Курсова робота ” Теоретичні засади іноваційного менеджменту як економічної категорії “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 

1.1. Поняття інновації та інноваційного менеджменту 

1.2. Принципи класифікації інноваційного менеджменту 

1.3.Роль інноваційного менеджменту у розвитку підприємства та економіки країни в цілому 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Інноваційна діяльність підприємства – потужний важіль розвитку економіки країни. Вона є багатовимірною та багатоаспектною. Головний фактор, що стримує інноваційну діяльність, як зазначають керівники підприємств, – це відсутність належного фінансування. На сьогодні переважна більшість інновацій (80%) здійснюється за рахунок власних коштів підприємств промислового сектору економіки.

Особливе значення зараз в Україні набуває створення атмосфери, що стимулює пошук і освоєння нововведень. Сучасна ситуація характеризується різким загостренням конкурентної боротьби. Нововведення відіграють вирішальну роль у стратегічному управлінні підприємством, націленим на виживання, збереження та зміцнення свого становища на ринку в довгостроковій перспективі.

На зміну одним формам і методам управління економікою приходять інші. У таких умовах буквально всі організації, усі суб’єкти господарювання від державного рівня керування до знову створеного товариства з обмеженою відповідальністю в сфері малого бізнесу змушені звертатися до інноваційного менеджменту.

Інноваційне управління підприємством за своїм змістом являє собою унікальну сферу діяльності: тут використовуються і взаємодіють знання з областей техніки, економіки та екології, соціальної психології та соціології, фундаментальних і прикладних наук, теорія і практика, виробництво та управління ним, стратегія і тактика.

Саме розвиток стає можливим завдяки генію людської думки, накопиченням капіталу і високоякісному праці. Але воно ж, це розвиток, будучи націлене на благо людини, збагачує працю і людську думку, розширює можливості нагромадження капіталу завдяки підвищенню продуктивності та якості праці і створює, тим самим, умови для нового етапу розвитку, забезпечуючи його безперервність. Інноваційний менеджмент покликаний забезпечити наукову організацію цього складного і багатого за своїм змістом процесу і управління ним.

Питанням дослідження впливу науково-технічного прогресу, інновацій та менеджменту на економічний розвиток присвячено чимало робіт зарубіжних і вітчизняних економістів: С. Кузнєца, Е. Менсфілда, Г. Менша, У. Ростоу, К. Оппенлендера, Р. Солоу, Б. Твісса, Дж. Форрестера, Й. Шумпетера, О. Варшавського, С. Глазьєва, Н. Кондратьєва, Л. Оголевої, Ю. Яковця, А. Гальчинського, В. Гейця, О. Лапко, І. Лукінова, С. Науменкової, В. Семіноженко та ін.

Метою курсової роботи є розгляд та аналіз менеджменту інноваційної діяльності.

Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

1. розглянути загальнотеоретичні основи менеджменту інноваційної діяльності;
2. здійснити аналіз менеджменту інноваційної діяльності на підприємстві;
3. обґрунтувати проектування системи управління нововведеннями.

Об’єктом дослідження обрано процес управління інноваціями на підприємстві.

Предметом дослідження є менеджмент інновацій.

Теоретичною й методологічною основою курсової роботи є: класичні положення економічної теорії, основні закони філософії, закони функціонування ринкової економіки, а також наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, які розкривають фундаментальні положення інноваційного менеджменту й питання оцінки інвестицій та інновацій.

Методи дослідження: зокрема, загальнонаукові: спостереження, порівняння – для аналізу ефективного управління інноваційною діяльністю, якісного аналізу та синтезу для обґрунтування теоретичних положень курсової роботи, логічного узагальнення та системного підходу для виведення змісту відповідних понять.

Інформаційну базу дослідження становлять роботи вітчизняних і закордонних авторів, які займалися проблемами, розглянутими в дослідженні, публікації в пресі та науково-практичних конференціях.

Структура та οбсяг рοбοти. Курсοва рοбοта складається із вступу, розділу, виснοвків, списку викοристаних джерел із 19 найменувань, загальнакількіть стοрінοк 34.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1.1 Поняття інновації та інноваційного менеджменту

 

«Інноваційний менеджмент» (порівняно нове поняття в науково-управлінському середовищі) являє собою самостійну галузь управлінської науки та професіональної діяльності, яка спрямована на формування й забезпечення умов інноваційного розвитку будь-якої організації. Аналіз літератури з питань управління висвітлює різні підходи до визначення сутності та змісту інноваційного менеджменту.

Розглянемо деякі з них. Так, на думку С. Ільїнкової, інноваційний менеджмент – це сукупність принципів, методів і форм управління інноваційним процесом, інноваційною діяльністю та персоналом, зайнятим цією діяльністю. П. Н. Герчикова розглядає інноваційний менеджмент як один з напрямів стратегічного управління, яке здійснюється вищим рівнем управління компанією. Виходячи з цього, головна увага в інноваційному менеджменті має бути зосереджена на виробленні інноваційної стратегії і засобах її реалізації.

Розроблення та виробництво нових видів продукції при цьому стає пріоритетним напрямом розвитку підприємства (фірми, корпорації), оскільки визначає всі інші напрями його розвитку. Г. Д. Ковальов інноваційний менеджмент визначає як систему управління економічним розвитком. При цьому менеджмент охоплює не тільки економіко-технічні проблеми, а й проблеми світогляду, бо світова тенденція полягає в радикальних змінах, пов’язаних з глобальним вибухом новацій. Багато авторів приділяють увагу інноваційному менеджменту як функціональній системі управління і розглядають його як один з різновидів функціонального менеджменту, безпосереднім об’єктом якого є інноваційні процеси в усіх сферах економіки.

Функціональний інноваційний менеджмент націлений, головним чином, на ефективне управління процесом розроблення, упровадження, виробництва та комерціалізації інновації, при цьому важливим моментом є синхронізація функціональних підсистем, удосконалення координуючих дій операційної системи виробництва, управління персоналом і здійснення контролю за інноваційним процесом. Зміст поняття «інноваційний менеджмент» П. Н. Завлін розглядає в трьох аспектах: як науку та мистецтво управління інноваціями, як вид діяльності і як суб’єкт управління (рис. 1.1).

Такої ж думки дотримується І. Балабанов, який вважає, що інноваційний менеджмент вивчає природу інновацій, інноваційного процесу, інноваційної діяльності і механізм управління цими процесами. Виходячи з того, що інновації торкаються всіх сфер людської діяльності та впливають на господарський процес, інноваціями необхідно і можливо управляти. Інноваційний менеджмент.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!