ЗМІСТ
Вступ
І. Сучасне уявлення про здоров’я.
ІІ. Здоровий спосіб життя та чинники, що на нього впливають
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність теми. Науковий аналіз глобальної екологічно-демографічної ситуації, що склалася на початку нового тисячоліття, примусила замислитися кожного про долю своїх нащадків та майбутнє людства.
Для України ситуація ускладнюється ще й тим, що водночас з екологічною кризою, країна перебуває в умовах глибокої економічнополітичної кризи. Через це спостерігається прогресуюча деградація здоров’я населення, особливо дитячого віку. Існуюча ситуація щодо збільшення захворювань та зростаюча депопуляція в Україні, згідно з даними ЮНЕСКО, встановили для нашої країни статус вимираючої. Тому першочерговим завданням України як соціально-орієнтованої держави є сприяння розвитку молодого покоління, його життєтворчості, духовному зростанню. Основою його розв’язання є розуміння сенсу життя, існування в навколишньому світі.
Тільки протягом п’яти років на 41% збільшилася кількість учнівської та студентської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальної медичної групи. Одночасно тривалість життя як інтегральний показник здоров’я нації знизився до рівня слаборозвинених країн. Рівень охоплення дітей і молоді фізкультурно-оздоровчою діяльністю, забезпеченням спортивними спорудами, обладнанням і послугами в декілька разів нижчий порівняно з європейськими країнами.
Іншими словами, на думку Б.М. Шияна, система фізичного виховання молоді, вступивши в непримиренне протиріччя з реальними потребами оновленого суспільства, породила кризові явища. Спроба розв’язати це протиріччя «косметичним ремонтом» старої системи фізичного виховання, підправити її ідеологічні, програмно – правові, організаційні основи новими, неадекватними організаційними інноваціями, або згадати старе, не дала позитивних результатів.
І. Сучасне уявлення про здоров’я.
Сучасні уявлення світової науки стосовно феномену здоров’я людини ґрунтуються на новому розумінні актуальності проблеми виживання людства взагалі. Наприкінці ХХ ст. лідери світової науки занесли проблему здоров’я до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля. Нині у науковому обігу виникло нове поняття – антропологічна катастрофа, сутність якої полягає в тому, що згідно з основним біологічним законом, кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він був пристосований тисячоліттями в ході еволюції.
До останнього етапу розвитку людства (до початку ХХ ст.) умови його існування формувала природа, і саме до цих умов організм людини біологічно пристосувався. Але з того часу як людина охопила своєю діяльністю майже всю планету (ХХ ст.) вона почала істотно змінювати умови життєдіяльності, до яких була пристосована в своєму історично-біологічному розвитку. Ці зміни в останній чверті століття набули катастрофічного масштабу. За даними медичної статистики, підвищення показників захворюваності і смертності спостерігаються саме з другої половини ХХ ст., і деякі вчені пов’язують це з тим, що негативні процеси набули планетарного розмаху.
Глобальна вагомість та актуальність проблеми викликала необхідність ґрунтових досліджень феномена здоров’я людини і його складників, пошуків шляхів позитивного впливу. Так Г.Л. Апанасенко і Л.А. Попова розглядаючи проблему медичної валеології, вважають, що для збереження здоров’я взаємодія людини з навколишнім середовищам повинна відповідати певним вимогам. А система життя в якій ці вимоги задовольняються у достатній мірі і в оптимальному режимі, що дозволяє зберігати здоров’я на безпечному рівні, отримала назву здоровий спосіб життя [1].
Світова наука розробила цілісний погляд на здоров’я як на феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові – фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід’ємні одна від одної, вони тісно взаємопов’язані і саме разом визначають стан здоров’я людини. З позиції викладеного розуміння феномена здоров’я молодої людини походить поняття здорового способу життя: це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров’я, все що сприяє виконанню людиною її людських функцій через діяльність з оздоровленням умов життя – праці, відпочинку, побуту.
Складові здорового способу життя містять різні елементи, що стосуються усіх сфер здоров’я – фізичної, психічної, соціальної та духовної. Найважливіші з них харчування (в тому числі і споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів,вуглеводів, спеціальних продуктів та харчових добавок), побут (якість житла,умови для відпочинку, рівень фізичної та психічної безпеки на території життєдіяльності), умови навчання і праці (безпека у фізичному та психічному аспектах), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення та відновлення сил). Власне стан системи охорони здоров’я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше на умови та спосіб життя – близько 50%.
В Україні проживає понад 11 млн. молодих громадян, що становить 22,6% населення країни. Молодь характеризується не лише віковими ознаками, але й специфікою соціального становлення, особливим місцем у структурі суспільства. Молодь як найбільш динамічна, сприймаюча умова що постійно змінюються, соціально демографічна група, легше адаптується до якісно нових обставин життя. Різкий злам суспільно-політичної системи привів до різких змін у соціокультурній спадковості поколінь.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Реферат " Зовнішній борг України: обсяг, структура, динаміка " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.