Реферат ” Формування в молодших школярів читацької діяльності “

ЗМІСТ

ВСТУП

І. Формування навиків читання вголос і мовчки на уроках читання 

ІІ. Система формування читацької самостійності школярів 

ІІІ. Розвиток в учнів молодших класів першооснов читацької самостійності в процесі роботи з дитячою книжкою 

IV. Вправи для правильного читання для учнів початкових класів 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві. Вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини, яка творчо мислить, не знаходить повного відображення у шкільній практиці. Тому виховання творчої людини є одним із головних завдань системи освіти.

Навчити учнів добре читати – одне з найважливіших завдань школи. Ще В. Сухомлинський писав, що читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.

Чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Дитина, яка не вміє добре читати, переживає великі труднощі при виконанні домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкуватися з книгою, бо читання приносить йому не задоволення, а муку.

Тому пріоритетною метою навчання читання у початковій школі є формування читацької компетентності школяра. У Державному стандарті початкової загальної освіти читацька діяльність розглядається як “комунікативна мовна пізнавальна діяльність, спрямована на сприйняття, осмислення і відтворення прочитаного”.

Це вимагає від вчителя особливої уваги до своїх учнів: вивчення їх індивідуальних особливостей, навчальних можливостей, індивідуальних інтересів, передбачення і подолання труднощів у навчанні.

Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження відомих педагогів та психологів: К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, П. Каптєрєва, А. Виготського, Д. Ельконіна та інших.

Проблему розвитку навичок читання розглядали такі науковці і методисти, як: І. Т. Федоренко, І. Г. Пальченко, В. М. Зайцев, О. Я. Савченко, Н. Ф. Скрипченко, В. Б. Едігей і інші.

Мета роботи – окреслити процес формування читацьких інтересів та читацької самостійності учнів початкової ланки освіти.

Відповідно до теми та мети роботи нами було поставлено такі завдання:

1. Охарактеризувати формування навиків читання вголос і мовчки на уроках читання;
2. Проаналізувати систему формування читацької самостійності школярів;
3. Дослідити розвиток в учнів молодших класів першооснов читацької самостійності в процесі роботи з дитячою книжкою;
4. Визначити вправи для правильного читання для учнів початкових класів.

Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження,  та список використаних джерел.

 

І. Формування навиків читання вголос і мовчки на уроках читання

 

Спосіб читання. Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки.  Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки – читання “очима”, без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростання темпу, порівняно з читанням уголос.

У 1 – 2 класах основна увага зосереджується на інтенсивному формуванні якостей читання вголос. Паралельно з цим в учнів формуються уміння слухати, сприймати й розуміти зв’язне усне й писемне мовлення.

З другого півріччя 2 класу застосовується методика навчання читати мовчки: читання – слухання художнього твору з наступним його аналізом. Необхідно навчати учнів під час слухання визначати, про що цей твір, чим цікава тема, хто його герої, відчувати загальну емоційну спрямованість. Для цього проводиться підготовча робота, формулюються конкретні завдання перед читанням, організовується читання – передбачення за заголовком, заголовком і опорними словами, виписаними з тексту (ілюстраціями, закінченням, прислів’ями, запитаннями).

У ході аналізу вчитель перечитує учням найяскравіші частини тексту, організовує спілкування з твором, його автором – це спільне переживання, відчуття дитиною ставлення вчителя до прочитаного, збагачення емоційно-естетичного досвіду. Дітям важко перекласти на мову, що їх вразило, сколихнуло почуття. Тому виховання і навчання на уроці читання повинно включати обмін духовними цінностями на рівні особистісного спілкування вчителя і учнів, учня з учнем [1].

Урок читання наповнюється думками і почуттями. Через аналіз твору вчитель веде дитину від підсвідомого розуміння до усвідомленого відкриття морально-естетичних цінностей твору:

2. читання-аналіз – читання тексту учнями “від слова до слова” з намаганням не лише зрозуміти зміст, а відчути красу художнього слова, його найтонші відтінки; жити життям героїв твору, поділяти з ними їхні мрії, радощі, смуток;
3. читання слідкуючи. Цей вид читання розвиває в учнів зорово- слухове сприйняття;
4. читання-передбачення (на етапі “в ході читання” твору). Перед читанням кожного абзацу (частини) вчитель втручається в процес сприйняття, пропонуючи дітям уявити, поміркувати, відчути, “почути”, “побачити”, бути спостережливими, пам’ятати хід розвитку подій;
5. читання-порівняння. Під час читання діти пригадують подібний твір, знаходять його в читанці, перечитують, вибирають художні засоби, порівнюють;
6. індивідуальне читання мовчки. В ході такого читання розвивається зорове, емоційне сприйняття, усвідомлення змісту, запам’ятовування;
7. формується вміння співвідносити швидкість читання з усвідомленням, уявленням описаних картин. Ефективним прийомом є осмислювання запитань, заздалегідь записаних вчителем на дошці, підготовка до вибіркового читання під час відповіді на кожне з них;
8. пошукове читання (пошук слів, виразів, думок, слів-характеристик і т. ін.);
9. виразне читання як результат усвідомленого, емоційного сприйняття твору.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!