Реферат ” Спеціальна професійна компетентність педагога “

Зміст

 

Вступ

1. Спеціальна професійна компетентність педагога

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

На сучасному етапі перед суспільством стоїть невідкладне завдання задовольнити освітні потреби дітей з особливими потребами, створити умови для розкриття їх здібностей, для реалізації їх можливостей як членів суспільства, створити умови для їх особистісного розвитку. Тобто докласти максимум зусиль для того, щоб діти з особливими потребами мали можливість успішно інтегрувалися у суспільство, стати його гідними членами. Шляхом вирішення цього завдання виступає інклюзія.

Аналізуючи шляхи впровадження інклюзивного навчання, фахівці виокремлюють низку причин, що гальмують упровадження такої форми освіти: відсутність належної підготовки педагогів, неспроможність викладати навчальний матеріал дітям та молоді з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітньої школи.

Успішність створення інклюзивного освітнього середовища прямо пропорційна до рівня професійної готовності педагогів, тому постає нагальна потреба з’ясувати особливості, структуру, складники професійної компетентності, дослідити місце інклюзивної компетентності в системі професійної компетентності.

 

1. Спеціальна професійна компетентність педагога

 

ЮНЕСКО розглядає інклюзію як динамічний процес, який полягає в позитивному ставленні до різноманітності учнів у навчальному середовищі, сприйнятті індивідуальних особливостей розвитку дитини не як проблеми, а як можливостей для розвитку. Тому рух у напрямі інклюзії – це не тільки технічна або організаційна зміна, але і певна філософія в освіті.

Сьогодні інклюзія в НУШ обумовлює суспільний запит на якісно нового кваліфікованого педагога, здатного задовольнити освітні потреби всіх учнів.

Інклюзивну освіту не слід розглядати як утопічний проект. Це досяжний проект. Але для її досягнення потрібен педагог – ключова фігура освітнього процесу зі сформованими компетентностями у сфері інклюзивного навчання.

Наукові педагогічні спільноти різних країн активно досліджують компетентності  необхідні для успішної роботи педагога в умовах інклюзивного середовища. Незалежно від предмета, спеціалізації, віку дітей яких вони будуть вчити, типу школи в якій викладатимуть. Найбільш ґрунтовним і репрезентативним є дослідження Європейської агенції з питань спеціальної та інклюзивної освіти. Воно проводилось у 2009 – 2012 роках у 25 країнах Євросоюзу в межах проекту  « Навчання вчителів для інклюзії».

Один із результатів проекту – розробка профілю вчителю інклюзивної освіти, де визначені такі компетентності: розуміння інклюзії та повага до розмаїття  (інклюзивна освіта не підлягає обговоренню; всі діти мають право бути залученими до інклюзивних класів; це корисно, як для дітей так і для суспільства  загалом).

Усвідомлення цих цінностей вимагає:

• знання про різноманіття учнів (воно виникає через потребу підтримки, культури, мови, соціально-економічного фону);
• розуміння інклюзивної освіти як підходу до всіх учнів без винятку, а не тільки тих, що сприймаються як учні зі спеціальними освітніми потребами.

Для реалізації цих знань потрібно володіти такими навичками:

• критично вивчати власні переконання та їхній вплив на дії;
• визначати найкращі способи реагування на різноманіття учнів у всіх ситуаціях;
• сприяти створенню шкіл як навчальних спільнот, що поважають, заохочують і відзначають досягнення всіх учнів.

Друга компетентність – підтримка всіх учнів передбачає сприяння академічному, соціальному, емоційному розвиткові та навчанню всіх учнів , а також наявність великих очікувань щодо досягнень усіх учнів. В її основі знаходяться глибокі переконання, що ефективні вчителі – це вчителі всіх учнів і вони беруть на себе відповідальність за сприяння вивченню і навчанню всіх дітей у класі. Очікування вчителів є ключовим фактором успіху дитини, а родини дитини – це важливий ресурс для їх навчання.

Усвідомлення цих цінностей вимагає:

• знання і розуміння способів виявлення й подолання бар’єрів для навчання учнів з різними функціональними порушеннями та їх наслідками;
• технології навчання, які підтримують освітній процес;
• методи управління в класі;
• оцінку методів навчання, орієнтованих на виявлення сильних сторін учнів;
• диференціація змісту навчальної програми, навчального процесу, навчальних матеріалів для включення учнів;
• задоволення різноманітних потреб;
• технології розроблення й впровадження Індивідуальної програми розвитку.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!