ЗМІСТ
ВСТУП
І. Відмінності наукових і життєвих психологічних знань 3
ІІ. Форми співробітництва наукової і життєвої психології у реальному житті і діяльності 6
ІІІ. Значення наукової психології в житті людини і суспільства 9
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Ті знання психології, які ми набуваємо протягом свого життя, називають «донауковими» або «життєвими». У цьому сенсі кожна людина має певний запас психологічних знань. З дитячого віку кожен може визначити за виразом обличчя, жестам, голосу, диханню емоційний стан іншої людини. Нерідко можна почути: «Ось який він хороший психолог, він відразу зрозумів, що це за людина». У даному випадку поняття «психологія» вживається в повсякденному, життєвому сенсі. Психологом називають людину, яка може багато відчути і зрозуміти в інших людях.
Наукова психологія, на відміну від життєвої, вивчає психологічні процеси. Але не можна сказати, що вона до кінця пізнала людину. Іноді з людьми відбувається щось незрозуміле, що не уміщається в рамки відомого. Це не означає, що ми маємо справу з явищами надприродними. Просто психологічна наука поки не може їх пояснити. Такі явища називають психічними феноменами.
Великий інтерес викликають феномени, пов’язані з незвичайними здібностями людей, що володіють знаннями, які неможливо отримати яким-небудь природним шляхом. Наприклад, вони можуть читати думки іншої людини. Читання думок іншої людини (Не здогадка, а саме читання) називається телепатією. Незважаючи на численні дослідження і досліди, які доводять існування телепатії і демонструють телепатичні здібності, багато вчених сумніваються і стверджують, що експерименти проводилися неправильно. Коло явищ, що вивчаються психологією, величезний. Одні явища досить добре описані і досліджені, а інші лише зафіксовані.
Отже, є дві різних галузі психологічного знання – наукова й життєва, повсякденна психологія. Якщо наукова психологія виникла порівняно недавно, то життєве психологічне знання завжди було включено в різні види людської практики. Для того щоб зрозуміти загальну характеристику психології як спеціальної наукової дисципліни, її зручно порівняти з життєвою психологією, показати їхні розходження й взаємозв’язки.
І. Відмінності наукових і життєвих психологічних знань
Будь-яка наука має в якості своєї основи деякий життєвий, емпіричний досвід людей. Наприклад, фізика спирається на придбані нами в повсякденному житті знання про рух і падінні тіл, про тертя і інерцію, про світло, про звук, теплоту та багато іншого.
Але інакше справа з психологією. У кожного з нас є запас життєвих психологічних знань. Є навіть видатні життєві психологи. Це, звичайно, великі письменники, а також деякі (хоча й не всі) представники професій, які передбачають постійне спілкування з людьми: педагоги, лікарі, священнослужителі та ін. Але й звичайна людина може користуватися певними психологічними знаннями. Про це можна судити з того, що кожна людина в якійсь мірі може зрозуміти іншого, вплинути на його поведінку, передбачити його вчинки, врахувати його індивідуальні особливості, допомогти йому і т. д.
Давайте замислимося над питанням: чим же відрізняються життєві психологічні знання від наукових?
Перше: життєві психологічні знання, конкретні; вони приурочені до конкретних ситуацій, конкретним людям, конкретним завданням. Кажуть, офіціанти і водії таксі – теж хороші психологи. Але в якому сенсі, для вирішення яких завдань? Як ми знаємо, часто – досить прагматичних. Також конкретні прагматичні завдання вирішує дитина, ведучи себе одним чином з матір’ю, іншим – з батьком, і знову зовсім інакше – з бабусею. У кожному конкретному випадку вона точно знає, як треба поводитися, щоб домогтися бажаної мети. Але навряд чи ми можемо очікувати від неї такої ж проникливості щодо чужих бабусі чи мами. Отже, життєві психологічні знання характеризуються конкретністю, обмеженістю задач, ситуацій та осіб, на які вони поширюються [5].
Наукова психологія, як і всяка наука, прагне до узагальнень. Для цього вона використовує наукові поняття. Опрацювання понять – одна з найважливіших функцій науки. У наукових поняттях відображаються найбільш істотні властивості предметів і явищ, загальні зв’язки і співвідношення.
Наукові поняття чітко визначаються, співвідносяться один з одним, зв’язуються в закони. Наприклад, у фізиці завдяки введенню поняття сили І. Ньютону вдалося описати за допомогою трьох законів механіки тисячі різних конкретних випадків руху та механічної взаємодії тіл.
Те ж відбувається і в психології. Можна дуже довго описувати людину, перераховуючи в життєвих термінах його якості, риси характеру, вчинки, відносини з іншими людьми. Наукова ж психологія шукає і знаходить такі узагальнюючі поняття, які не тільки економізують опис, але й за конгломератом частковостей дозволяють побачити загальні тенденції та закономірності розвитку особистості та її індивідуальні особливості. Потрібно відзначити одну особливість наукових психологічних понять: вони часто збігаються з життєвими за своєю зовнішньою формою, тобто просто кажучи, виражаються тими ж словами. Однак внутрішній зміст, значення цих слів, як правило, різні. Життєві терміни зазвичай більш розпливчасті і багатозначні.
Друга відмінність життєвих психологічних знань полягає в тому, що вони носять інтуїтивний характер. Це пов’язано з особливим способом їх отримання: вони отримуються шляхом практичних спроб і прикладання.
Подібний спосіб особливо виразно видно у дітей у них гарна психологічна інтуїція. А як вона досягається? Шляхом щоденних і навіть щомісячних випробувань, яким вони піддають дорослих і про які останні не завжди здогадуються. І ось в ході цих випробувань діти виявляють, з кого можна «Вити мотузки», а з кого неможна.
Часто вчителі і тренери знаходять ефективні способи виховання, навчання, тренування, йдучи тим же шляхом: експериментуючи і пильно помічаючи найменші позитивні результати, тобто у певному сенсі «йдучи навпомацки». Нерідко вони звертаються до психологів з проханням пояснити психологічний сенс знайдених ними прийомів [4].
На відміну від цього наукові психологічні знання раціональні і цілком усвідомлені. Звичайний шлях полягає у висуванні словесно сформульованих гіпотез і перевірці логічних витікаючих з них наслідків.
Третя відмінність полягає в способах передачі знань і навіть у самій можливості їх передачі. У сфері практичної психології така можливість дуже обмежена. Це безпосередньо випливає з їх двох попередніх особливостей життєвого психологічного досвіду – його конкретного і інтуїтивного характеру. Глибокий психолог Ф. М. Достоєвський висловив свою інтуїцію в написаних ним творах, ми їх всі прочитали – стали ми після цього настільки ж проникливими психологами? Чи передається життєвий досвід від старшого покоління до молодшого? Як правило, з великими труднощами і в дуже незначній мірі. Вічна проблема «батьків і дітей» полягає саме в тому, що діти не можуть і навіть не хочуть переймати досвід батьків. Кожному новому поколінню, кожній молодій людині доводиться самому «набивати шишки» для придбання цього досвіду.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Відгуки
Відгуків немає, поки що.