Реферат ” Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань “

ЗМІСТ

ВСТУП

І. Організація прокурорського нагляду за додержанням закону при виконанні кримінального покарання у виді позбавлення волі 

ІІ. Характеристика окремих видів перевірок 

ІІІ. Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів при виконанні покарань 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність обраної теми Важливу роль у контролі за діяльністю персоналу установ і органів виконання покарань відіграє прокуратура. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», до основних її функцій належить нагляд за виконанням законів у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, при виконанні покарань та застосуванні інших заходів примусового характеру, які призначаються судом.

У ст. 11 ВТК України записано, що нагляд за додержанням законів при виконанні вироків до позбавлення волі й виправних робіт без позбавлення волі здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Здійснюючи вищий нагляд за додержанням законів, прокурор зобов’язаний вживати заходів до усунення їх порушень від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Аналогічна норма закріплена в ст. 4 Положення про порядок і умови виконання кримінальних покарань, не пов’язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених. Ст. 415 Кримінально-процесуального кодексу України закріплює положення, згідно з яким нагляд за законністю виконання вироків здійснюється прокурором.

В цих умовах стає необхідним теоретичне дослідження проблем прокурорського нагляду за законністю виконання арешту як кримінального покарання. Проблеми прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань розглядали такі дослідники, як П.М. Каркач, М.В. Косюта, М.П. Курило, А.В. Лапкін, Р.В. Лемак, В.І. Прищепа та ін.

Разом з тим, прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінального покарання у виді арешту досі не став предметом самостійного наукового дослідження.

 

І. Організація прокурорського нагляду за додержанням закону при виконанні кримінального покарання у виді позбавлення волі

 

Завдання зміцнення законності при виконанні покарань у виді позбавлення волі, посилення їх виховного та профілактичного впливу вимагають активізації прокурорського нагляду та підвищення його ефективності. Практика свідчить, що основними причинами, які сприяють порушенням законності у місцях відбування покарання у виді позбавлення волі є відсутність належного нагляду та контролю за поведінкою засуджених, низький рівень організації і проведення соціально-виховної роботи серед них, неналежне виконання службових обов’язків посадовими особами виправних установ. Одним з основних засобів прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі є проведення цільових та комплексних перевірок в установах де відбувають покарання такі засуджені.

Для кваліфікованого проведення перевірки прокурору необхідно знати основні закони та підзаконні акти, що регулюють виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення волі, а саме:

1. Конституцію України (розділ ІІ „Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, розділ VІІ „Прокуратура”);

2. Конвенцію Ради Європи від 21.03.83 “Про передачу засуджених осіб”;

3. Європейську Конвенцію “Про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи катуванню” /1987р/, яка ратифікована Верховною Радою України і набула чинності з 05.08.97.Конвенцію і Протоколи до неї № 1 і 2 направлені прокурорам областей О6.ІО.97 за № 17-334 н/т.

4. Конвенцію “Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах” /м. Мінськ, від 22.01.93, ратифікована Верховною Радою України 10.10.94;

5. Кримінальний кодекс України 2001 р.;

6. Кримінально-процесуальний кодекс України;

7. Кримінально-виконавчий кодекс України; – Кодекс законів України про працю;

8. Кодекс України про адміністративні правопорушення /ст.ст.188, 218, 264, 265, 273 і 283/;

9. Закон України “Про прокуратуру”;

10. Закон України “Про звернення громадян”;

11. Закон України “Про боротьбу з корупцією”;

12. Закон України “Про охорону здоров’я”;

13. Закон України “Про охорону праці”;

14. Закон України ” Про оперативно – розшукову діяльність”;

15. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”;

16. Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”;

17. Закон України “Про пожежну охорону”;

18. Указ Президента України від 22.04.98 “Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань”;

19. Указ Президента України від 31.07.98 “Про положення про Державний департамент України з питань виконання покарань”;

20. Постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.03.93 “Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі”;

21. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміни невідбутної частини покарання більш м(яким”;

22. Наказ Генерального прокурора України від 26.12.2005 № 7 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”;

23. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України та МВС України від 30.04.97 № 17-137-97 дск /2288/ Чр “Про попередження проявів консолідації злочинців у місцях позбавлення волі, протидії їх законним вимогам адміністрації та здійснення заходів забезпечення особистої безпеки персоналу виправно-трудових установ”;

24. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань – затверджені наказом Голови ДДУПВП № 275 від 25.12.03;

25. Наказ Держдепартаменту та Міністерства охорони здоров’я України від 18.01.00 № 3/6 “Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань”;

26. Наказ Держдепартаменту України з питань виконання покарань від 16.12.2003 року № 261 “Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Держдепартаменту з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!