Реферат “Слово Гетьманської столиці”

ЗМІСТ

Вступ 

І. Особливості Конституції Пилипа Орлика 

ІІ. Місто Батурин та Кочубеї як визначні складові історії України 

IІІ. Дослідження етикету гетьмана Івана Самойлович 

3.1 Андрій Розумовський та його роль для Батурина 

Висновки 

Список використаних джерел 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Конституція Пилипа Орлика є найціннішою пам’яткою українського конституціоналізму, де вміщено розумові звершення українського соціуму початку XVIII століття. Становлення цього документа варто розглядати в значенні прогресу європейської правосвідомості.

Конституція Пилипа Орлика є угодою між гетьманом та старшиною і козацтвом. У документі обмежувалися права гетьмана і окреслювалися його обов’язки, а також визначався майбутній лад держави після того, як гетьман поверне владу в Україні. Проводячи паралелі між козацькою добою і сучасною Україною, слід зазначити, що понад 300 років тому українці так само бажали звільнити Батьківщину від московської орди, і політика фашистської росії відносно нашої держави не змінилася.

Тема актуальна з огляду на те, що документ є важливою сходинкою у створенні української нормотворчої традиції, вимагає всебічного відображення, враховуючи економічні, соціальні, політичні, релігійні та культурні звичаї українського народу. Також актуальними є історія Івана Самойловича. Його обрали гетьманом 17 червня 1672 р. неподалік Конотопа, його резиденція перебувала в Батурині. Саме тут Іван Самойлович в основному проводив дипломатичні зустрічі. Хоча інколи дипломатичний протокол гетьман міг здійснювати в інших місцях: під час військових походів, там, де розташовувався український табір, або в своїх приватних маєтках.

Мета даного дослідження полягає у вивченні особливостей Конституції Пилипа Орлика, часів правління Івана Самойловича, Андрія Розумовського, міста Батурина на основі матеріалів газети Слово «Гетьманської столиці».

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз методичної та нормативної бази з метою уточнення понять тощо.

 

І. Особливості Конституції Пилипа Орлика

 

Як відомо, в преамбулі та 16 статтях Конституції Пилипа Орлика Україна описана як повноцінна держава, а не частина «руського міра». Наведемо деякі статті, які й сьогодні є актуальними і можуть бути цитованими нашими керманичами:

• основна релігія – православ’я, підпорядковане Вселенському Константинопольському патріархату, а не Московському патріархату;
• недоторканність цілісності кордонів і повернення військовополонених в Московську область, а також весь збиток, нанесений Україні в ході поточної війни, оплачений і компенсований москвою;
• врегулювання відносин з Кримом. Гетьман повинен докласти зусиль для відновлення стародавнього братства і військового союзу з Кримською державою;
• по закінченні війни гетьман повинен буде дбати про мир, щоб Дніпро від міст та фортець московських, а також і землі від володіння московського були звільнені і повернуті до первинної території Війська Запорізького. І там у майбутньому нікому ані фортець будувати, ані міст закладати, ані слободи осаджувати, ані яким-небудь іншим способом військових угідь спустошувати;
• вдови-козачки й осиротілі діти козаків, двори козацькі й жінки в час відсутності їхніх чоловіків, які перебувають в походах або на якійсь іншій військовій службі, щоб до всяких громадських повинностей не притягалися і сплатою податків не обтяжувалися;
• стольне місто Київ та інші українські міста з магістратами своїми і з усіма правами та привілеями, законно їм наданими, повинні бути непорушно збережені.

Сьогодні ми, українці, виборюємо волю і незалежність, як і наші предки, які своїм прикладом здавна показували московитам, що українці є нащадками славного козацького роду. Українське протистояння російському вторгненню підтримує світ.

 

ІІ. Місто Батурин та Кочубеї як визначні складові історії України

 

Візуальні джерела надзвичайно важливі для вивчення минулого будь-якого населеного пункту. Проте та незначна кількість карт та планів Батурина. Цей факт змушує дослідників звертатися до альтернативних зображень міста, як-от народного малюнку «Град Батурин» та зображення невідомої фортеці на шаті ікони Іллінської Богоматері.

Малюнок-гравюра «Град Батурин» з комплекту лубочних картин «Описание славных и великих городов Всероссийской империи» був опублікований М. Максимовичем в 1850 р. та передруковувався пізніше. Історики В. Коваленко та Ю. Ситий дійшли думки, що на передньому плані малюнка «Град Батурин» в центрі зображена Київська в’їзна брама Батуринської фортеці з баштою. Обабіч неї – дерев’яна стіна з вертикально поставлених колод та «глухі» башти різної конструкції. Зображення на задньому плані малюнка дослідники ідентифікують як бані Троїцької церкви та дахи виявлених під час археологічних досліджень кам’яних будівель Фортеці і дерев’яних башт Цитаделі. Ключовою позицією у версіях обох дослідників є прийняття зображеної по центру малюнка башти з брамою за Київську браму Батуринської фортеці, хоча брам у мурах Батурина було три.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!