Реферат “Система вищої освіти україни, принципи її побудови та актуальні проблеми подальшого розвитку”

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ І. Принципи побудови системи вищої системи України

Розділ ІІ. Актуальні проблеми подальшого розвитку системи вищої освіти в Україні

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

 

Актуальність теми. Динамічні зміни у способах генерування та поширення знань змінюють інституційний ландшафт та конкурентне середовище національної системи вищої освіти, тому університетам необхідні інноваційні управлінські рішення з боку політиків та адміністраторів вищої освіти. Така ситуація зумовлює актуальність розвитку системи вищої освіти та визначає важливість проекту формування нових теоретичних концепцій та прикладних моделей аналізу і моніторингу стану системи вищої освіти.

Актуальність проблем української системи вищої освіти підвищує відсутність прийнятої на державному рівні стратегії розвитку вищої освіти та системи моніторингу її реалізації. Незважаючи на прийняття останнім часом низки документів щодо розвитку української вищої освіти, її якості, інтеграції до європейського простору вищої освіти та розробку методичних інструментів для виявлення та оцінки сильних і слабких сторін вищої освіти країни, є актуальними стратегічні пріоритети підвищення її конкурентоспроможності у світовому освітньому просторі.

Теоретичні та практичні аспекти питань розвитку системи вищої освіти досліджували у своїх працях такі вчені як А. Ващенко [2], А. Данилова [3], В. Ромашенко [7] та інші.

Метою даного дослідження є вивчення особливостей процесів становлення та розвитку системи вищої освіти, принципів її побудови, а також актуальних проблем.

Об’єкт дослідження – система вищої освіти України.

Предмет дослідження – етапи становлення та розвитку системи вищої освіти України.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (двох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.

 

Розділ І. Принципи побудови системи вищої системи України

 

Вища освіта в Україні спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної та практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи та рівень науково-технічного, економічного та соціокультурного прогресу, формування інтелектуального потенціалу, всебічний розвиток держави та особистості як найвищої цінності суспільства. Вона має стати потужним чинником розвитку духовної культури українського народу та засобом відродження України [2].

Система вищої освіти – це сукупність вищих навчальних закладів, що забезпечують фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку фахівців, набуття громадянами освітніх і кваліфікаційних рівнів, що відповідають їх професії, інтересам і здібностям, удосконалення наукової і професійної підготовки, перепідготовки та навчання. Підвищення кваліфікації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про освіту» система вищої освіти України ґрунтується на таких принципах [4]:

• забезпечення доступу усіх громадян до всіх форм та видів освітніх послуг, що надаються державою. Цей принцип забезпечує громадянам вільний вибір вищих навчальних закладів усіх видів, з рівними умовами та правом на освіту. Це реалізується через можливість безкоштовного навчання в усіх типах державних навчальних закладів та надання стипендій студентам;
• рівність умов для того, щоб кожна людина могла повністю реалізувати свої здібності, таланти та всебічний розвиток. Навчальний план вищих навчальних закладів охоплює цикл предметів, що забезпечує не лише відповідну професійну підготовку майбутніх фахівців певного профілю, а й їх всебічний розвиток. Для того щоб інтенсивно розвивати компетенції та таланти, студенти мають можливість вільного вибору предметів, на це спрямовані й різні форми освітньої діяльності;
• пріоритет гуманізму, демократії та загальнолюдських духовних цінностей. Процес освіти повинен бути спрямований на зміцнення єдності людей, особистостей і націй. Водночас процес освіти і виховання має сприяти самопізнанню та самореалізації кожної людини, вибору шляхів досягнення особистих і національних цілей. Викладачі та студенти є повноправними суб’єктами системи освіти. Кожен з них може брати участь у вирішенні проблем освітнього процесу в межах своєї компетенції та має право на вибір навчального закладу та індивідуальної форми досягнення своїх цілей;
• органічний зв’язок освіти з національною історією, культурою і традиціями. Цей принцип реалізується в національній орієнтації освіти, що передбачає необхідність оволодіння історією і культурою народу, рідною мовою, прищеплює повагу до національних і етнічних обрядів усіх людей, які живуть в Україні;
• незалежність освіти від політичних партій, державних органів і релігійних організацій. Реалізація цього принципу гарантується конституційною вимогою, згідно з якою політичні, громадські та релігійні організації не можуть втручатися в освітній процес навчальних закладів;
• науково-світський характер освіти. В українських вищих навчальних закладах освіта має світський характер. Це означає, що релігійні предмети не викладаються в навчальних закладах. На всіх етапах навчання та виховання учні набувають наукових знань про природу, суспільство, науку і культуру, на основі яких у них формуються наукові погляди, моральні, правові, естетичні та інші цінності;
• інтеграція науки і виробництва. Цей принцип передбачає дослідження наукових результатів, постійне вдосконалення освіти на основі новітніх досягнень науки, техніки і культури та посилення світоглядної функції освіти. Поєднання освіти і виробництва має не тільки освітній, а й економічний ефект, оскільки є засобом цілісного розвитку особистості молодої людини;
• обмін науковим досвідом в інших країнах. Освіта в нашій країні заснована на інтенсивному використанні досягнень світової науки, вдосконаленні змісту та методів навчання і підготовки кваліфікованих фахівців. Важливим завданням є організація спільних досліджень із зарубіжними вченими та підняття української науки на міжнародний рівень;
• гнучкість і передбачуваність системи освіти. Цей принцип передбачає варіативність, саморегуляцію та постійне оновлення національної освіти, її адаптацію до нових вимог суспільного розвитку;
• уніфікація та безперервність системи освіти. Система вищої освіти України побудована на засадах узгодженості та безперервності освіти з усіх дисциплін, з єдиною метою підготовки висококваліфікованих фахівців. Єдність цілей освіти гарантує внутрішню єдність структури та організаційної основи системи освіти;
• безперервність і різноманітність системи освіти. Безперервність освіти реалізується шляхом узгодження змісту та координації освітньої діяльності на різних освітніх рівнях. Вона діє як продовження попереднього рівня і готує учнів до можливого переходу на наступний рівень;
• поєднання державного управління та громадської автономії в освіті. Принцип полягає у розподілі функцій з управління освітою між державними та автономними органами.

Формування та реалізація принципів побудови освіти в Україні базується на загальнолюдських цінностях, основних засадах організації загальноосвітньої діяльності, традиціях вітчизняної вищої школи та враховує основні завдання, які необхідно вирішити освіті. На нинішньому етапі перспектива входження української системи вищої освіти до Європейського простору вищої освіти передбачає її побудову з урахуванням принципів, заснованих на Хартії університетів, прийнятої в Болоньї в 1988 році [1].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!