Реферат ” Принципи та основні етапи тьюторської діяльності в інклюзивному класі “

Зміст

Вступ

1. Принципи та основні етапи тьюторської діяльності в інклюзивному класі

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Реформування освіти України, перехід до інклюзивної форми навчання передбачає розвиток таких нових педагогічних навичок, як тьюторська майстерність. Синонімів до слова «тьютор» чимало: викладач, учитель, репетитор, тренер, коуч. Усі вони так чи інакше перетинаються, однак кожен має власну особливість.

Тьюторство в Україні – це нове за своєю суттю явище, що виникло, зважаючи на ситуацію в суспільстві та наявну кризу виховання. Воно пов’язане із діяльністю у вищій і загальноосвітній школі та розуміється як методичний супровід самостійної роботи, створення індивідуальних освітніх проектів і програм, навчально-методичних комплексів, а також як індивідуальне навчання-консультування.

Тьюторство – це особливий тип педагогічної професії, що спрямований на вибудовування продуктивної співпраці. Якщо всі професії у сфері освіти розділити на три типи – формуюючі, терапевтичні та супроводжуючі, – то тьютор відноситься до останнього.

Базова задача вчителя – навчити, психолога – допомогти, а тьютора – супроводжувати в освітній діяльності, у подальшому просуванні людини вперед. Послуги тьютора будуть доречними в тому випадку, коли більш чітке уявлення дитини про себе набагато важливіше, ніж ефективно досягнута мета; коли дитина самостійно приймає рішення й сама керує своїм розвитком.

Таким чином, тьютор – це образ вихователя в широкому значенні цього слова, людина, яка спрямовує і веде шляхом мудрості й оптимальності.

 

1. Принципи та основні етапи тьюторської діяльності в інклюзивному класі

 

Тьютор в інклюзивній освіті — це асистент дитини з особливими освітніми потребами. Не всім таким дітям потрібен тьютор, утім для багатьох підтримка дорослого під час занять у школі важлива.

За кордоном, а тепер і в Україні тьютори працюють з дітьми з розладом аутистичного спектра, синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю та всіма іншими, хто потребує підтримки. Асистент дитини, залежно від потреб, може допомагати їй з навчанням, спілкуванням з однолітками або виконанням побутових завдань.

Тьютор повинен володіти сучасними компетенціями, зумовленими особливістю організації дошкільної освіти, виконувати новітні педагогічні ролі. Безумовно, сучасні вимоги щодо розбудови інклюзивного освітнього середовища суттєво змінюють форми взаємодії здобувачів освіти та вихователів-тьюторів, впливаючи і на зміст навчання.

При цьому, на наш погляд, має мiсце не руйнування традицій минулого у сфері освіти, а народження нової парадигми та вищої якості освіти, що залежить від особистості і компетентності тьютора закладу дошкільної освіти. В інклюзивній освіті тьютор – це фахівець, який організовує умови для успішної інтеграції дитини з обмеженими можливостями здоров’я в освітній та соціальний простір.

Завдання тьютора – допомогти дитині з особливостями розвитку адаптуватися до закладу дошкільної освіти, проявити свої здібності. У тісній активній співпраці з вихователем, фахівцями та батьками тьютор може створити для дитини комфортні умови для успішного навчання, розвитку та соціальної адаптації.

Мета інклюзивного закладу дошкільної освіти, як зазначають В. Алексєєва та І. Сошіна, полягає в тому, щоб «надати всім дітям можливість найбільш повноцінного соціального життя, активної участі в колективі, тим самим забезпечуючи найбільш повну взаємодію і турботу один про одного як членів співтовариства» [5, с. 5].

Є підстави констатувати, що більшість програм з підготовки тьюторів – це авторські курси, котрі включають як філософсько-теоретичні підстави тьюторства, так і практичні заняття з освоєння тьюторських технологій.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!