ЗМІСТ
ВСТУП
1. Основні завдання етики у сучасних умовах
2. Основні функції моралі
3. Предмет естетики
4. Естетичні засади реалізму
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Етика і естетика не підміняють живу людину в її індивідуальних моральних зусиллях і не знімають з особи відповідальність за прийняті рішення. Вони можуть допомогти тільки тому, хто потребує допомоги. Предмети стають дієвими в тій мірі, як вони отримують продовження в моральній активності тих, хто має з ними справу, вивчає їх.
Поняття «мораль» надзвичайно багатозначне. Існує кілька десятків певної моралі. Найчастіше під мораллю розуміють один з основних способів нормативної регуляції дій людини в суспільстві, а також особливу форму суспільної свідомості і вид суспільних відносин.
Ролі моралі в житті суспільства і окремої особистості численні. Важко пояснити, чому існує моральність, зате зрозуміло, для чого вона існує. Якщо для інших земних тварин спосіб життя і доля запропоновані від природи, то людина – істота історичне – складає свою долю сам. Для нього немає раз і назавжди написаного закону. Що є людина, ніколи не може бути вирішено остаточно, бо ні історія, ні наша особиста доля ще не завершені.
Щогодини ми стаємо іншими, удосконалюємося за програмою, якої ще ні, яку ми самі собі пишемо. Справа не в тому, щоб придумати модель майбутнього і вирішити, як ми збираємося жити. Набагато важливіше вирішити, якими будемо ми самі, що буде вважатися людяним і належним людині. Які будуть не тільки наші права, але і обов’язки? Ким ми повинні стати, щоб у повною мірою називатися людьми? Людина завжди на шляху цього пошуку, такий істинно людський шлях і є мораль.
Прагнучи гармонізувати відносини між людьми, суспільство регулює їх різними засобами, зокрема й за допомогою моральних вимог. При цьому індивід з його прагматичними егоїстичними інтересами часто розглядається як така ланка суспільства, що заважає його гармонізації.
1. Основні завдання етики у сучасних умовах
Вище ми вже згадували характерний вислів: «не читайте мені мораль!» Викладання етики — не читання моралі й не має на меті спонукати когось до добра та порядності.
Хоча в коло його завдань безперечно входить формування певних засад моральної культури, котрі могли б допомогти тому, хто справді прагне добра, краще усвідомлювати проблеми, які в цьому зв’язку виникають.
Проте передусім етика є наукою, і завдання, які вона розв’язує, варто осмислювати, виходячи саме з цього. Кризові явища, пов’язані з розвитком існуючої цивілізації, глобальні проблеми, які на весь голос заявили про себе людству (екологічні, демографічні, проблеми війни і миру, голоду, хвороб, культури тощо) можуть бути вирішеними людьми з гуманістичними орієнтирами, які прагнули будувати світ і своє життя на загальнолюдських моральних цінностях [2].
За таких обставин зростає роль морального чинника в yсіx сферах життєдіяльності суспільства і людини. У минулому (та й сьогодні) існувало немало чинників, які обмежували або за допомогою яких обмежувалася дія морального чинника. Зокрема, це сфери політики, права, економіки, інші напрями духовного життя. Це не обійшло й Україну.
Українське суспільство, яке поступово трансформується, має морально відродитися. Тому за сучасних умов етичні знання стають важливим чинником розвитку духовної культури суспільства і морального світорозуміння особистості, а до етики як науки ставляться нові вимоги.
Сьогодні інтерес до вивчення моралі виявляють соціологи, політологи, правознавці, що посилює вимоги, які ставляться до етики — послідовно впроваджуючи свій специфічний підхід до вивчення моралі, виявляти її власну природу, специфіку і роль у житті людини, закономірності функціонування і розвитку, джерело походження моральних цінностей [2].
Усе це має важливе значення як для самої етики, так і для того, щоб підкріпити інші науки, які мають справу з мораллю, науковим розумінням її особливостей, а також для координування досліджень моралі соціальними і гуманітарними науками.
На даному етапі головним завданням етики є обгрунтування й розуміння моралі як явища загальнолюдського на противагу класовому, національному, корпоративному, як загальнородової базисної основи усіх форм духовного життя. Етика покликана допомогти сучасній людині осмислити життя в усій його багатозначності та глобальності, розширити горизонти індивідуального сприйняття світу, вводячи у нього широкі соціоморальні, гуманітарні критерії оцінки усього, що відбувається, показати зв’язок сучасного з минулим і майбутнім.
Перед етикою постають завдання, пов’язані з подоланням апологетико-прикрашального характеру аналізу моральної практики, моралізаторства. На основі аналізу морального життя у ринковому суспільстві слід обґрунтувати моральні цінності, ідеали, моделі поведінки, міжособистісних стосунків, узагалі нормативну етику, відповідну такому суспільству. Актуальною залишається проблема формування моральної культури суспільства й особистості [1].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.