ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОЗИТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ІРАНУ, САУДІВСЬКОЇ АРАВІЇ ТА ОАЕ
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ІРАНУ, САУДІВСЬКОЇ АРАВІЇ ТА ОАЕ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ РЕЛІГІЇ НА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН КРАЇН ТА ЇХ ПЕРСПЕКТИВИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність теми. У сучасній системі міжнародних відносин Близький та Середній Схід виявився одним із найбільш нестабільних регіонів світу. Конфліктність регіону Близького та Середнього Сходу дуже висока, що загрожує регіональній безпеці. Отже, спільною метою всіх суб’єктів в регіоні є підтримання безпеки і недопущення загострення конфліктів. Втім, кожен учасник намагається досягти цього своїми методами.
Саудівська Аравія сьогодні займає особливе місце у регіоні Близького Сходу, тісно співпрацює зі США, рівень життя населення досить високий і королівська еліта може зберігати саудівське суспільство від соціальних потрясінь.
Іран також, не дивлячись на санкційні обмеження, відіграє ключову роль в регіоні Близького Сходу. Від політики, яку він проводить, залежить стабільність і мир у регіоні, оскільки багато проблемних питань, так чи інакше, пов’язані саме на Ірані. Він має важелі впливу в Афганістані, Сирії, у палестинському конфлікті. Саме тому аналіз впливу Ірану на формування регіональної безпеки є актуальним. Відносини Королівства Саудівська Аравія (КСА) та Ісламської Республіки Іран (ІРІ) є одним із важливих факторів, що впливають на ситуацію у близькосхідній регіональній підсистемі міжнародних відносин.
ОАЕ є одним з фінансових центрів регіону. Успіх Еміратів невипадковий і має цілком об’єктивні причини. При тому, що Емірати є найбільшим у світі постачальником продуктів нафтогазової галузі, уряд країни вже не перший рік здійснює активну диверсифікацію національної економіки. Перебуваючи у ситуації посилюваних змін у регіоні, ОАЕ прагнуть створення нового центру сили, використовуючи при цьому всі доступні інструменти, одним з найефективнішим є інструмент фінансової допомоги країнам регіону і світу.
Оскільки кожна країна, маючи свої особливі ресурси, обрала власний шлях формування іміджу на міжнародній арені і формування міжнародних зв’язків, то різні результати. Актуальним є аналіз підходів всіх країн для розуміння сучасної ситуації на Близькому Сході
Об’єкт дослідження – імідж Ірану, Саудівської Аравії, ОАЕ Предмет дослідження – виявлення позиції Ірану, Саудівської Аравії, ОАЕ на Близькому Сході та в світі
Географічні межі дослідження – Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ.
Мета дослідження – проаналізувати позиціонування держав Близького та Середнього Сходу на міжнародній арені на прикладі Ірану, Саудівської Аравії та ОАЕ.
Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання:
- вивчити позитивні тенденції та специфіку розвитку внутрішньої та зовнішньої політики Ірану, Саудівської Аравії та ОАЕ;
- розглянути формування образу Ірану, Саудівської Аравії та ОАЕ на міжнародній арені в сучасному світі;
- вивчити вплив релігії на особливості формування партнерських відносин країн та їх перспективи.
Методологічною базою дослідження є сучасні теоретичні, практичні та наукові методи пізнання: історичний аналіз, порівняльний аналіз та метод логічного узагальнення, що найбільше відповідають тематиці проведеного дослідження.
Структура та обсяг роботи. Робота включає вступ, три розділи, висновок, список джерел і літератури.
РОЗДІЛ 1. ПОЗИТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ІРАНУ, САУДІВСЬКОЇ АРАВІЇ ТА ОАЕ
Політична ситуація на Близькому та Середньому Сході, в рамках якої реалізує свою політику Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ є досить нестабільною. Протягом тривалого часу тут зберігається загроза збройного конфлікту. Це впливає на характер внутрішньої та зовнішньої політики країн регіону.
Ісламська Республіка Іран – одна з найбільших країн Південно-Західної Азії. Межує з Азербайджаном, Вірменією, Туреччиною, Іраком, Пакистаном, Афганістаном, Туркменістаном. Іран займає в регіоні важливе стратегічне становище. Одночасно він є середньо-східною, центрально-азіатською, каспійською країною, що омивається водами Перської затоки та Оманської затоки Індійського океану.
Основна релігія – іслам, 95% населення Ірану є шиїтами, 5% – суніти.
Найбільше значення у розвитку національної економіки та зовнішньоекономічних зв’язків Ірану мають нафта і газ, родовища яких знаходяться у Хузістані (Нафтсефід, Агаджарі, Месджеде-Солейман), центральній частині країни й у міста Кума, і на півночі в передгірських районах Ельбурс. Національна економіка Ірану має багатогалузеву структуру, проте домінують нафто- та газодобувні галузі промисловості, представлені численними промисловими центрами на півночі, у центрі та південному заході країни[1].
Особливість економічної ситуації в Ірані полягає в тому, що країна довгий час знаходиться під дією міжнародних економічних санкцій. Намагаючись подолати негативні тенденції, що виникли в зв’язку з впливом санкцій, Іран зайнявся змінами у своїй економічній політиці. Насамперед керівництво країни звернулося до орієнтації на посилення ролі держави в економіці, використання нетарифних методів ведення зовнішньої торгівлі, посилення валютного контролю.
Незважаючи на різні спроби модернізації економічних структур, в Ірані все ще бракує економічної доктрини. Стратегічний документ під назвою «Бачення 2025» є спробою розробити таку стратегію, але внутрішні та зовнішні політичні події зробили її зайвою.
Економічна політика в Ірані формувалася революційними ідеалами, соціально-економічними потребами та відповідями на зовнішній тиск. Протягом останніх десятиліть уряд намагався перевести економіку від зосередження на базових потребах до економіки, що розвивається. Однак ряд викривлень і структурних недоліків завадили цій трансформації бути легким шляхом. Поточна політика зумовлена реакцією на санкції США та ґрунтується на концепції стійкої економіки. Цілі – нарощування внутрішнього потенціалу, підвищення ефективності та сприяння експорту. Паралельно з зусиллями уряду сприяти розбудові внутрішнього потенціалу, молоді підприємці створюють новий внутрішній імпульс через стартапи та рішення, засновані на знаннях, які ще більше підвищать середньостроковий потенціал економіки[2].
На Середньому та Близькому Сході Ісламської Республіки Іран завжди відігравала одну з домінуючих ролей. Всі болючі точки регіональної політики, так чи інакше, мають поєднання з Іраном. Зазначимо, що всі внутрішні регіональні проблеми, пов’язані з релігійними, етнічними, економічними та військовими проблемами, а також проблемами наркобізнесу та біженців, сепаратизму та тероризму можливо ефективно вирішувати лише за іранського сприяння.
Важливість Ірану викликана тим, що він має багаті запаси нафто-газових ресурсів, і є найважливішою зоною їх транспортування. Так, розвідані запаси сирої іранської нафти становлять 90 млрд. барелів, що робить цю країну однією з провідних країн із запасів нафтових ресурсів.
Крім того, Іран, який має одну з найбільш численних армій у світі і об’єктивно впливає на шиїтські суспільства в Бахрейні, Іраку, Афганістані та інших державах регіону, є вирішальним фактором реалізації регіональної політики на Середньому та Близькому Сході.
Королівства Саудівська Аравія (КСА) та Ісламської Республіки Іран (ІРІ) є одним із важливих факторів, що впливають на ситуацію у близькосхідній регіональній підсистемі міжнародних відносин.
Саудівська Аравія – головний регіональний опонент Ірану. Відносини Саудівської Аравії та Ірану є одним із важливих факторів, що впливають на ситуацію у близькосхідній регіональній підсистемі міжнародних відносин. В останні роки ірано-саудівське суперництво на Близькому Сході набуває все більш гострих форм. Тому не дивно, що Іран та Саудівська Аравія звинувачують один одного у створенні ІД. Слід наголосити, що боротьба Ірану та Саудівської Аравії за вплив на Близькому Сході, крім геополітичного та релігійного підґрунтя, має і національне забарвлення. Саудівська Аравія претендує на роль поборника інтересів усіх арабів Аравійського півострова, до того ж є хранителькою мусульманських святинь. Іран також претендує на роль регіонального лідера. Звідси і постійне суперництво[3].
Довгий час Іран, який протистояв міжнародному тиску з боку країн Європи та США, програвав Саудівській Аравії. У 2015 р. Саудівська Аравія утворила Ісламську військову коаліцію – військово-політичний блок, що складається з 34 сунітських держав, який став своєрідним фронтом протистояння силам шиїтів на Близькому Сході.
У просуванні свого впливу Саудівська Аравія та Іран використовують асиметричні інструменти. Реалізація зовнішньої політики Саудівської Аравії та Ірану у різних країнах Близького Сходу сприяє слабкості багатьох держав регіону, внутрішнє суперництво різних етнічних та релігійних груп, зацікавлених у залученні зовнішніх “опікунів”. При цьому ймовірність того, що Саудівська Аравія зможе організувати ефективну систему стримування Ірану з підключенням арабських монархій, а також Пакистану, Афганістану, Туреччини та Єгипту, невелика. Пакистан і Туреччина розвивають та посилюють взаємодію з Іраном щодо широкого спектру питань. Більше того, лідерство Саудівської Аравії серед арабських монархій із зовнішньополітичних питань є досить розмитим, оскільки такі країни як Катар, Оман і, в деяких питаннях, ОАЕ прагнуть займати власну позицію. Крім того, історично монархії Перської затоки прагнуть вибудовувати стосунки з Іраном безпосередньо[4].
В таких умовах Іран реалізує свою зовнішню політику. Проводячи її, Іран намагається не допустити своєї ізоляції від участі в політичних процесах в регіоні. В останні десятиліття особливістю розвитку Ісламської Республіки Іран стала поступова зміна її революційної складової від ступеня крайнього радикалізму до прагматичного поміркованого ісламізму. Але це не означає, що Іран сьогодні відмовився від ідеї регіонального лідерства. Навпаки, ідея всесвітньої ісламської революції перетворилася на реальнішу ідею домінування персів-шиїтів на Близькому та Середньому Сході.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота " Метофора та грав слів в Заголовках El País " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.