Курсова робота ” Художня інтерпретація образу Одіссея (на матеріалі творчості В. Єрмоленка) “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОБРАЗ ОДІССЕЯ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА ЙОГО ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ

1.1. Одіссей в гомерівському прототексті

1.2. Трансформація образу Одіссея у літературному процесі

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ОБРАЗ ОДІССЕЯ В РОМАНІ «ЛОВЕЦЬ ОКЕАНУ. ІСТОРІЯ ОДІССЕЯ» В. ЄРМОЛЕНКА

2.1. Наративна модель роману

2.2. Одіссей як носій філософської проблематики

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Образ Одіссея один із вічних у літературі. Він багатофункціональний і настільки універсальний, що досі залишається актуальним. Традиційний образ Одіссея має широке асоціативне поле й охоплює такі теми, як втрата вітчизни, вічний її пошук та момент повернення. Особливого значення тема Одіссея набуває у ХХ–ХХІ ст., вона стає інтертекстуальною, з’являються її видові та формальні варіації. Зберігаючи основний зміст античного першотексту (міфологічного та Гомерового), ця тема перекодовується, набуває різних значень залежно від її рецепції та інтерпретації. Своєрідність трансформації мотивів гомерівської «Одіссеї» в європейській літературі XX ст. та багатозначність міфологічного образу Одіссея дослідила Н. Якубовська в низці статей та дисертації.

Однією зі спроб сучасного переосмислення міфологічного прототексту є роман українського письменника В. Єрмоленка «Ловець океану. Історія Одіссея». Цей твір ще не отримав належної рецепції в українському літературознавстві. Окремі відгуки на появу роману належать таким авторам як О. Коцарев, О. Перехрест, Д. Пугач, В. Рогозинський. У них звертається увага на ідейні, структурні та стильові аспекти, але залишається досі недослідженою наративна модель, інтерпретаційна можливість образу Одіссея та генологічна особливість роману.

Актуальність теми дослідження полягає в актуалізації образу героя одного із перших літературних творів в романі українського сучасного філософа-письменника.

Метою курсової є з’ясувати особливості художньої інтерпретації образу Одіссея в творі В. Єрмоленка.

Реалізація мети передбачає виконання таких завдань:

• розкрити головні риси образу Одіссея в гомерівських поемах;
• дослідити інтерпретаційні можливості образу Одіссея;
• окреслити особливості втілення образу Одіссея в світовій літературі;
• встановити трансформаційні можливості в світовій літературі;
• визначити наративну модель роману В. Єрмоленка;
• розглянути жанрові характеристики твору;
• висвітлити зміну характерних рис образу Одіссея в романі «Ловець океану. Історія Одіссея».

Об’єкт дослідження – образ Одіссея в світовій літературі і особливості його інтерпретації.

Предмет дослідження – роман В. Єрмоленка «Ловець океану. Історія Одіссея», наративна та генологічна особливості роману.

Методи дослідження ‒ компаративний метод (використовується з метою зіставлення індивідуальної авторської трансформації образу Одіссея в творах світової літератури),  герменевтичний метод (забезпечує інтерпретацію літературних творів, розшифрування художніх образів сприяє визначенню особливостей втілення образу Одіссея в романі В. Єрмоленка). Також використовується наратологічний та генологічний аналіз.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено наратологічний та генологічний аналіз в романі «Ловець океану. Історія Одіссея», уточнено головні інтерпретаційні можливості образу Одіссея, узагальнено характеристику образу.

Структура роботи ‒ робота складається із вступу, двох розділів, чотирьох підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 22 позиції. Загальний обсяг курсової роботи ‒ 30 сторінок комп’ютерного набору.

 

РОЗДІЛ І. ОБРАЗ ОДІССЕЯ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА ЙОГО ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ

 1.1. Одіссей в гомерівському прототексті

 

Одіссей, або Улісс, – один із найвідоміших героїв. Він є другорядним персонажем в гомерівській «Іліаді» та головним в «Одіссеї». Він був сином аргонавта Лаерта та супутниці Артеміди Антіклеї. Був царем на острові Ітака, мав дружину Пенелопу та їхнього сина Телемаха. Оспіваний у міфології та літературі, а згодом і у фільмах. Одіссей найбагатограннiший oбраз Гомера. Автору вдалося вкласти в головного героя риси цілого народу. 

Образ Одіссея багатофункціональний і не зосереджується лише на якійсь одній якості героя. Аналізуючи твір, ми проходимо до того, що бачимо Одіссея в кількох ролях: мореплавця, стратега, дипломата, розвідника, воїна та мандрівника, а також можемо розібрати його поведінку із богами. 

Одну із найвагоміших ролей Одіссей відіграє в Троянській війні. Тут він постає перед читачем, в першу чергу, як відважний воїн та досконалий стратег. Свою вправність у виконанні справ стратега Одіссей доводить ідеєю з троянським конем. У цих давніх твoрах чи не впeршe в свiтoвiй лiтeратyрi на передній план вихoдять iнтeлeктyальнi якoстi пeрсoнажа. Саме завдяки гострому розуму Одіссея греки зуміли дістати перемогу над троянцями, адже це він придумав концепцію троянського коня. Цей підступний подарунок ворогам став широко вживаним фразеологізмом, що означає нечесні засоби боротьби, і тісно пов’язаний із Одіссеєм. Розуміючи, що війна безрезультатно триває вже десять років, цар Ітаки придумує скористатися військовою хитрістю: зробити великого дерев’яного коня, посадити всередину кілька воїнів і піднести це як подарунок в честь перемоги жителів Трої. Троянці забрали його в місто, а грецькі воїни, які були всередині коня разом із Одіссеєм, відкрили вночі міську браму і впустили в місто все військо. Так, завдячуючи хитрості одного героя і дерев’яному коневі, була виграна війна, що тривала десять років.

Його мужність як воїна проявляється у сцені боротьби проти троянців в одинадцятій пісні: 

Кинувшись в натовп, самі шаленіли вони, як два вепри,

Що у відвазі шаленій на псів нападають ловецьких.

<…>

Від Одіссея ж тоді полягли Гіпподам з Гіпейрохом [2, с. 189].

До того ж, свої навички дипломата він показує під час переговорів із розгніваним на Агамемнонона Ахіллом, намагаючись повернути його до війська:

Стань же до дії, якщо у хвилину хоча б і останню

Ти врятувать від троянської люті хотів би ахеїв.

Потім же сам пожалкуєш. Та важко знайти якісь ліки

На заподіяне зло. Тож краще подумай завчасно,

Як від данаїв лихої загибелі день одвернути [2, с. 157].

Також можемо розглянути образ розвідника Одіссея. Цікавий момент, коли він разом із Діомедом пробирається в табір троянців, де зустрічає Долона – троянського розвідника. Ахейці дізнаються від нього всю потрібну інформацію, але потім вбивають Долона, який сподівався врятувати своє життя, зрадивши:

Відповідаючи мовив йому Одіссей велемудрий:

«Як же союзники сплять і трояни, впокірники коней, –

Разом чи нарізно? Все говори, щоб я знав достеменно» [2, с. 177].

Та це не єдині сильні сторони Одіссея. Він не даремно маркований саме позитивним героєм. М. Реутова зазначає: «Водночас Одіссей – символ безмежного прагнення людини пізнавати, образ, породжений досвідом колонізаторства давніх греків, і символ людини цивілізації загалом» [13].

Окрім уже зазначених якостей, він ще й вправний ремісник та мореплавець. Попри те, що його подорож була вимушеною, він доволі зацікавлений у пізнанні світу. Коли Одіссей збирався вирушати з острова Каліпсо, не маючи корабля, він самотужки виготовляє собі пліт:

Розміру саме такого, яким досвідчений тесля 

Вшир та уздовж окреслює суден вантажних основу, –

Саме таким і зробив Одіссей той пліт свій завбільшки [3, с. 127].

Зрештою, Одіссей сам побудував свій будинок і змайстрував ліжко, саме тому він так переймається через те, що женихи можуть порозкрадати його багатства:

Є-бо певні ознаки в тім ліжку,

Вміло змайстрованім, – сам я, не інший хто, все спорядив це.

<…>

Пень обрубав, обтесавши до кореня мідяним стругом,

Якнайстаранніше брусся я вирівняв пильно по шнуру,

Злагодив ліжку підпору і свердлом усе просвердлив я [3, с. 478‒479].                                 

Одіссей спeршу oцiнює ситyацiю, і лишe потiм дiє, щo пiдтвeрджyється за дoпoмoгoю oднoгo iз пoстiйних епітетів – «вeлeмyдрий»: «Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий» [3, с. 187]. Його розум порівнюється навіть із самим Зевсом: «Був їх вождем Одіссей, умом до Зевса подібний» [2, с. 55] або «Першим тоді Одіссея, що Зевсові мудрістю рівний» [2, с. 171]. Ще одна така характеристика – «хитрий»: «Я – Одіссей, син Лаерта, великою хитрістю славний» [3, с. 188]. І ці два епітети не можна розглядати окремо один від одного. Одним із найяскравіших прикладів є сцена в печері Поліфема, де і проілюстровано вказане. Одіссей бачить, який великий камінь закриває вхід в печеру, і розуміє, що він зі своїми друзями не зможе його відсунути, тож має бути знайдений інший спосіб. Він досить хитро і мудро підходить до виконання поставленої задачі: напуває кіклопа вином, представляється на імʼя Ніхто, щоб інші велетні не могли допомогти:

Звусь я Ніхто на імʼя, і Ніким мене батько і мати,

Й товариші мої, й інші, звичайно, усі називають [3, с. 202],

а потім осліплює його, поранивши єдине око кілком:

Отже, оливний кілок, хоча й був він сирий, розпаливши

Так, що вогнем він узявся й яскраво почав пломеніти,

Вийняв з вогню я і ближче підніс до кіклопа, навколо ж

Товариші поставали – бог дав їм одвагу велику.

Взявшись за дрюк той оливний з кiнцем загостреним, дружно

В око встромили йому ми [3, с. 202].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!