Реферат ” Фасилітація як професійно-важлива якість у роботі педагога з дітьми з особливими освітніми потребами “

Зміст

Вступ

1. Фасилітація як професійно-важлива якість у роботі педагога з дітьми з особливими освітніми потребами

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Посилена увага сучасного суспільства до проблеми гуманізації навчання і виховання тісно зумовлена з процесами реформування шкільної освіти. Школа стає найважливішим засобом активізації саморозвитку, самовдосконалення кожної дитини. Виникає потреба в переосмисленні вчителями своєї позиції щодо методів, прийомів навчання, ставлення до учнів, взаємодії з ними. У традиційній педагогіці ролі викладача порівняно з роллю тих, хто навчається, надається велике значення.

На думку К. Роджерса, основним завданням викладача є полегшення і водночас стимулювання (фасилітація) процесу навчання для того, хто навчається, тобто уміння створювати відповідну атмосферу, інтелектуальну й емоційну обстановку в класі, атмосферу психологічної підтримки. Необхідність переходу на нові концептуальні основи шкільного навчання, заміна авторитарної моделі педагогічної взаємодії іншою.

Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Моделлю, заснованою на гуманістичних принципах, передбачають розкриття методологічних основ явища фасилітації, осмислення теоретичних основ, сутності фасилітуючої взаємодії. Водночас недостатньо дослідженим, на нашу думку, залишається питання формування педагогічної фасилітації психологів як одного з механізмів гуманізації освітнього процесу.

Отже, фасилітація навчання – допомагати, полегшувати, сприяти, створювати умови для самостійної роботи. Психолог уже не інформатор, а організатор самостійної роботи учнів, тобто фасилітатор.

 

1. Фасилітація як професійно-важлива якість у роботі педагога з дітьми з особливими освітніми потребами

 

Сьогодні навчання дорослих набуло актуальності в різних сферах життєдіяльності. Навчання не закінчується з отриманням атестата чи диплома, а відбувається протягом всього життя. Тому сучасна школа диктує нові умови і хоче отримати спеціаліста-професіонала високого рівня, який здатен працювати в нових умовах, постійно поповнювати знання, використовувати набуті вміння у нових, нестандартних умовах, самореалізуватися у власній професійній діяльності.

Покликання практичного психолога створювати і розвивати соціальні стосунки, які сприяють інтеграції кожної дитини, а саме дитини з особливими освітніми потребами в соціальне середовище, її активному спілкуванню з іншими, успішній навчальній і професійній діяльності. У загальноосвітніх школах спостерігається чимала кількість дітей з порушенням психофізичного розвитку.

Виразність їхніх відхилень може бути різною. Значну кількість становлять діти зі слабко вираженими, а отже, складними для виявлення, відхиленнями в розвитку рухової, сенсорної або інтелектуальної сфери. Важливим є своєчасне виявлення учнів із різними відхиленнями й розладами психічного розвитку в загальноосвітніх закладах та визначення спектра психолого-педагогічних проблем його розвитку. Вчасна переадресація фахівцям і надання своєчасної коригувально-розвивальної допомоги.

Впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітні заклади дає можливість не відривати дитину від сім’ї й суспільства, коли це можливо, і сприяти природному процесу її соціалізації; надати можливість батькам дітей з особливостями психофізичного розвитку, свідомого вибору форм і видів В. С. Богданов; взаємозв’язок соціології із педагогікою – В. М. Сидоренко, О. Л. Скідін, Н. В. Скотна. Соціально-психологічні аспекти професійної підготовки розглядалися у працях А. Й. Капської, Г. М. Лактіонової, М. П. Лукашевича.

Центральною ланкою фасилітативної психології є створення нового типу взаємин між практичним психологом і дитиною з особливими освітніми потребами, взаємин, які в сучасній педагогічній і психологічній літературі одержали назву фасилітація (К. Роджерс, Є. Хусинський, О. Гозман, Л. Куликова та інші). Цей термін у психолого-педагогічну літературу ввів К. Роджерс. Фасилітація (з англійської facilitate – полегшувати, сприяти, стимулювати). Ці відносини називають також «допомагаючими» або «надихаючими».

Фасилітація являє собою суб’єкт – суб’єктний зв’язок, який виникає в спільній діяльності й спілкуванні практичного психолога з дитиною, в основі якої лежить збагачення душевно духовних характеристик, морально-духовне самовдосконалення, гуманізація ціннісно-смислової сфери особистості, у результаті якої актуалізується процес саморозвитку його учасників.

Психологічна фасилітація – процес управління і одночасно конструкції (реконструкції) керованої системи. При цьому подальший процес є вірогіднішим, нелінійним та незворотним, що відповідає природі особистісної зміни. Психологічна фасилітація обумовлена парадоксальним контролем над процесом самореконструкції та самоорганізації відкритої динамічної системи особистості.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!