Курсова робота “Тематичний принцип класифікації абстрактної лексики на матеріалі англомовних лексикографічних джерел”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНИХ ГРУП АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ

1.1. Структурна організація семантичних одиниць у мові

1.2. Поняття лексико-тематичної групи та її відмінності від лексико-семантичної групи

1.3. Характеристика абстрактної лексики

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕМАТИЧНИХ ГРУП АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ

ДЖЕРЕЛ)

2.1. Лексико-семантичні групи абстрактної лексики

2.2. Лексико-тематичні групи абстрактної лексики

2.3. Гіпогіперонімічні відносини між одиницями абстрактної лексики

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Вивчення абстрактної лексики в англійській мові є складним завданням, оскільки вона представляє собою різноманітний та многогранний спектр слів, які відображають абстрактні поняття, ідеї та концепції. Така лексика є невіддільною частиною мовного виразу та дозволяє висловлювати інтелектуальні, філософські та культурні концепції.

Одним із способів класифікації абстрактної лексики є тематичний принцип, який дозволяє групувати слова за певними темами, концепціями чи ідеями. Англомовні лексикографічні джерела, такі як словники та тезауруси, використовують цей принцип для систематизації та подання абстрактної лексики у користувачам зрозумілий спосіб.

Однією з ключових особливостей тематичного підходу є можливість виділити групи слів, пов’язаних із спільними ідеями чи концепціями. Наприклад, у тезаурусі можна знайти групи синонімів, які об’єднані за темами, такими як емоції, абстрактні поняття, вірші чи мистецтво. Це допомагає користувачам швидше знаходити потрібні слова та ефективніше використовувати їх у мовному виразі.

Тематичний принцип також відображає розвиток суспільства та зміни в культурі. З часом можуть з’являтися нові теми, які відображають сучасні тенденції та інновації. Лексикографи постійно оновлюють та розширюють тематичні групи слів, щоб враховувати змінюючийся характер мови та суспільства. Також важливо враховувати, що тематична класифікація абстрактної лексики може залежати від культурних та історичних відмінностей. Деякі теми можуть мати різне значення в різних культурах, і це слід враховувати при розробці лексикографічних джерел.

Новизна даної роботи полягає в системному та глибокому аналізі тематичного принципу класифікації абстрактної лексики в англомовних лексикографічних джерелах. Проводиться комплексне дослідження відносин та взаємодій між тематичними групами слів, що сприятиме розкриттю особливостей їхнього використання в лексикографії. Робота вносить важливий вклад у розвиток наукового підходу до вивчення абстрактної лексики, розкриваючи нові аспекти її структури та функціонування в мовній системі. Оригінальний підхід до аналізу дозволяє отримати глибше розуміння мовної картини світу, що є важливим внеском у лінгвістичну теорію та лексикографію.

Абстрактна лексика була предметом дослідження у академічному виданні «Історія української мови: Лексика і фразеологія» (1983). Також її вивчали такі українські мовознавці, як О. О. Потебня, І. І. Ковалик, В. В. Німчук, Л. М. Полюга, І. П. Чепіга, В. О. Шадура; російські – І. Леков, В. В. Веселітський, Р. М. Цейтлин, Г. Єлітте; литовські – В. Сташайтене.

Мета дослідження даної роботи полягає в детальному аналізі та класифікації абстрактної лексики в англомовних лексикографічних джерелах з використанням тематичного принципу.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення конкретних завдань, а саме:

1. Проаналізувати структурну організацію семантичних одиниць у мові;
2. Дослідити поняття лексико-тематичної групи та її відмінності від лексико-семантичної групи;
3. Визначити характеристику абстрактної лексики;
4. Розкрити лексико-семантичні групи абстрактної лексики;
5. З’ясувати лексико-тематичні групи абстрактної лексики;
6. Обгрунтувати гіпогіперонімічні відносини між одиницями абстрактної лексики.

Об’єктом дослідження є англомовна абстрактна лексика

Предметом дослідження є особливості класифікації та характеристика абстрактної лексики в англомовних лексикографічних джерелах.

Методи дослідження було обрано методи аналізу (шляхом розчленування поетичного матеріалу та дослідження його окремих частин), синтезу і порівняння (шляхом поєднання аналізованих частин з теоретичним матеріалом), а також типологічний метод дослідження (шляхом розподілу практичного матеріалу на певні класи за характерними ознаками).

Теоретичне значення основні положення роботи можуть бути використані у дослідницьких роботах, присвячених подальшому аналізу текстів різної сфери діяльності, жанрів наукової англомовної комунікації.

Практичне значення дослідження визначається можливістю теоретичного і практичного використання матеріалів при вивченні жанрового ландшафту наукової комунікації. Також при читанні курсів теорії та практики перекладу, при читанні лекцій з функціональної стилістики, лекцій з лінгвістики тексту, може бути застосований для перекладу та редагування перекладів наукових текстів, під час інтерпретації і/або аналізу наукових англомовних текстів, розрахованих на адресатів різних лінгвокультурних традицій.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновку та списку використаних джерел. Загальна кількість сторінок 37.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНИХ ГРУП АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ

1.1 Структурна організація семантичних одиниць у мові

 

Семантичні одиниці в мові структуруються у межах  семантичних полів. Семантичне поле – це об’єктивна мовна структура. Воно включає сукупність лексичних одиниць, об’єднаних спільним (інваріантним) значенням. Реальність цієї структури підтверджується процесами мнемічної пам’яті. Наприклад, людина, згадуючи забуте слово, зазвичай використовує синоніми, антоніми або визначення характерної ознаки предмета.

Термін «семантичне поле» можна розуміти як у широкому, так і у вузькому значенні. У широкому розумінні воно означає семантичний поділ дійсності, запропонований тією чи тією мовою, «семантичну мережу» дійсності, що показує світ по-своєму. «Семантична мережа» мови оригінальна, своєрідна, і кожна мова має свою власну «семантичну мережу», яка не відтворюється жодними іншими мовами. У вузькому значенні цей термін, як зазначає К. Бєнковська, може використовуватися по відношенню до класу слів, до групи слів або іноді до окремого слова [25].

Навіть у вузькому сенсі «семантична мережа» однієї мови не дорівнює «семантичному полю» іншої мови. За П. Андерсеном, семантичні поля використовувалися для порівняння лексичного складу різних мов і різних станів однієї мови [23, с 327].  Ідея «семантичного поля» лінгвістично вірна, тобто кожна мова семантично поділяє дійсність по-своєму, хоча поняття, які відтворюються семантичною структурою слів, є загальними для всього людства.

За Г. Джексоном, семантичне поле — це набір слів, згрупованих семантично (тобто за значенням), що відносяться до конкретного предмета [33, с 14]. Згідно Ч. Гао, «семантичне поле – це комбінація групи слів, які взаємодіють, домінують, розрізняють і залежать одне від одного. Семантичний діапазон поєднання називається діапазоном семантичного поля” [30].

За українською дослідницею Л. Афанасьєвою, «семантичне поле — це сукупність слів (або лексем), пов’язаних за значенням» [34, с 2]. Лінгвіст А. Лерер визначив семантичне поле більш конкретно як «набір лексем, які охоплюють певну концептуальну сферу і які мають певні стосунки одна з одною» [34, с 284].

Отже, з наведених вище визначень можна зробити висновок, що семантичне поле є загальним терміном, є гіперонімом по відношенню до таких понять, як лексико-семантичне поле, функційно-семантичне поле, метафоричне поле, асоціативне поле тощо. Лексико-семантична група, своєю чергою, функціонує в межах лексико-семантичного поля (ЛСП).

 

1.2 Поняття лексико-тематичної групи та її відмінності від лексико-семантичної групи

 

Термін «словозначення» широко використовується, але наукове визначення  «значення» було проблемою численних дискусій. Існує два підходи до проблеми в сучасній лінгвістиці: референтний підхід і функціональний підхід. Головною особливістю референтного підходу є те, що він розрізняє три компоненти, тісно пов’язані зі значенням: звукова форма, поняття і фактичний референт. Найбільш відомою реляційною моделлю значення є так званий «основний трикутник», запропонований лінгвістами І. Огденом і К. Річардсом. Загальною особливістю референтного підходу є те, що значення певним чином пов’язане з референтом.

Розрізняти значення від референта, тобто від речі, позначеної лінгвістичним знаком, дуже важливо. Ми повинні пам’ятати, що значення і референт не можна ототожнювати: значення лінгвістичне, а об’єкт, який називається, означується виходить за межі сфери мови. Тому Л. Вайсгербер мовні поля, тобто лексико-семантичні групи (укладені за значенням), відмежував від тематичних предметних груп. Перші, на його переконання, співвідносяться із семантичною системою мови, а другі – із зовнішнім світом [12, с. 77].

І. Огден і К. Річардс вважають значення взаємозв’язком трьох точок трикутника в рамках даної мови, тобто взаємозв’язку звукової форми, концепції і референта, але не як об’єктивно існуючої частини мовного знаку. Деякі лінгвісти виходять з основного припущення об’єктивності мови і значення і розуміють лінгвістичний знак як двогранну одиницю. Вони розглядають значення як певне відображення в нашому розумі об’єктів, явищ або відносин, що входить до складу мовного знаку – його так званого внутрішнього фасета, тоді як звукова форма функціонує як її зовнішній аспект.

В функціональному підході семантичне дослідження приурочено до аналізу значення, що розуміється по суті як функція використання мовних одиниць. Порівнюючи два підходи, ми бачимо, що функціональний підхід не слід розглядати як альтернативу, а скоріше цінне доповнення до референціальної теорії.

Значення є головною підставою для виділення лексико-семантичних груп. Лексико-семантичні групи кваліфікують звичайно як «об’єднання двох, кількох або багатьох слів за їх лексичним значенням» [18, с. 132].

Зміни в складі лексико-семантичних груп «спричиняють їх перебудову, зрушення в значеннях їх окремих членів, та й зникнення слів із складу мови», вказуючи на труднощі в розмежуванні тематичних і лексико- семантичних груп, особливо коли вони за своїм складом обмежені або неподільні й мають спільну тему, Дослідники приходять до висновку, що при визначенні їх відмінностей потрібно виходити з того, що «лексико-семантичні групи слів являють собою продукт законів і закономірностей розвитку лексичної семантики мови, а тематичні групи слів, їх склад залежить тільки від рівня знань того або іншого народу – творця та носія мови, від уміння класифікувати явища дійсності, які одержали свої словникові позначення» [7, с. 23].

Т. О. Маркова  також вказує на різний зміст таких понять, як лексико-семантична група та тематична група і зазначає, що  у рамках однієї тематичної групи є більш дрібні, але тісно пов’язані між собою лексико-семантичні групи слів.. Спільне між тематичними та лексико- семантичними групами слів полягає, на думку дослідника, у тому, що «ті та інші групи відображають пізнану об’єктивну реальність.

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕМАТИЧНИХ ГРУП АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ)

2.1 Лексико-семантичні групи абстрактної лексики

 

Для аналізу було дібрано 50 абстрактних лексем зі словників англійської мови. На першому етапі досліджувалися  лексико-семантичні групи лексики.

Зокрема, було визначено такі лексико-семантичні групи та субгрупи:

1. Відображення дійсності

2. Дії людини

2.1. Дії людини, пов’язані із дозвіллям

2.2. Дії людини, пов’язані із роботою

3. Здатності

4. Можливості людини

4.1. Когнітивні можливості людини

4.2. Практичні можливості людини

4.3. Сукупність можливостей людини

5. Почуття

5.1. Моральні почуття

5.2. Почуття задоволення

5.3. Почуття незадоволення

5.4. Почуття прив’язаності

6. Стани

6.1. Негативний стан людини

6.2. Позитивний стан людини

6.3. Стани в природі

7. Сукупність явищ

7.1. Сукупність негативних явищ

7.2. Сукупність позитивних явищ

Тож розглянемо їх докладніше.

1. Відображення дійсності (10%), наприклад: art ‘мистецтво’; painting ‘малювання’; drawing ‘малювання’; dance ‘танець’; ballet ‘балет’;

2. Дії людини (24%), і зокрема:

2.1. Дії людини, пов’язані із дозвіллям (8%), наприклад: consideration ‘розвага’; deliberation ‘розвага’; reflection ‘розважання’; meditation ‘розважання’;

2.2. Дії людини, пов’язані із роботою (16%), наприклад: work ‘робота’; engagement ‘заняття’; occupation ‘заняття’; job ‘робота’; labour ‘праця’; idling ‘неробство’; loafing ‘неробство’; laziness ‘неробство’;

3. Здатності (2%), зокрема: force ‘сила’;

4. Можливості людини (26%), у тому числі:

4.1. Когнітивні можливості людини (8%), наприклад: knowledge ‘знання <людини>’; scholarship ‘вченість’; erudition ‘ерудиція’; learning ‘вченість’;

4.2. Практичні можливості людини (16%), наприклад: skillfullness ‘уміння’; ability ‘уміння’; dexterity ‘вправність’; wont ‘навичка’; experience ‘досвід’; skill ‘навичка’; knack ‘навичка’; practice ‘досвід’;

4.3. Сукупність можливостей людини (2%), зокрема: potential ‘потенціал <людини>’;

5. Почуття (14%), у тому числі:

5.1. Моральні почуття (2%), зокрема: conscience ‘совість’;

5.2. Почуття задоволення (4%), наприклад: joy ‘радість’; gladness ‘радість’;

5.3. Почуття незадоволення (2%), зокрема: indignation ‘обурення’;

5.4. Почуття прив’язаності (6%), наприклад: love ‘любов’; fondness ‘любов’; amour ‘кохання’;

6. Стани (10%), у тому числі:

6.1. Негативний стан людини (6%), наприклад: unhappiness ‘нещастя’; despair ‘розпач’; despondency ‘розпач’;

6.2. Позитивний стан людини (2%), зокрема: happiness ‘щастя’;

6.3. Стани в природі (2%), зокрема: stillness ‘тиша’;

7. Сукупність явищ (14%), у тому числі:

7.1. Сукупність негативних явищ (8%), наприклад: evil ‘зло’; calamity ‘лихо’; distress ‘лихо’; trouble ‘біда’;

7.2. Сукупність позитивних явищ (6%), наприклад: good ‘добро’; welfare ‘добро’; well-being ‘добро’.

Було здійснено квантитативний аналіз для визначення частотності різних лексико-семантичних груп абстрактної лексики. Результати аналізу наведено на Рис. 2.1.

Рис. 2.1. Частотність різних лексико-семантичних груп абстрактної лексики, %

 

З Рис. 2.1 ми можемо зробити висновок, що в аналізованому матеріалі найчастіше трапляються такі лексико-семантичні групи (ЛСГ), як «Можливості людини» (26%) та «Дії  людини» (24%). У групі «Можливості людини» найчастіше трапляється субгрупа «Практичні можливості людини» (16%), рідше – «Когнітивні можливості людини» (8%) і в поодиноких випадках «Сукупність можливостей людини» (2%). У групі «Дії людини» найчастотнішою є субгрупа  «Дії людини, пов’язані з роботою» (16%), рідше – «Дії людини, пов’язані з дозвіллям» (8%).

 

2.2 Лексико-тематичні групи абстрактної лексики

 

Досліджувану абстрактну лексику було поділено на тематичні групи. Зокрема, було визначено такі групи.

1. Естетика
2. Психологічні поняття
3. Соціальні поняття
4. Фізичні величини
5. Фізичні стани
6. Філософські та релігійні поняття
7. Естетика (10%), наприклад: art ‘мистецтво’; painting ‘малювання’; drawing ‘малювання’; dance ‘танець’; ballet ‘балет’;
8. Психологічні поняття (40%), наприклад: joy ‘радість’; gladness ‘радість’; happiness ‘щастя’; unhappiness ‘нещастя’; despair ‘розпач’; despondency ‘розпач’; indignation ‘обурення’; potential ‘потенціал <людини>’; knowledge ‘знання <людини>’; scholarship ‘вченість’; erudition ‘ерудиція’; learning ‘вченість’; skillfullness ‘уміння’; ability ‘уміння’; dexterity ‘вправність’; wont ‘навичка’; experience ‘досвід’; skill ‘навичка’; knack ‘навичка’; practice ‘досвід’;
9. Соціальні поняття (24%), наприклад: consideration ‘розвага’; deliberation ‘розвага’; reflection ‘розважання’; meditation ‘розважання’; work ‘робота’; engagement ‘заняття’; occupation ‘заняття’; job ‘робота’; labour ‘праця’; idling ‘неробство’; loafing ‘неробство’; laziness ‘неробство’;
10. Фізичні величини (2%), зокрема: force ‘сила’;
11. Фізичні стани (2%), зокрема: stillness ‘тиша’;
12. Філософські та релігійні поняття (22%), наприклад: conscience ‘совість’; love ‘любов’; fondness ‘любов’; amour ‘кохання’; good ‘добро’; welfare ‘добро’; well-being ‘добро’; evil ‘зло’; calamity ‘лихо’; distress ‘лихо’; trouble ‘біда’.

Було здійснено квантитативний аналіз для визначення частотності різних лексико-тематичних груп абстрактної лексики. Результати аналізу наведено на Рис. 2.2.

Рис. 2.2. Частотність різних лексико-тематичних груп абстрактної лексики, %

 

З Рис. 2.2 можна зробити висновок, що найчастотнішою лексико-тематичною групою абстрактної лексики в аналізованому матеріалі є група «Психологічні поняття» (40%). Середню частотність продемонстрували лексеми тематичних груп «Соціальні поняття» (24%) і «Філософські та релігійні поняття» (22%). Рідко трапляються лексеми тематичної групи «Естетика» (10%). У поодиноких випадках трапляються лексичні одиниці тематичних груп «Фізичні величини» та «Фізичні стани» (по 2%).

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!