Реферат ” Формування життєвої компетентності молодших школярів на уроках ” Я досліджую світ “

ВСТУП

 

Актуальність теми обумовлена загостренням протиріч між об’єктивною необхідністю формування життєвої компетентності молодших школярів і можливостями сучасної освітньої системи, між процесами саморозвитку особистості і системою традиційного виховання, спрямованого на єдині стандарти її формування, а також недостатньою розробленістю теоретичних основ означеної проблеми. На сучасному етапі цивілізаційного розвитку особливої актуальності набуває проблема створення умов для формування особистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства.

Мета уроку «Я досліджую світ» – формування в учнів цілісної картини світу під час набуття власного соціального досвіду. Матеріали охоплють систему знань про природу і суспільство, сприяє розвитку в молодших школярів навичок дослідницької діяльності та формуванню ціннісних орієнтацій. Тому саме це є основою для формування природничої компетентності молодших школярів.

Сучасне визначення природничої компетентності в контексті НУШ суттєво змінилось і доповнилось у порівнянні з попередніми роками. Воно стало більш ємким, із практичним вектором. Природнича компетентність передбачає формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати явища, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ.

Не достатньо вивченою проблемою є методика розробки завдань на компетентнісній основі, вироблення засад формування наукових понять у молодших школярів, розвиток їхніх дослідницьких умінь та вмінь спостерігати, що складають передумови ефективної пропедевтики природничих знань. Адже НУШ має стати школою без нудьги, вимогливою але творчою, школою допитливості і наполегливості в навчанні, школою, у якій готують успішну й обізнану особистість.

У зв’язку з цим соціальні та педагогічні проблеми формування життєвої компетентності особистості виходять сьогодні на рівень пріоритетних в українському суспільстві. Дослідження означеної проблеми здійснювалось на межі наук про суспільство і освіту. У зв’язку з цим аналіз філософсько-соціологічної літератури дозволяє констатувати часткову розробку загальнотеоретичних аспектів дослідження проблеми формування життєвої компетентності особистості.

Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток інтелектуальної, творчої і ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе у житті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства.

Концепція «компетентності» останнім часом є популярною в європейській педагогіці, звичайно, в Україні. В її основі лежить ідея виховання (у широкому значенні) компетентної людини та працівника, який не лише має необхідні знання, професіоналізм, високі моральні якості, але й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи ці знання і беручи на себе відповідальність за певну діяльність.

Тому вчителю необхідно не тільки дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, творчо мислити, вміти займатися самоосвітою, критично оцінювати інформацію, співпрацювати в колективі, вміти братися за справу, вміти домовлятися. адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути  людиною компетентною, людиною, яка ставить мету і досягає успіху. Тільки тоді система освіти може вважатися ефективною.

 

ВИКЛАД ОСНОВОНОГО МАТЕРІАЛУ

 

У сучасному світі дуже важливо усвідомлювати для чого дитина вивчає ту чи іншу освітню галузь та де вивчені знання вона надалі зможе використовувати. Тому вчитель чітко має розуміти, які компетентності відповідно до положення Нової української школи повинні мати діти після завершення вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ». [1]

Основні компетентності, якими має володіти дитина після вивчення того чи іншого предмету, записані в державних документах, а саме: Закон «Про освіту України» (2017), «Державний стандарт початкової освіти» (2018), Концепція Нової української школи (2017).

Мета шкільного інтегрованого курсу «Я досліджую світ» – формування в учнів цілісної та об`ємної картини світу під час того, як діти набувають новий та власний соціальний досвід. Матеріал курсу охоплює систему знань про природу і суспільство, сприяє розвитку інтересу та навичок в молодших школярів дослідницької діяльності та формуванню ціннісних поглядів. Тому саме цей курс є основою для формування природничої компетентності молодших школярів.

Ключовими ідеями цього курсу є:

• спрямованість на розвиток багатьох компетентностей;
• застосування інтерактивних методів навчання та, звичайно, спеціальну підготовку вчителів до викладання курсу «Я досліджую світ» [2].

Для кожного предмету компетентності можуть відрізнятися в залежності від наукової галузі, яка вивчається.

Основні компетентності Нової української школи становлять з себе 11 пунктів:

1. вільне володіння державною мовою;
2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
3. математична компетентність;
4. компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій;
5. інноваційність поглядів та ідей;
6. екологічна компетентність;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність;
8. навчання впродовж життя;
9. громадянські та соціальні компетентності;
10. культурна компетентність;
11. підприємливість та фінансова грамотність [3].

Компетентності, які має освоїти учень на уроках «Я досліджую світ», є безпосередньо пов’язані з тим матеріалом, який вивчається на цих уроках. Варто зазначити, що після реформи в галузі освіти та створення інтегрованих курсів, поняття компетентності мало змінилося. Воно стало більш об’ємним із помітним практичним вектором. Природнича компетентність передбачає формування цікавості та допитливості у дітей, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, які відрізняються від стандартних рішень, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати різні явища, формулювати припущення з того чи іншого питання і, звичайно, робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати краще себе і навколишній світ навколо себе [4].

Задля реалізації природничої компетентності в начально-виховному процесі можуть використовуватися наступні види діяльності та завдання:

1. Проведення дослідження природних явищ, сезонних змін та інше.
2. Проведення дослідів, що спрямовані на краще розуміння того чи іншого процесу в природі.
3. Ознайомлення дітей з проблемами природи та навколишнього середовища, спільний пошук їх вирішення, та аналіз того, що діти разом з батьками та вчителями можуть змінити у своєму місті або селі.

Громадянська компетентність — це здатність діяти як відповідальні громадяни й повною мірою брати участь у соціальному житті. Це важливо для дітей початкової школи, адже після дошкільного навчального закладу вони перейшли в інше середовище, де суттєво змінюються умови, з’являються нові правила та обов’язки [5].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!