ЗМІСТ
ВСТУП
І. Поняття режиму кордону
ІІ. Режим державного кордону
IІІ. Режим у пунктах пропуску через державний кордон
ІV. Ограни, що забезпечують охорону державного кордону
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. З часів Київської Русі охорона рубежів держави високо цінувалася і вважалася однією з найважливіших державних функцій. Національні кордони як і раніше залишаються одним з найважливіших об’єктів будь-якої країни. Існування кордонів є неодмінною ознакою національного суверенітету і необхідним фактором для формування цілісного державно-територіального організму. Це визначає необхідність їх надійного захисту, і тому необхідно створити спеціальну національну установу для виконання цієї функції держави.
Серед основних положень Конституції України, ст. 1 визначено, що забезпечення державної безпеки і захист Державного кордонів України (ДК) залежать від відповідних військових формувань і правоохоронних органів країни. Такі фактори, як вступ до Ради Європи, призвели до необхідності переоцінки основних питань, пов’язаних з безпекою і захистом ДК, і безпосередньо відіграють роль у системі національних виконавчих органів прикордонного відомства.
Захист державних кордонів – одна з найважливіших функцій держави. Державний кордон – це риса, яка повинна бути притаманна будь-якій країні, і без неї неможливо існувати. Обсяг державного територіального суверенітету визначається кордонами, встановленими між ними. Тому кордони встановлюють межі державної території, що є їх основним призначенням.
У юридичній науці питання, пов’язані з територією і кордонами держави, досить добре висвітлено у сучасній науковій літературі, окремі аспекти правового статусу державного кордону розглянуто в роботах Бабуріна С.М., Барсегова Ю.Г., Волової Л.І., Дністрянського С.С., Клименка Б.М., Мостиського А.Б., Порланда А.А., Щербакова А.С., Цимбалістого Т.О. та ін. Таким чином, важливість і практична значимість питань, викладених у назві роботи, визначають актуальність її дослідження.
І. Поняття режиму кордону
Режим державного кордону України – це порядок перетину державного кордону України, плавання українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальних водах України та внутрішніх водах, а також в’їзду іноземного невійськового персоналу в країну. Кораблі і військові кораблі заходять у внутрішні води і порти України і зупиняються в них, зупиняються біля кордонів України і здійснюють різні інженерні, промислові та інші види діяльності на кордоні України. Саме завдяки добре виваженому і повному нормативно-правовому регулюванню режиму державного кордону Україна має змогу впливати на рівень міграційних процесів, а також не допускати незаконного проникнення нелегальних мігрантів на її територію [1].
Прикордонний режим – це система заходів контролю на прикордонній смузі та в контрольованій прикордонній зоні, які регулюються відповідно до законодавства і встановлюють правила в’їзду, тимчасового перебування, проживання, переміщення громадян України та іноземних осіб, виконання робіт, обліку і зберігання суден на пристанях, в причалах та базах самохідних і несамохідних суден, їх плавання та переміщення у внутрішніх водах України [2]. Для того, щоб розібратись детально з поняттями режимів, які регулюють відносини у сфері охорони державного кордону України, використання методу порівняння є необхідним.
Основні характеристики порівнюваних режимів наведено у таблиці (див. додаток А). Таблична форма полегшує аналіз, дозволяючи розкласти режими на окремі елементи та зрозуміти їх зміст. При порівняльному аналізі використовуються наступні критерії: нормативне визначення, мету встановлення, простір дії, набір правил діяльності, коло осіб, спеціальні служби державного управління, які відповідають за здійснення мети адміністративно-правового режиму. Для порівняння обрали підстави, які використовуються в науковій літературі для класифікації нормативно-правових актів, та взяли тільки ті, за якими можна виділити відмінності. Нормативне визначення було обрано як одну з підстав порівняння, сподіваючись, що законодавець врахував усі доктринальні розробки щодо визначення понять режимів.
Порівнюючи нормативні дефініції, можна зробити висновок, що режим кордону є основним та найширшим за обсягом, а решта режимів (прикордонний режим та режим у пунктах пропуску) спрямовані на належне забезпечення режиму кордону. Прикордонний режим можна розглядати як похідний від режиму кордону та більш деталізований. Режим у пунктах пропуску має більш високий рівень деталізації, ніж режим кордону та прикордонний режим. Мета встановлення правового режиму може мати різні контексти, оскільки виділяють найближчу, проміжну та кінцеву мети.
У разі адміністративно-правових режимів, деякі науковці визначають такі задачі з метою забезпечення безпеки:
- захист прав і свобод людини та громадянина;
- забезпечення належної поведінки фізичних осіб та колективів у важливих для держави сферах;
- створення надійних правових бар’єрів на шляху злочинних елементів, які б серйозно ускладнили, а в деяких випадках повністю виключили досягнення ними злочинної мети;
- захист економічних, політичних, військових та інших інтересів держави.
Мету режиму кордону можна визначити, виходячи з його нормативного визначення та визначення, запропонованого у підручнику «Адміністративне право України» під редакцією професора Авер’янова В.Б., наступним чином:
- встановлення правил утримання державного кордону України;
- встановлення порядку перетинання кордону України громадянами та транспортними засобами;
- встановлення порядку переміщення через кордон товарів і тварин;
- регулювання господарської, промислової та іншої діяльності на кордоні;
- вирішення інцидентів, пов’язаних із порушенням режиму кордону з іноземними державами [3];
- встановлення порядку плавання та перебування українських та іноземних невійськових суден та військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України [4].
Режим кордону повністю охоплює в собі режим у пунктах пропуску через державний кордон та частково – прикордонний режим. Прикордонний режим має на меті забезпечення ефективного функціонування Державної прикордонної служби України та забезпечення безпеки державного кордону.
Таблиця, що містить розміщення елементів правових режимів, що регулюють відносини у сфері охорони державного кордону України, надає можливість порівняти їх та відшукати спільні та відмінні риси. Цей підхід спрощує та полегшує зрозуміння змісту правових режимів особам, які вивчають та цікавляться проблемами правового регулювання даної сфери.
ІІ. Режим державного кордону
Режим державного кордону України визначає правила перетинання державного кордону, перебування українських та іноземних суден у територіальному морі та внутрішніх водах, заходження іноземних суден до портів України та їх перебування в них, а також проведення різноманітних робіт та діяльності на державному кордоні України. Крім того, до обов’язків державного кордону входить його підтримання в належному стані [5].
Основою правового режиму державного кордону України є законодавчі акти, зокрема:
- Закон України «Про державний кордон України»;
- Закон України «Про Державну прикордонну службу України». Державний кордон виконує дві основні функції: забезпечує безпеку країни і сприяє встановленню добросусідських відносин з іншими країнами. Охорона державного кордону є важливою умовою захисту політичних, економічних інтересів та безпеки України. Для забезпечення охорони державного кордону України використовуються політичні, правові, організаційні, економічні, екологічні, санітарно-карантинні, військові, оперативні, технічні та інші заходив.
- Політична охорона державного кордону має на меті забезпечення незаконного перетинання кордону людьми та транспортними засобами;
- Завдання економічної охорони – запобігання незаконному переміщенню через кордон товарів, вантажів, продукції духовної та інтелектуальної творчості, Санітарна охорона потрібна, щоб через кордон ні в ту, ні в іншу сторону не поширювалися інфекції, небезпечні для людей, фауни і флори.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Реферат " Китай Франчайзинг " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.