Курсова робота ” Сучасне мистецтво України “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ЩО СТОСУЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА 

1.1. Загальне поняття «сучасне мистецтво» 

1.2. Основні напрями сучасного мистецтва 

1.3. Модерн як предтеча сучасного мистецтва 

1.4. «Ар деко» 

1.5. Народження та розвиток сучасного мистецтва 

РОЗДІЛ ІІ. СТИЛЬ МОДЕРНУ, ЙОГО СУТНІСТЬ ТА ПРОЯВИ У СВІТОВОМУ МИСТЕЦТВІ 

2.1. Поняття модерну 

2.2. Поняття українського модерну, його художні прояви 

2.3. Казимир Малевич – засновник супрематизму 

2.4. Кубофутуризм – течія українського авангарду 

2.5. Модернізм в українській літературі 

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ХХІ СТОЛІТТЯ 

3.1. Абстракціонізм 

3.2. Сюрреалізм 

3.3. Авангардизм 

3.4. Поп-арт 

3.5. Кінетичне мистецтво 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми.  Сучасне мистецтво – це серія художніх практик, які розвинулися в другій половині ХХ століття. Зазвичай під сучасним мистецтвом розуміють мистецтво, що просувається до модернізму, або мистецтво, що суперечить цьому явищу. Невипадково, що існують Museums of Modern Art та Museums of Contemporary Art, і в колекціях яких часто зустрічаються роботи одного і того ж автора.

Сучасне мистецтво в його нинішньому вигляді сформувалося на рубежі 1960-70-х років. Художні пошуки того часу можна охарактеризувати як пошук альтернативи модернізму (в більшості випадків це призводило до заперечення через впровадження принципів, які були прямо протилежних модернізму). Це виражалося в пошуку нових образів, нових засобів вираження і матеріалу для вираження, аж до дематеріалізації об’єктів (перформанси та хеппенінги). Багато художників пішли за французькими філософами запропонували термін «постмодернізм».

Можна сказати, що стався перехід від об’єкта до процесу. Найбільш помітним явищем рубежу 60-70-х років можна назвати розвиток концептуального мистецтва і мінімалізму. У 70-ті роки відбулося помітне посилення соціальної спрямованості художнього процесу як з точки зору змісту (тобто збільшення роботи художника), так і складу: найпомітнішим явищем середини 70-х років був фемінізм і збільшення кількості меншин у мистецтві, а також наростання активності етнічних меншин (1980-е) і соціальних груп.

Кінець 70-х і 80-ті роки характеризувалися «втомою» концептуального мистецтва і мінімалізму, а також відродженням інтересу до зображення, кольору і фігуративності (розквіт таких рухів як «Нові дикі»). У середині 80-х років прийшов час активно використовувати образ популярної культури – кемпізм, мистецтво іст-Віллідж, набирає сили нео-поп.

Водночас спостерігається і розквіт фотографії в мистецтві. В якості засобу художнього самовираження все більше і більше художників починають звертатися до фотографії.

Розвиток технологій справив великий вплив на художній процес. У 60-ті роки це стало відео і аудіо, потім комп’ютери, а в 90-ті – Інтернет.

Початок 2000-х років характеризувався розчаруванням у можливостях технічних засобів для художньої практики. Водночас конструктивного філософського обґрунтування сучасного мистецтва в 21 столітті поки не з’явилося.

Цей процес викликає ентузіазм у представників арт-системи, і песимізм у художників.

Багато художників 2000-х років відмовилися від цього процесу і повернулися до товарних об’єктів, пропонуючи комерційно життєздатну спробу модернізму 21 століття.

Мета дослідження: проаналізувати сучасне мистецтво в Україні, модерну як предтечу, народження і розвиток мистецтва, основні стилі і сутність світового мистецтва, особливості мистецтва 21 століття.

Для досягнення мети роботи були сформульовані наступні завдання:

1. проаналізувати поняття «сучасного мистецтва» та його основні напрямки у сучасному мистецтві України;
2. дослідити стиль модерну, його сутність і прояви у світовому мистецтві;
3. здійснити аналіз сучачного мистецтва ХХІ століття;
4. оцінити особливості українського перекладу «Місіс Делловей».

Об’єкт дослідження – сучасне мистетцво України.

Предмет дослідження – характеристика сучасного мистецтва України, стиль модерну та прояви у світовому мистецтві, мистецтво 21-ст.

Методи дослідження: літературний, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо.

Структура і обсяг роботи. Курсова робота викладена на 44-ох сторінках комп’ютерного набору. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У роботі використано 17 літературних джерел.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ЩО СТОСУЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА

1.1. Загальне поняття «сучасне мистецтво»

 

Сучасне мистецтво – це серія художніх практик, які розвинулися в другій половині ХХ століття. Сучасне мистецтво в його нинішньому вигляді сформувалося на рубежі 1960-70-х років. Художні пошуки того часу можна охарактеризувати як пошук альтернативи модернізму (в більшості випадків це призводило до заперечення через впровадження принципів, які були прямо протилежних модернізму). Це виражалося в пошуку нових образів, нових засобів вираження і матеріалу для вираження, аж до дематеріалізації об’єкта (перформанси та хеппенінги). Можна сказати, що стався зсув від об’єкта до процесу.

Найбільш помітним явищем рубежу 60-70-х років можна назвати розвиток концептуального мистецтва і мінімалізму. У 1970-ті роки соціальна спрямованість художнього процесу значно зросла як з точки зору змісту, так і з складу: найбільш помітним явищем середини 1970-х років був фемінізм у мистецтві і зростання активності меншин і соціальних груп груп (наприклад, мистецтво аутсайдерів»).

Кінець 70-х і 80-ті роки характеризувалися «втомою» концептуального мистецтва і мінімалізму, а також відродженням інтересу до мистецтва, кольору і фігуративности (розквіт таких рухів як «Нові дикі»). У середині 80-х років прийшов час активно використовувати образ популярної культури – кемпізм, мистецтво іст-Віллідж, набирає сили нео-поп. Водночас спостерігається і розквіт фотографії в мистецтві. В якості засобу художнього самовираження все більше і більше художників починають звертатися до фотографії.

З 1980-х років на художній процес великий вплив справив розвиток таких технологій, як відео, аудіо, комп’ютери та Інтернет, а спектр інструментів, використовуваних художниками, значно розширився.

Сучасне мистецтво виставляється галереєю сучасного мистецтва, приватним колекціонером, комерційним підприємством, державною художньою організацією, музеєм сучасного мистецтва або самим художником з точки зору простору художника. Сучасні художники отримують фінансову підтримку у вигляді грантів, нагород і премій, а також отримують кошти від продажу своїх робіт. Існує тісний взаємозв’язок між державними установами, що займаються сучасним мистецтвом, і комерційним сектором. У Великобританії, наприклад, більшість робіт великих сучасних художників, виставлених у державних музеях, здобуваються у кількох впливових арт-дилерів.

Окремі колекціонери мають великий вплив на систему сучасного мистецтва. Наприклад, на британському ринку сучасного мистецтва з 1980-х років домінує Чарльз Саатчі. Його ім’я іноді пов’язують ціле десятиліття в британському сучасному мистецтві.

Найбільш поширеним видом мистецтва є живопис. Це вид образотворчого мистецтва, пов’язаний з передачею візуальних образів шляхом нанесення фарби на тверду або гнучку основу. Створення зображень за допомогою цифрових технологій. А також твори мистецтва, виконані такими способами. Найбільш поширені твори живопису, виконуються на плоских або майже плоских поверхнях, натягнутих на підрамник полотні, дереві, картоні, папері, оброблених поверхнях стін і т. д. У тому числі до живопису відносять і виконані фарбами зображення на декоративних посудинах і церемоніальних судинах, поверхні яких можуть мати складну форму.

Техніки та напрямки живопису:

1. акварельний живопис (техніка акварелі різна, деякі прийоми ближче до живопису, деякі – до графіку);
2. восковий живопис: енкаустика, воскова темпера і холодний спосіб (воскові фарби на скипидарі);
3. гуаш;
4. емаль;
5. живопис керамічними фарбами;
6. живопис по штукатурці: фреска і а секко;
7. живопис силікатними фарбами;
8. клейова живопис;
9. масло;
10. пастель;
11. темпера;
12. туш.

Традиційні техніки живопису:

• енкаустика, темпери (з яйцем), настінна (вапняна), клейова та інших типів.
• з XV століття стає популярною живопис олійними фарбами;
• в XX столітті з’являються синтетичні фарби з речовиною з полімерів (акрілік, вінілік та ін.).

Фарби можуть бути приготовлені з натуральних і штучних пігментів. Гуаш, акварель, китайська туш і полурісовальную техніку (пастель), також називаються живописом. Розпис може бути виконаний на будь-якій основі: камінь, штукатурка, полотно, шовк, папір, шкіра (включаючи тіла тварин і людей), метал, асфальт, бетон.

Живопис зустрічається і межує з пластичними мистецтвами, такими як архітектура і скульптура. Він може брати участь у формуванні штучного і природного середовища.

Живопис, як і будь-яке інші мистецтва, ілюзорна. Це імітація тривимірного простору в площині, реалізована за допомогою лінійної та колірної перспективи. Але його візуальний і водночас колірний аспект (око миттєво сприймає майже нескінченну інформацію) визначає виняткове місце живопису серед усього образотворчого мистецтва.

Види живопису:

• Архітектурна живопис;
• Анімалістичні живопис;
• Декоративні: абстрактний живопис, алегорична живопис. декораційний живопис, монументальний живопис та ін.;
• Історичні: батальний живопис, документальна живопис, історичний живопис та ін.;
• Культові: міфологічна живопис, релігійний живопис та ін.;
• Побутові: натюрморт, пейзажний живопис, побутова живопис, портретний живопис та ін.
• Сучасний мистецтво живопис [1].

 

1.2. Основні напрями сучасного мистецтва

 

Сучасне мистецтво в його нинішньому вигляді сформувалося в 1960-70-ті роки. Художнє прагнення того часу можна розглядати як пошук альтернативи модернізму. Це був пошук нових засобів зображення і самовираження. Французький філософ запропонував термін «постмодернізм», який прийняли і художники.

На початку другої половини ХХ століття доба постмодернізму вступила в новий етап розвитку людства. Немає чіткого і загальноприйнятого визначення самого терміну «постмодернізм», його інтерпретації, його історії походження, його розвитку і його відношення до попереднього модерністського етапу. Що стосується особливостей і хронології інтерпретації цього етапу, то існує безліч різних теорій, які формулюють протилежну точку зору.

Саме різні точки зору визначають основні відмінності між постмодернізмом і попереднім етапом. Плюралізм, який складається не тільки з різноманітності думок, але і з рівності їх існування, передбачає відсутність сенсу життя і пошук істини, щоб спробувати відтворити їх, що було поширено в модернізмі. Дослідники-постмодерністи використовують відносно загальну концепцію. Також у постмодерністському комплексі існує потік незалежних груп і критиків у теоретичному та естетичному напрямку, які можуть мати з ними мало спільного.

Постмодернізм був сформований досвідом, що виник після Другої світової війни. Виникнення постмодернізму пов’язане з ідеалами, цінностями, вірою в прогрес і нескінченність людського потенціалу, а також розчаруванням людей у технологічному розвитку.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!