ЗМІСТ
ВСТУП
І. Організація навчально-виховного процесу в спеціальній школі-інтернаті
ІІ. Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальній школі-інтернаті
ІІІ. Управління спеціальною школою
IV. Психолого-педагогічний супровід
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Складність завдань, які постають сьогодні перед суспільством у зв`язку із зубожінням народу, різким збільшенням захворюваності дітей, соціальним сирітством, безпритульністю, зростанням дитячої злочинності, вимагають від державних органів управління освітою, педагогічної науки, нових не стандартних підходів у розв`язанні проблем навчання, виховання, оздоровлення, соціального захисту і матеріального забезпечення дітей.
Школи-інтернати завжди відігравали і відіграють важливу роль у розвитку педагогічної теорії і практики, оскільки вони – складова частина процесу вдосконалення системи шкільної освіти. Нині особливий інтерес викликають дослідження діяльності шкіл-інтернатів в історичному аспекті.
Вивчення діяльності шкіл-інтернатів допоможе вирішити питання взаємодії теорії і практики, простежити в якій мірі отримали практичне розв`язання актуальні проблеми навчання, виховання дітей, організації їхнього дозвілля і побуту.
Не менш важливо й те, що нового, цінного було вперше вироблено школами-інтернатами, і чим, у свою чергу, збагатилася педагогічна теорія. Наше дослідження проведено на основі аналізу становлення, розвитку і діяльності шкіл-інтернатів України.
Огляд сучасного стану проблеми свідчить про недостатнє її опрацювання. Деякі питання розвитку інтернатних закладів цього періоду знайшли відображення у працях А.Д.Бондаря, В.І.Бондаря, В.М.Галузинського, В.К.Демиденка, Б.С.Кобзаря, В.Г.Слюсаренка, М.Д.Ярмаченка.
Разом з тим у роботі ставиться завдання проаналізувати й узагальнити головним чином ті факти, які є характерними, специфічними для України, тому що школи-інтернати розвивались, перепрофільовувались, реорганізовувались у зв`язку з конкретними умовами соціально-економічного розвитку держави закладів – шкіл-інтернатів у цілому в Україні, особливо в 50-60-ті роки.
І. Організація навчально-виховного процесу в спеціальній школі-інтернаті
Навчально-виховний процес у спеціальній школі-інтернаті здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, розроблених закладом на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України. Робочий навчальний план спеціальної школи-інтернату затверджується Управлінням освіти і науки. Експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани спеціальної школи-інтернату погоджуються з Міністерством освіти і науки України за поданням Управління освіти і науки [9].
Спеціальна школа-інтернат працює за навчальними програмами, підручниками і посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Під час навчання учнів у спеціальній школі-інтернаті II ступеня використовуються як спеціальні програми і підручники, так і програми й підручники загальноосвітньої школи.
У випадках, коли учні мають ускладнені вади психофізичного розвитку, дисграфію, дислексію, акалькулію і не можуть засвоїти програму з окремих предметів, педагогічна рада школи-інтернату за поданням шкільної психолого-медикопедагогічної комісії та погодженням з батьками (особами, які їх замінюють) приймає рішення про переведення таких учнів на навчання за індивідуальними навчальними програмами.
Індивідуальні навчальні програми розробляються вчителем на основі навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, та робочого навчального плану закладу, погоджуються з батьками (особами, які їх замінюють), розглядаються педагогічною радою і затверджуються керівником спеціальної школи-інтернату. Навчальні досягнення таких учнів оцінюються за обсягом матеріалу, визначеного індивідуальною навчальною програмою.
Навчально-виховний процес вихованців (учнів) у спеціальній школі інтернаті здійснюється з урахуванням особливостей психічного та фізичного розвитку за змістом, формами і методами їх навчання, відповідного режиму дня, що забезпечує системність навчально-виховної, корекційно-розвиткової, лікувально-профілактичної роботи, реабілітаційних заходів.
Навчально-виховний процес у спеціальній школі-інтернаті має корекційну спрямованість. Завдяки індивідуальному та диференційованому підходу створюються передумови для подолання порушень психофізичного розвитку, засвоєння вихованцями (учнями) програмового матеріалу, розвитку їх здібностей, професійно-трудової підготовки, подальшої соціалізації [5].
Ефективність навчально-виховної, корекційно-розвиткової роботи досягається через забезпечення вихованців (учнів) відповідними засобами навчання та реабілітації, медичними виробами.
Трудове навчання у спеціальній школі-інтернаті передбачає систему заходів, спрямованих на відновлення, компенсацію порушених функцій, оволодіння вихованцями трудовими вміннями і навичками, що є основою для подальшої професійної підготовки. Трудове навчання здійснюється диференційовано з урахуванням психофізичних, індивідуальних особливостей та можливостей вихованця (учня) і може здійснюватися у формі професійного навчання. Професійне навчання організовується на базі навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок. Професійна освіта, спрямована на оволодіння навичками спеціальності в спеціальній школі-інтернаті визначається з урахуванням рекомендацій лікарів, побажань учнів та їх батьків (осіб, які їх замінюють), потреб регіонів. При проведенні уроків з трудового навчання класи поділяються на групи. Комплектування груп за видами праці здійснюється з урахуванням особливостей психофізичного розвитку вихованців (учнів) та рекомендацій лікарів.
Розклад уроків складається відповідно до робочого навчального плану з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей вихованців (учнів).
Тривалість уроків у підготовчих, перших класах початкової школи становить 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин, у п’ятих – десятих класах – 45 хвилин.
При цьому у підготовчих, перших – четвертих класах після 15 хвилин уроку, у п’ятих – десятих класах після 20 хвилин уроку проводяться рухливі внутрішні перерви (фізкультхвилинки). Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням необхідної організації активного відпочинку і харчування вихованців (учнів), але не менше 10 хвилин, і великої перерви після другого або третього уроку – не менше 20 хвилин [2].
Домашні та самостійні завдання у підготовчому, I-му класах не задаються. Письмові домашні завдання у наступних початкових класах не обов’язкові. Вони можуть задаватися вихованцям (учням) з урахуванням типологічних та індивідуальних особливостей їх психофізичного розвитку. Домашні завдання у 5-10-х класах задаються з урахуванням психофізичних особливостей, індивідуальних можливостей вихованців (учнів) та педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог. Зміст, обсяг і форма виконання домашніх завдань визначаються вчителем.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота " Травми легкоатлетів під час занять " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.