію.

Варто зазначити, що науковці виділяють безліч симптомів, ознак (основних і додаткових) та структурних компонентів депресивного стану (Є. Юр’єв, Л. Шнейдер, Т. Талієв, В. Синицький, М. Полив’яна, В. Пишель, І. Лехман, А. Курпатов,  Е. Блейєр, В. Абабков, та ін.).

Сьогодні прийнято виділяти такі форми депресії:

1. За характером перебігу:

• клінічна депресія;
• хронічна депресія;
• маніакально-депресивна (біполярна);
• ендогенна;
• маскована;
• тривожна;
• психотична;
• невротична.

2. По тяжкості стану:

• дистимія;
• клінічна депресія;
• важка депресія з психотичними проявами.

3. За віковими групами:

• дитяча;
• підліткова;
• депресія у людей похилого віку.

4. За клінічними ознаками:

• дистимна;
• істерична;
• ажітирована;
• адінамічна;
• астенична.

5. За іншими ознаками:

• післяпологова;
• сезонна;
• соматична.

Охарактеризуємо деякі із видів депресії детально.

Клінічна депресія – це «класична» форма депресії. Цей діагноз ставиться за наявності симптомів захворювання, але немає необхідності або можливості більш детально вивчити історію і клінічну картину захворювання і точно діагностувати вид захворювання.

При клінічній депресії симптоми захворювання розвиваються поступово, і в розпал хвороби хворий постійно впадає в депресію, весь день відчуває себе хворим, нічим не цікавиться, а рухова активність знижується. Поведінка і спосіб думок людини змінюються, хворий відчуває тривогу, страх, страждає від почуття провини, безпорадності, безглуздості, можуть виникати суїцидальні думки і навіть спроби самогубства.

Маскована депресія зустрічається рідко, і важко діагностувати форму захворювання. Симптоми психічного захворювання маскуються проявами соматичних патологій. Хворі можуть лікуватися вегетосудинної дистонії, артеріальної гіпертензії неясного генезу, остеохондрозу та інших подібних захворювань, вважаючи, погіршення настрою, погане самопочуття і апатію наслідком проблем зі здоров’ям і навіть не підозрюють про наявність депресії.

Тривожна депресія – це патопсихологічний стан, при якому епізоди печалі і пригніченого настрою чергуються з періодами надмірної фізичної активності і занепокоєння. Цей стан може виникати як самостійне захворювання – один із симптомів різновиду депресивного розладу або іншого виду депресії. Патологічна тривога, що виникає при цьому депресивному розладі, часто пов’язана з віковими змінами, і саме тому захворювання найчастіше діагностується у людей середнього та похилого віку.

Психотична депресія – так називається гострий психічний розлад, він характеризується схильністю до депресії, є ознаки психозу. Також симптоми психотичних розладів проявляються у вигляді галюцинацій, марення, помилок, змін сприйняття, депресивних тенденцій.

Враховуючи причини депресії, ми звертаємо нашу увагу на те, що негативні зміни в житті певною мірою є причиною психічних розладів. Але якщо знати багато факторів, що викликають депресію, то можена уникнути цього розладу самостійно.

До таких факторів можна віднести:

1. конфлікти між родичами, друзями і просто близькими людьми. У ці періоди конфліктів негативні ситуації фіксуються в мозку. Постійні думки про одну й ту саму проблему зрештою призводять до депресії;
2. генетична схильність. Хоча гени, що відповідають за її виникнення, досі не визначені;
3. смерть близької людини. Такий стрес призводить до замкнутості в собі, виникає так звана реактивна депресія. Для більшості людей це зникає природним чином через деякий час. Однак у деяких людей (особливо у жінок) може розвинутися невротична депресія, і якщо її не лікувати, то згодом це може призвести до розумової божевілля;
4. насильство. Для жінок стрес, викликаний сексуальним насильством, може бути таким же серйозним, як втрата коханої людини. Крім того, насилля може бути фізичним або емоційним. Зазвичай ці два види не залишають психологічних травм на все життя;
5. отриманий смертельний діагноз або інше серйозне захворювання;
6. найрізноманітніші види проблем (особисті, професійні, соціальні);
7. 6. ліки. Прийом певних ліків може викликати депресію в якості побічного ефекту;
8. залежність. Ті, хто страждає від шкідливих звичок, схильні до двох основних типів депресії: хронічної та алкогольної. Хронічна виникає, коли людина з якоїсь причини знаходить алкоголь (або наркотики) як знеболювальний. Алкогольна депресія викликана забороною на вживання алкоголю або неможливістю вживати алкоголь. Дивно, але раніше цим типом розладу страждали тільки чоловіки, але зараз цей діагноз часто ставлять жінкам.

Таким чином, можна сказати, що депресія – це захворювання, якому піддаються люди будь-якої статі, віку і національності. До цього розладу не слід ставитися легковажно. Якщо залишити його без лікування, це може призвести до більш серйозних проблем. До основних симптомів депресії відносяться слабкість, апатія, швидку стомлюваність, погіршення самопочуття, без видимих проблем зі здоров’ям.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!