Зміст
Вступ
1. Поняття і основні властивості Конституції України
2. Конституціоналізм як загальна теорія Конституції
3. Основні етапи становлення Конституції України
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Проголошення Верховною Радою України 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України та схвалення 24 серпня 1991 р. Акта проголошення незалежності України, створило умови для радикальних демократичних перетворень у нашому суспільстві і державі. Змінилась організація державної влади – відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу і судову. Виникли нові інститути, властиві суверенній демократичній правовій державі, зокрема інститути президентства, конституційної юрисдикції, та ін. Почалось становлення сучасного українського парламентаризму й правосуддя та цілісної системи органів виконавчої влади.
Водночас відійшли у небуття колишні загальносоюзні державні органи й організації та численні недемократичні інститути. У суспільстві почала складатися реальна багатопартійність, демократична виборча система, місцеве самоврядування тощо. Українська держава поступово входить у світове співтовариство як повноправний і рівноправний суб’єкт. Поряд із змінами в організації держави і суспільства і завдяки їм відбуваються зміни у правовій системі в цілому.
За роки, що минули після цього, нашою державою пройдено не простий шлях. Розбудовувати державу в складних соціально-економічних умовах при постійній нестабільності, значних суперечностях між законодавчою і виконавчою владами, відсутності нової Конституції та деяких інших негативних факторах – справа не з легких. І до цього часу соціально-економічна і політична ситуація у державному і суспільному житті поки що має складний, суперечливий характер.
Проте, хоч як там було, Українська держава і суспільство вже живуть за новою Конституцією, яку було прийнято 28 червня 1996 р. Цей день назавжди ввійшов видатною подією в сучасну історію нашого народу і українською державотворення. Його позитивні наслідки з часом відчує кожний громадянин України.
Конституція України проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю і утвердила реальне народовладдя. Вона підсумувала попередній розвиток суспільства й держави, створила об’єктивно необхідні правові основи їх функціонування і подальшого розвитку, зумовила незворотність цих процесів і нове ставлення до України інших держав та міжнародних органів й організацій.
Прийняття Конституції завершило складну, титанічну працю депутатського корпусу тринадцятого скликання, вчених, апарату Верховної Ради, зокрема її Інституту законодавства, та інших державних структур. Зауважимо, що ця робота розпочалася набагато раніше, відразу ж після проголошення Декларації про державний суверенітет України. Отже, складний і тривалий конституційний процес має свою історію і її теж, хоча б у загальних рисах, необхідно знати.
1. Поняття і основні властивості Конституції України
Термін Конституція походить від лат.constitutio-устрій. Основний закон держави, який закріплює її суспільний і державний устрій, основні права й обов’язки громадян, систему й принципи організації і діяльності державних органів, виборчу систему.
Конституція — категорія історична. Окремі її елементи були сформульовані в працях древньогрецьких філософів, зокрема Платона і Аристотеля, указах імператорів Стародавнього Риму, які мали силу джерела права, в актах конституційного типу — хартіях (Магдебурзьке і Любекське право 13—18 ст.).
Ідея створення Конституції виникла в Англії. У 17 столітті там були прийняті такі важливі конституційні акти, як Хабеас Карпус акт (1679 р.) Біль про права (1688 р.), “Форма правління державою Англії, Шотландії, Ірландії та володіннями, які їм належать. Знаряддя управління” (1653 р.).
Поява конституцій пов’язана з епохою буржуазних революцій.
Першими конституціями цього періоду вважаються конституції штатів Північної Америки: Декларація прав Віргінії (1776 р.), Біль про права Пенсільванії (1776 р.), Конституція Массачусета (1780 р.), Конституція Північної Кароліни (1776 р,), Біль про права Нью-Гемппшра (1776 р.), Конституція Меріленда (1776 р.), конституційні акти, прийняті в платах Нью-Йорк, Південна Кароліна, Нью-Джерсі, Джорджія.
Конституція США 1787 р. була розроблена установчими зборами і згодом ратифікована конституційними конвентами штатів.
Крім Конституції США, першими конституціями вважаються конституції Пилипа Орлика 1710 р., Конституції Франції та Польщі 1791 р. Протягом першої половини 19 ст. конституції були прийняті майже у всіх країнах Західної і Центральної Європи, а в другій половині цього сторіччя — в країнах Латинської Америки, Канаді та Новій Зеландії.
Конституція — це, як правило, єдиний правовий акт або система таких актів, за допомогою яких народ, чи органи держави, які виступають від його імені, встановлюють основні принципи устрою суспільства і держави, форми безпосередньої демократії, визначають статус державної влади і місцевого самоврядування, механізм їх здійснення, закріплюють права й свободи людини і громадянина.
Конституція — особливий інститут правової системи держави, якому належить правове верховенство по відношенню до всіх її актів. Це не просто закон, а основний закон країни: закон законів. Конституція оформляє національну систему права, об’єднує діюче законодавство, визначає основи законності і правопорядку в країні.
Соціальне призначення та роль Конституції знаходять своє втілення в її функціях, основними з яких є установча, правотворча, регулятивна, охоронна, політична, економічна, культурна, Інформативна та Інші.
Основними рисами конституції є:
- основоположний характер, оскільки предметом конституційного регулювання є фундаментальні, найважливіші політико-правові, суспільні відносини, які визначають обличчя суспільства;
- народний характер, який полягає в тому, що конституція виражає Інтереси народу та має служити йому;
- реальний характер, тобто відповідність фактично існуючим суспільним відносинам;
- стабільність.
Юридичні властивості конституції такі:
- конституція — це, насамперед, закон, тобто акт виняткової ваги і значення;
- конституції притаманне юридичне верховенство, найвища юридична сила у порівнянні з іншими правовими актами: ні один акт не може перевищувати конституцію,
- конституція є основою правової системи країни, її законодавства, поточне законодавство розвиває конституційні приписи, деталізує їх;
- конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни;
- існує досип» складний механізм реалізації конституції, оскільки її дія відбувається на двох рівнях: на рівні реалізації конституції в цілому та на рівні реалізації конституційних норм.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.