Реферат ” Булінг: жертви та ситуації “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

І. Поняття, види, форми та жертви булінгу 

ІІ. Приклади ситуативного прояву булінгу.

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Вивчення такого поняття, як «булінг» розпочалося всередині XX століття. Першими проблемами так званого шкільного цькування займалися одразу декілька науковців, зокрема Е. Роланд, Д. Олвеус та Петр-Поль Хайнеманн. Їхні дослідження отримали визнання та подальше впровадження серед світових науковців. Згодом почався випуск наукової літератури з описом загальноприйнятих правил до вирішення питання булінгу у різних країнах. Здебільшого, увага дослідників приділялася тому, що потрібно робити з таким явищем як булінг, проте зовсім не акцентувалось на тому, хто може стати жертвою таких ситуацій. Також складним виявилося питання визначення поняття «булінг», яке і досі трактується науковцями зовсім по-різному.

Метою даної роботи була актуалізація проблеми булінгу та необхідність висвітлити особливості даного явища на фоні детального аналізу можливості стати жертвою булінгу у сучасному суспільстві.

Для досягнення даної мети потрібно виконати такі завдання:

• дослідити поняття булінгу як явища;
• проаналізувати основні причини виникнення цькування та становлення потенційних жертв булінгу.

Об’єкти дослідження: булінгу як соціальне явища.

Предмет дослідження: влив факторів на виникнення ситуативних проблем із цькуванням особистості.

Матеріали і методи дослідження. Матеріалами та методами при написанні роботи слугували публікації українських та закордонних вчених щодо проблеми булінгу, а також довідкова та законодавча тематична база.

 

І. Поняття, види, форми та жертви булінгу

 

Булінг – це будь-яка агресивна поведінка однієї людини чи групи людей (які не є родичами жертви), що повторюється неодноразово чи має ймовірні передумови для повторення. Варто відмітити, що досі немає чіткого наукового визначення цього терміну.

Отож, дане поняття деякі автори трактують зовсім по-різному і дають неоднозначну ідентифікацію його видів. Булінг, в основному, визначають як:

• сукупність соціальних, педагогічних і психологічних проблем, які охоплюють процес тривалого психологічного чи фізичного насилля з боку особистості або групи стосовно індивіда, що не може захистити себе в певній ситуації;
• соціальну взаємодію, через яку певна людина зазнає відповідних нападів від іншої особи практично щодня впродовж тривалого періоду, що викликає в жертви стан безпомічності й виключення з групи;
• поведінку, яка може бути визначена як неодноразовий напад, зокрема, психологічний, фізичний, соціальний чи вербальний, тими, чия влада ситуативно або формально вища за тих, хто не має можливості захистити себе, з наміром заподіяти кривди для досягнення власного задоволення [3, 6].

В сучасній літературі виділяють такі основні місця булінгу [6]:

• у школі;
• булінг в армії (дідовщина);
• на робочому місці (мобінг);
• кібербулінг (насилля в інформаційному просторі).

Булінг, тобто цькування проявляється через різні форми насильства, які вчиняються систематично по відношенню до однієї і тієї ж особи.

Це можуть бути прояви наступного характеру [1, 4]:

• психологічного насильства: образи, глузування, поширення неправдивих чуток, залякування, ігнорування, ізоляція, бойкот, відмова від спілкування, маніпуляції, шантаж, погрози, тощо;
• фізичного насильства: штовхання, підніжки, стусани, зачіпання, бійки, удари, ляпаси та інші дії, пов’язані з тілесними ушкодженнями;
• економічного насильства: знищення або пошкодження особистих речей, крадіжки, вимагання грошей чи їжі;
• сексуального насильства: образливі висловлювання, жести, прізвиська, підозрілі жарти, погрози, поширення чуток сексуального чи інтимного характеру.

Отож, цькування може мати наступні форми вияву: психологічне, фізичне, сексуальне, економічне [1, 5].

З розвитком сучасних технологій насильницькі дії при цькуванні часто проявляються за допомогою електронних засобів комунікації, тобто кібербулінгу, який, в свою чергу, може проявлятись в різному вигляді [1]:

• перепалки або ж флеймінг – обмін короткими гнівними репліками в чатах, форумах, дискусійних групах;
• нападки – повторювані образливі повідомлення, постійні дзвінки;
• самозванство чи перевтілення в певну особу, використовуючи її акаунт в соціальних мережах, пошті, системі миттєвих повідомлень;
• обмовляння – розповсюдження принизливої неправдивої інформації через текстові повідомлення, фото чи відео з використанням засобів електронного зв’язку;
• кіберпереслідування або сталкінг – дії з прихованого вистежування, зроблені з метою нанесення психологічної або фізичної шкоди.

Постійно з’являються нові прояви кібербулінгу, що потребує особливої уваги. В першу чергу, мова йде про безпеку дітей з боку дорослих, адже саме діти найчастіше стають жертвами булінгу.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!