Реферат ” Роль Києво-Могилянської колегії у розвитку української культури ХVIІ ст “

Зміст

Вступ

1. Києво-Могилянський колегіум

2. Внесок Києво-Могилянської Академії в скарбницю української культури XVII ст

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Актуальність дослідження. Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм специфічних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу.

Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.

Виникненню Києво-Могилянської Академії передував культурно-національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячими колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція і козацтво об’єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України. Найголовнішим завданням вони вважали виховання громадян, гідних своєї історії і відповідальних за майбутнє вітчизни.

Об’єкт дослідження – Києво-Могилянський колегіум.

Предмет дослідження – історія та значення діяльності Києво-Могилянської академії.

Мета дослідження – проаналізувати роль Києво-Могилянської колегії у розвитку української культури ХVIІ ст.

Історіографія. Історія становлення та функціонування першого вищого освітнього східно-слов’янського закладу України – Києво-Могилянської академії і сьогодні є об’єктом вивчення фахівців з різних галузей науки, адже впродовж свого 200-річної діяльності вона була основним чинником розвитку освіти, науки та культури не лише України, а й усього православного світу.

Джерельною базою слугували такі автори, як: В. Доманицький, І. Білодід, З. Хижняк, І. Крип’якевич, Ю. Миронова.

 

1. Києво-Могилянський колегіум

 

Києво-Могилянська академія — один з перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. Вона бере свій початок від заснованої у 1615 р. Київської братської школи. У 1632 р. до неї була приєднана школа при Києво-Печерській лаврі, заснована 1631 р. Об’єднаний навчальний заклад дістав назву Києво-Могилянська колегія. Царськими указами 1694 і 1701 р. було визнано її статус як Академії. Ще до присвоєння звання Академії цей навчальний заклад не поступався своїм освітнім рівнем європейським університетам.

Опікуном і меценатом Академії став гетьман Мазепа, який збудував для неї новий будинок, новий Братський собор, часто відвідував академію, бував на диспутах і виставах. Академія була безстановим навчальним закладом, тут навчалися юнаки з усіх частин України та інших слов’янських країн [10].

В Академії було 8 класів, строк навчання не регламентувався, учні могли залишатися кілька років в одному класі або після закінчення старших класів переходити в молодші для закріплення знань. Кількість учнів в 1700 р. сягала 2 тис, пізніше коливалася в межах 500—1200. Значну частину їх складали сини міщан, козаків, селян. З кінця XVIII ст. академія втрачає роль провідного культурно-освітнього центру. У 1817 р. вона була закрита, її функції перебрала Київська духовна академія (1819 р.) та Київський університет (1834 p.).

У колегії (Академії) зберігались національні традиції української школи, але навчання здійснювалось латинською мовою, знання якої вважали за ознаки освіченості. Окрім того, вивчалися грецька, церковнослов’янська і польська мови.

Навчальна програма передбачала вивчення так званих сімох вільних наук: граматики, риторики, поетики, філософії, математики, астрономії та фізики, як це було в єзуїтських колегіях. Увесь курс навчання тривав 12 років. Вивчення церковнослов’янської мови давало змогу не переривати зв’язку з писемною спадщиною Київської Русі, глибоке знання грецької сприяло вихованню низки відомих українських елліністів XVII-XVIII ст [7].

У стінах Академії народилося багато кантів, псалмів, дум народною мовою. Завдяки цьому українська мова розвивалася і популяризувалася. Твори студентів Академії польською мовою на українську тематику сприяли їхньому поширенню поза межами України. Багато уваги приділялося вивченню музики та малярства, внаслідок чого у Києві народилась ціла мистецька школа. Велика роль Академії у розвитку української філософської думки.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!