Курсова робота ” Станοвлення οрганізοванοгο ринку цінних паперів в Україні “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РΟЗДІЛ І. Теоретичні аспекти ринку цінних паперів в Україні та етапи його становлення  

РΟЗДІЛ ІІ. Аналіз сучасного стану ринку цінних паперів в Україні 

РΟЗДІЛ ІІІ. Перспективи вдосконалення фοндοвοгο ринку України 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

         

Актуальність теми. Відновлення економічної системи в складних політичних, соціальних та економічних умовах апріорі є складним завданням для будь-якої національної освіти. Одним із способів якісного підвищення економічного потенціалу держави та підвищення її ролі на міжнародній арені є ефективне регулювання фінансових ринків, зокрема фондового ринку, що є важливим чинником.

В Україні ринок цінних паперів офіційно функціонує з моменту здобуття незалежності, але через багаторічні політичні розбіжності і відсутність якісних реформ фондовий ринок все ще перебуває в зародковому стані.

На сьогоднішній день, фондовий ринок в Україні радше нагадує в собі складну компіляцію різноманітної світової практики, нажаль не завжди ефективної чи позитивної, аніж єдину систему з чітким правовим регулюванням. Тому питання сутності, правової і економічної природи цінних паперів, критерії їх відмежування та аналіз сучасного стану фондового ринку є одним з пріоритетних завдань науковців та практиків.

Вивченню питання походження, правового регулювання та ролі цінних паперів в ринковій системі економіки присвячена значана кількість наукових праць, зокрема в працях Н. Кузнєцової, І. Д. Мурзіна, В. Колесника, Р.Майданика, Л. Панової, Н. Нерсесова, В. Щербини, В. Гостюка, Г. Шершневича та багатьох іших.

Метою курсової роботи є розробка теоретичних основ українського фондового ринку в умовах нестабільності світового фінансового середовища та демонстрація наукових і практичних рекомендацій щодо інтеграції українського фондового ринку у світовий фондовий ринок.

Досягнення мети обумовило необхідність визначення й реалізації таких завдань:

1. дослідити теоретичні засади формування та розвитку фондового ринку;
2. з’ясувати особливості виникнення фондового ринку в Україні;
3. проаналізувати ефективність державного регулювання фондового ринку України;
4. визначити особливості формування механізму регулювання фондового ринку України;
5. розглянути трансформацію відносин власності як економічну основу розвитку фондового ринку України;

Метою дослідження є аналіз існуючих правових механізмів та визначення сутності цінних паперів як активу особливого виду господарюючого суб’єкта.

Предметом дослідження є основні цінні папери, що відносяться до особливих видів активів господарюючих суб’єктів, і їх роль на фондовому ринку.

Методи Дослідження. Методологічною основою дослідження є основні положення економічної теорії та фінансів, наукові концепції вітчизняних і зарубіжних вчених, що враховують закономірності розвитку та регулювання фондового ринку, які нерозривно пов’язані із загальними економічними процесами.

Структура рοбοти: рοбοта складається зі вступу, трьох рοзділів, виснοвків, списку викοристаних джерел (26 найменувань). Οснοвний зміст рοбοти викладенο на 28 стοрінках.

 

РΟЗДІЛ І. Теоретичні аспекти ринку цінних паперів в Україні та етапи його становлення 

 

На початку свого розвитку український фондовий ринок був схожий на фондовий ринок розвинених країн в останні десятиліття, коли процвітало шахрайство, зловживання довірою інвесторів і маніпулювання ринком. В основному це пов’язано з помилкою загальної економічної лібералізації в країні, коли економічні процеси, що відбуваються в країні, неможливо було контролювати через великий відрив фактичних процесів економіки від правової бази, в якій такі процеси повинні регулюватися.

Наслідком цього стало швидке нагромадження капіталів окремими особами через певні важелі та масове зубожіння населення, яке ввели в оману як фінансові шахраї (трасти, страхові компанії тощо), так і сама держава, що усіма своїми діями сприяла зловживанням, зокрема на ринку цінних паперів.

Адже необхідно було враховувати, що найбільшим інвестором на фондовому ринку є населення, що не володіє спеціальними знаннями про обіг цінних паперів. Тепер довіру до цінних паперів втрачено, і потрібно довгий шлях, щоб його повернути. Це ще раз доводить переваги державного втручання в цю сферу економічної діяльності. Забезпечення розвитку фінансових ринків в цілому і фондового ринку зокрема без побудови надійної системи, що захищає права і майнові інтереси інвесторів, особливо населення, неможливо без підтримки довіри до неї [8].

З початком масової приватизації в Україні певні регулюючі й контролюючі функції на фондовому ринку став виконувати Фонд державного майна України. Але наслідком цього стало обслуговування фондовим ринком приватизаційних процесів та фінансування потреб держави, що негативно позначилося на інвестиційному кліматі в країні. На жаль, ми не змогли уникнути помилок розвинених країн, які ще 70 років тому пройшли еволюційним шляхом від “фінансових пірамід”, шахрайства, спекуляцій, маніпулювання до регульованих, відкритих відносин на ринку цінних паперів.

В Україні сьогодні йде процес формування ринків цінних паперів, поряд із загальною тенденцією лібералізації української економіки, набирає обертів тенденція до більш детальної нормативно-правової бази, посилення державного контролю за фондовою діяльністю. Стратегія і тактика пайової політики закріплені в нормативних і методичних документах. Законодавче регулювання українського фондового ринку являє собою багаторівневу структуру, засновану на принципах Конституції. В Україні основними законодавчими актами, безпосередньо пов’язаними зі сферою інвестиційної діяльності та ринком цінних паперів, є, насамперед, Конституція, Цивільний кодекс, Закон про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс.

Іншими основними законодавчими актами з регулювання ринку цінних паперів є закони України «Про власність», «Про корпоративні організації», «Про підприємництво», «Про фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів України». “. «Про державну депозитну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» тощо.    

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів України», державне регулювання здійснюється в таких цілях:

• Реалізація єдиної державної політики в галузі випуску та розповсюдження цінних паперів та їх похідних;
• Створити умови для ефективної мобілізації учасниками ринку та розміщення фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;
• Отримання учасниками ринку цінних паперів умов випуску та обігу цінних паперів, результатів фінансово-господарської діяльності емітента, обсягу та характеру операцій з цінними паперами, а також іншої інформації, що впливає на ціноутворення на ринку цінних паперів.
• Забезпечити рівні можливості для емітентів, інвесторів та посередників у доступі до ринку цінних паперів;
• Гарантувати володіння цінними паперами;
• Захист прав учасників фондового ринку;
• Інтеграція в європейські та світові фондові ринки. Дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог законодавчих актів.
• Запобігання монополіям та створення умов для розвитку сумлінної конкуренції на ринку цінних паперів;
• Управління прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Сфера державного регулювання ринку цінних паперів України включає як правове забезпечення, так і регулювання та визначення правил випуску та обігу цінних паперів, реєстрацію нового випуску, дозвіл на професійну діяльність на ринку цінних паперів, захист та управління правами інвесторів. Антимонопольне законодавство, система управління ціноутворенням і діяльність професійних учасників ринку [12].

Як правило, функції регулювання ринку цінних паперів виконують спеціальні державні органи. Основні принципи побудови ефективного фондового ринку закладені в концепції, затвердженій постановою Верховної ради України від 22 вересня 1995 р. № 324/95.

Це соціальна справедливість, забезпечення рівних можливостей, спрощення умов доступу інвесторів і позичальників на ринок фінансових ресурсів, запобігання монополій, дискримінація прав і свобод учасників ринку цінних паперів.

Законодавче і правове регулювання ринкових відносин з українськими цінними паперами ґрунтувалося на досвіді інших країн. Однак складність полягала в тому, що Україні доводилося враховувати досвід функціонування розвиненого ринку цінних паперів у ситуації, коли її власний ринок тільки починав формуватися.

Формування реального життя і ринкових відносин у цій сфері відразу виявило відсутність державного регулювання і зажадало прийняття нових нормативних актів. 30 жовтня 1999 р було підписано Указ Президента України «Про основні напрямки розвитку українського фондового ринку у 2000 році».     У документі визначено напрямки, пріоритети та завдання ефективного функціонування українського ринку цінних паперів. Програма була заснована на концепції функціонування та розвитку українського фондового ринку в 1995 році, а також інших законодавчих актах, що регулюють його діяльність.

Основними завданнями розвитку фондового ринку є:

1. Побудова ефективної системи захисту прав інвесторів.
2. Залучення та раціональний розподіл інвестиційних ресурсів для подальшого економічного розвитку.
3. Підвищення ефективністі системи реєстрації прав власників.
4. Організація ринку основних ресурсів матеріального виробництва та забезпечення вільного доступу до них державних підприємств.
5. Впровадження системи моніторингу фондового ринку.
6. Підготовка комплексного плану досліджень фондового ринку на 2001-2005 роки.

Основною метою функціонування та розвитку фондового ринку є залучення інвестиційних ресурсів, спрямування їх на забезпечення зростання виробництва. У сучасній Україні державне регулювання фондового ринку засноване на чинних законах і нормативних документах ДКЦПФР. Однак, як показує практика, це регулювання не завжди відповідає вимогам ринку. У Верховній Раді перебуває понад 10 законопроектів про корпоративне управління та фондовий ринок [4].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!