Курсова робота “Символьне значення назв тварин у складі фразеологічних одиниць української мови (на матеріалі фразеологічного словника української мови)”

ЗМІСТ

 

Вступ 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади вивчення фразеології. Основні типологічні ознаки фразеологічних одиниць

1.1. Основні типологічні ознаки фразеологізмів

1.2. Класичні й новітні класифікації фразеологізмів

1.3. Механізм творення фразеологізмів та роль символу в цьому процесів

РОЗДІЛ 2. Символьне значення назв тварин у складі фразеологічних одиниць української мови

2.1. Місце фразеологізмів із компонентами-назвами тварин в українській фразеології, мові та культурі

2.2. Фразеологічні одиниці з компонентами-назвами звірів

2.3. Фразеологічні одиниці з компонентами-назвами птахів

2.4. Фразеологічні одиниці з компонентами-назвами риб, комах, плазунів

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Серед інших розділів мовознавства фразеологія є порівняно молодим, адже як самостійна лінгвістична дисципліна почала існувати лише в 40-х роках минулого століття [Юрчук 2017, с. 253], відкривши для науковців нові горизонти для розвідок і досліджень. Систематизація, структурний і семантичний аналіз фразеологізмів, зіставне вивчення фразеологіних одиниць, що функціонують у різних мовах, й інші питання фразеології цікавлять як українських, так і закордонних дослідників. Cвій вклад у розвиток цієї галузі лінгвістичних досліджень зробили, зокрема, О. Потебня, І. Срезневський, О. Шахматов, Н. Бабич, Я. Баран, Л. Булаховський, В. Виноградов, В. Русанівський, Л. Скрипник, В. Ужченко, Д. Ужченко та інші.

Актуальність роботи. Фразеологізми із компонентами-назвами тварин широко представлені в усіх мовах світу й належать до одних із найдавніших і найбільш поширених [Коваленко, Рзаєва 2013 с. 30].

Слова-назви тварин є найпродуктивнішими лексемами, які мають найбільшу кількість метафоричних значень, що вживаються для позначення людей. Їхню роль у мові оцінюють, враховуючи те значення, яке мали тварини на давніх етапах розвитку людської цивілізації. Представники фауни постійно перебували поруч із людьми, а анімалізм протягом тривалого часу був одним зі стовпів світогляду наших предків. Так почали виникати узагальнені символи, що концентрувалися в образі звірів, птахів, риб тощо, і відображалися, зокрема, й у змісті фразеологізмів.

У стійких сполученнях слів зафіксований чималий обсяг культурної та світоглядної інформації. Фразеологічні одиниці із назвами тварин аналізували й вивчали у різних аспектах О. Галинська, З. Дубравська, О. Коваленко та В. Рзаєва, О. Левченко, О. Левчук., Г. Онуфрійчук, В. Руснак, Г. Філь, М. Юрчук, Однак жоден із зазначених дослідників не надав детального аналізу символьного значення назв тварин у складі фразеологізмів української мови. Тому можемо бути впевнені в актуальності нашої роботи, оскільки значний пласт культурної пам’яті українського народу до цього часу залишався не вивченим.

Мета курсової роботи – дослідити символьне значення назв тварин (звірів, птахів, риб, плазунів та інших) у фразеологічних одиницях української мови на прикладі фразеологічного словника.

Виходячи з неї, ставимо перед собою такі завдання:

1. Охарактеризувавши основні типологічні ознаки фразеологізмів і вивчивши їхню класифікацію, дослідити механізм творення фразеологічних одиниць і роль символу в цьому процесі;
2. Спираючись на українські словники (фразеологічний, словник символів), проаналізувати символьне значення назв звірів в українських фразеологізмах;
3. З’ясувати символізм компонентів-назв птахів у фразеологізмах української мови;
4. Дослідити, яке символічне значення закодоване у фразеологічних одиницях із компонентами-назвами риб, комах, плазунів.

Об’єкт нашого дослідження – фразеологізми, у складі яких є назви тварин, зібрані у фразеологічному словнику В. Ужченка, Д.Ужченка [Ужченко, Ужченко 1998] (далі – ФСУМ).

Предмет дослідження – символьне значення, закладене у компонентах-назвах тварин у фразеологічних одиницях, дібраних із зазначеного вище словника.

Методи дослідження. Працюючи над дослідженням, ми використали такі методи: системний, описовий, індукції та дедукції, компонентний аналіз лексичних значень.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, кожен з яких містить три підрозділи, висновків, списку використаних джерел.

У першому розділі «Теоретичні засади вивчення фразеології. Основні типологічні ознаки фразеологічних одиниць», який складається з трьох підрозділів, подано основні типологічні ознаки фразеологізмів, схарактеризовано класичні та новітні класифікації фразеологізмів. Розглядається механізм творення стійких словосполучень і роль символу в цьому процесі.

У другому розділі «Символьне значення назв тварин у складі фразеологічних одиниць української мови», що складається з чотирьох підрозділів, розкрито значення фразеологізмів із компонентами-назвами тварин в українській мові та культурі. Висвітлюється семантична своєрідність національних фразеологічних одиниць з компонентами-назвами звірів, птахів, риб, комах.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ. ОСНОВНІ ТИПОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

1.1. Основні типологічні ознаки фразеологізмів

 

Фразеологізми (дослідники також послуговуються поняттями «фразеологічні одиниці», «фраземи», «фразеологічні звороти») – це семантично цілісні, відносно стійкі (допускається варіантність), відтворювані й експресивні одиниці мови, що організовані за моделлю словосполучення (сполучення слів) або речення [Ужченко, Ужченко 2005, с. 22].

У фразеологізмах відображена духовна й матеріальна культура народу, його національні й культурні особливості, елементи побуту, усталені норми спілкування та взаємин. Серед джерел збагачення фразеології – мова письменників: чимало фразеологічних одиниць увійшли в мову саме завдяки авторським творам. Зазвичай дослідники виокремлюють такі типологічні ознаки фразеологізмів: семантична цілісність, фразеологічна відтворюваність, метафоричність, стійкість, еквівалентність слову, нарізна оформленість, наявність не менше двох повнозначних слів, неперекладність іншими мовами тощо.

Цілісність значення фразеологічних одиниць проявляється в їхній співвіднесеності з одним словом, у тому, що фраземи сприймаються як єдине слово (як кіт наплакав ‒ ‘мало’, собаці під хвіст ‒ ‘даремно’) і можуть виступати окремим членом речення. Цілісність фразеологізмів виникла через метафоризацію їхніх компонентів. Тільки поєднані разом вони надають фразеологізмові його смислового значення. Фразеологічні звороти не створюються кожним окремим мовцем, а відтворюються як готові цілісні одиниці з певним значенням, компонентним складом і структурою – у цьому суть фразеологічної відтворюваності.

Фраземи мають відносну постійність компонентного складу та структури, зафіксовані компоненти розташовані у визначеному порядку. Але водночас фразеологізмам притаманна варіативність, наприклад: пригріти змію біля серця, вигодувати змію, пригріти гадюку за пазухою; бик на вухо наступив, ведмідь на вухо наступив. Варіативність фразеологізмів не впливає на їхній зміст, а, швидше, відображає особливості певної місцевості, де функціонує той чи інший варіант фразеологізму, та свідчить про розвиток мови (застарілі слова замінюються більш новими й актуальними).

Експресивність фразеологічних одиниць випливає з того, що завдяки фразеологізмам мовці можуть передати своє ставлення до навколишньої дійсності. Фраземи підсилюють логічний та емоційний зміст висловленого, виступають засобом суб’єктивного увиразнення мови, дають оцінну характеристику названих реалій. Отже, типовими ознаками фразеологізмів, що відрізняють їх від інших словосполучень, є цілісність значення, фразеологічна відтворюваність, відносна постійність компонентного складу та структури (що, водночас, не виключає варіативність), експресивність.

 

1.2. Класичні й новітні класифікації фразеологізмів

 

Фразеологізми класифікують залежно від ознаки, за якою їх розподіляють на групи. Науковці дотримуються різних підходів до систематизації фразеологізмів. Зокрема запропоновані семантична, генетична, функціональна, ідеографічна класифікації, класифікація фразеологізмів з погляду їх лексичного складу, структури тощо. Розглянемо деякі з них, згадані у публікаціях А. Денисової [Денисова 2015, с. 14-19], В. Ужченка та Д. Ужченка [Ужченко, Ужченко 2005, с. 98-102], М. Яцьків [Яцьків 2014, с. 257-258].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!