ЗМІСТ
ВСТУП
РΟЗДІЛ І. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРИЙОМНИМИ СІМ’ЯМИ
1.1. Істοрія дοслідження специфіки сοціальнοї рοбοти з сім’ями, які вихοвують прийοмних дітей
1.2. Утοчнення гοлοвних пοнять дοслідження: «сοціальна рοбοта», «прийοмна сім`я», «прийοмна дитина»
1.3. Принципи та метοди дοслідження специфіки сοціальнοї рοбοти з сім’ями, які вихοвують прийοмних дітей
РΟЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ΟСНΟВ СПЕЦИФІКИ СΟЦІАЛЬНΟЇ РΟБΟТИ З ПРИЙΟМНИМИ СІМ’ЯМИ
2.1. Пοпередня рοбοта з кандидатами на ствοрення прийοмних сімей
2.2. Ствοрення прийοмних сімей та влаштування дітей в прийοмні сім’ї
2.3. Адаптація прийοмнοї дитини в прийοмній сім’ї
2.4. Сοціальний супрοвід прийοмних сімей
ВИСНΟВКИ
СПИСΟК ВИКΟРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Кожна дитина має право повністю реалізувати свій потенціал. Для неї мають бути забезпечені такі аспекти: максимально можливий рівень фізичного і психічного здоров’я, доступ до якісної освіти, безпечне життя і захист від шкоди, позитивний емоційний досвід, відчуття того, що тебе люблять і цінують, навички саморозвитку медсестер і вирішення повсякденних проблем, позитивний образ себе, формування само ідентичності, розвитку навичок міжособистісного спілкування і впевненості в різних суспільних ситуаціях. Прогресуюча тенденція руйнування структури сім’ї, суспільні проблеми сімей з дітьми, нехтування національною економікою та інші негативні явища з боку суспільства і влади призвели до того, що близько 20 000 дітей в Україні щорічно втрачають своїх батьків або стають соціальними сиротами з різних причин.
Заклади-інтернати та притулки, в яких утримуються такі діти, не можуть виконувати всі функції освітнього процесу, притаманні сімейному вихованню. Це гарантує право дітей рости в сімейній обстановці, повній любові, щастя і взаєморозуміння. Тільки сім’я може забезпечити задоволення основних потреб дитини, забезпечити стимули для її подальшого розвитку і створити стабільну атмосферу. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права дитини, яка прийнята в 1989 році і ратифікована Україною в 1991 році, підкреслює, що дітям найкраще зростати в сім’ї і отримувати повноцінний розвиток і емоційний комфорт в атмосфері щастя, любові та взаєморозуміння. Саме в сімейному оточенні діти повинні бути повністю підготовлені до самостійного життя в суспільстві.
Популярність закладів сімейного влаштування для дітей-сиріт та дітей, які втратили опіку своїх батьків, в Україні показує, що напрям національної політики полягає в тому, щоб враховувати потреби кожної дитини, що зростає в сімейному середовищі. Вчені з різних країн світу займаються цією проблемою. Так шведські та американські вчені вивчали досвід виховання дітей в прийомних сім’ях та ефективність такого виховання. В Україні цим питанням займаються Бевз Г.М., Капська А.Й., Комарова Н.М., Пєша І.В. та інші. Вони висунули багато пропозицій щодо співпраці з прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу.
Мета цієї курсової роботи визначити основні аспекти соціальної роботи з прийомними сім’ями, прийомними дітьми та прийомними батьками.
Завдання курсової роботи:
- розглянути сутність соціальної роботи з прийомною дитиною та прийомними батьками до створення прийомної сім’ї;
- проаналізувати нормативно-правову базу щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки та щодо функціонування прийомних сімей (дитячих будинків сімейного типу);
- розглянути специфіку соціального супроводження прийомної сім’ї та прийомних дітей;
- розглянути взаємодію прийомних батьків з соціальними працівниками центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді.
Об’єктом дослідження курсової роботи є прийомна сім’я.
Предметом дослідження курсової роботи є особливості соціальної роботи з прийомними сім’ями в Україні.
Структура і обсяг курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури включає 19 джерел.
РΟЗДІЛ І. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРИЙОМНИМИ СІМ’ЯМИ
1.1. Істοрія дοслідження специфіки сοціальнοї рοбοти з сім’ями, які вихοвують прийοмних дітей
Проблеми соціальної та психологічної підтримки прийомних сімей виникають з того моменту, як сім’я приймає першу дитину, що залишилася без піклування батьків. У зв’язку з еволюцією інституційної системи і форми соціального догляду за сиротами дослідники дійшли висновку, що необхідне більш детальне вивчення характеристик самої прийомної сім’ї і самих сиріт, щоб розвивати і координувати відносини між прийомною сім’єю на всіх етапах її існування.
У роботах сучасних психології Варга А.Я., Ромек В.Г., Столина В.В. , Соколова Я.Т., Фурманова І.А., Фурманової Н.В. та ін. це питання розглядається на рівні визначення психологічних особливостей прийомних дітей (засвоєння ними моральних норм і моральних цінностей низька, а їхня поведінка протиправна), а також розглядаються психологічні проблеми прийомних батьків (перебільшують свою відповідальність за те, що відбувається з дитиною, не завжди повною мірою використовують методи покарання та заохочення, в основному негативна оцінка зовнішнього вигляду, поведінки та діяльності усиновленої дитини, відсутність емпатії-емоційного контакту). Такі, дослідники, як: Зачепицький Р.А., Калініна М.А., Проселкова М.Є., Яковлєва Є.К. та ін. виявили, що діти, які виросли поза сім’єю, мають підвищені емоції і реактивність, невпевненість у собі і психологічні характеристики, такі як невротична тривога [12, с. 22]. Група експертів із Самари (Вознюк О.М., Гусарова Г.І. та Тасі В.Б.) активно вивчали питання, пов’язані з розвитком дитини, навчанням і вихованням потенційних прийомних батьків. Зокрема, вони розробили нормативно-правові аспекти цієї проблеми.
В роботах Котельникова Г.П. , Маковецкой І.М., Мельченко І.І. та Міхасекаідр О.М. розглядаються медико-соціальні аспекти створення та функціонування прийомних сімей [14, с. 31]. Цілий ряд робіт психологів, педагогів, співробітників центрів усиновлення дітей (Гусарова Г.І., Котельников Г.П., Чернишова Л.А. та ін.) присвятили вивченню особистісних особливостей прийомних батьків, психологічної та педагогічної культури біологічних і прийомних батьків, які здійснюють підготовку майбутніх прийомних сімей [11, с. 37].
В роботах Дементьєвої І.Ф., Назарової І.Б. та Чепурних Є.Є. міститься аналіз загальних підходів до соціалізації дітей-сиріт; в роботах Філіппової Л.Н. та Шульга Т.І. досліджені проблеми соціалізації та адаптації дітей-сиріт [10, с 37]. Психологічний розвиток дітей, яким не вистачає спілкування з близькими дорослими, широко розглядався в науковій літературі. Це питання було піднято в роботах вчених в країні і за кордоном: Виготського Л.С., Шіпіцін Л.М., Боулбі Д. та Фромма Е.
Проблеми емоційного розвитку дитини-сироти в притулку досліджувалися швейцарськими психологами М. Майерхофер і В. Келлером. На їх думку, соціальна та біологічна неповноцінність батьків є основним чинником розвитку психічних порушень у дітей, позбавлених батьківського піклування [13]. На їхню думку, соціальна та біологічна неповноцінність батьків є основним фактором розвитку психічних розладів у дітей, позбавлених батьківського піклування [13]. Значний інтерес про процеси соціальної адаптації особистості представляють роботи Олиференко Л.Я. і Шульга Т.І. В роботах Фромма Е., Кона І.С., Прихожан A.M., Толстих H.H. представлені значення соціальних чинників у розвитку дитячої психіки.
В роботах філософів Розанова В.В. та Соловьева B.C. розглядалася роль сім’ї та сімейних традицій у формуванні особистості дитини. У своїх роботах Бердяев Н. розглядав роль сім’ї та сімейних традицій у формуванні особистості дитини, розглядалася в роботах філософів В.В. Розанова, B.C. Соловьева. У сучасному суспільстві спостерігається процес ослаблення сім’ї як соціального інституту, зміна її соціальних функцій, ці закономірності як наслідок кризи особистості.
1.2. Уточнення головних понять дослідження: «соціальна робота», «прийомна сім`я», «прийомна дитина»
Поняття «соціальна робота» увійшло в соціально-гуманітарну літературу наприкінці XIX ст. у відповідь на соціальну потребу суспільства у змістовому осмисленні практичної діяльності людей, які допомагали бідним. Серед головних теоретиків соціальної роботи можна привести визначення соціальної роботи О.І. Холостової – як «особливий вид діяльності, метою якого є задоволення соціальної захищеності та особистих інтересів різних груп людей, а також створення умов, що сприяють відновленню або поліпшенню соціальних функціональних здібностей людей».
Аналогічне розуміння визначення соціальної роботи належить Капській А.Й. – «це вплив вплив професіоналів, громадськості та соціальних інститутів на суспільство за допомогою формулювання та реалізації соціальної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для життя кожної людини і сімей». Видно, що обидва автори надають великого значення організаційним формам держави [5, с. 66]. З іншого боку, багато вчених підкреслюють надання особистої допомоги і вважають, що це «професійна діяльність, пов’язана з використанням методів і прийомів соціології, психології, педагогіки для вирішення особистих і соціальних проблем».
Безпалько О.В. також зазначив, що в словнику української мови поняття соціальної роботи інтерпретується як «цілеспрямована діяльність, що здійснюється в суспільстві через уповноважені установи, спрямована на забезпечення того, щоб члени суспільства користувалися відповідними соціальними, культурними та матеріальними стандартами життя і надавали допомогу всім категоріям людей». Як бачимо, на додаток до національної турботи тут також вказується на допомогу.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота "Розвідувальні служби Бельгії" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.