Стаття “Формування пізнавального інтересу молодших школярів на уроці метаматики”

УДК – 330

 

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОЦІ МЕТАМИТКИ

 

ПІБ,

к,є,н.,доцент

ПІБ,

ПІБ

Студенты

Национальный авиационный уныверситет

г. Киев, Украина

 

Аннотация: Одним з ключових завдань сучасного етапу реформування освіти є створення таких умов, що сприятимуть повному розвитку та самореалізації кожного громадянина України.

Результативність пізнавальної діяльності є запорукою ефективності навчальної діяльності та процесу навчання молодших школярів. Вона є визначальною для цілеспрямованої розумової активності, розвитку інтелектуальних здібностей та вроджених задатків учнів.

У статті розглядається проблема формування пізнавального інтересу учнів до математики, який часто сприймається ними як нудний та абсолютно нецікавий предмет. У зв’язку з цим вчителі намагаються знайти ефективні форми та методи навчання математики, які сприятимуть посиленню навчальної діяльності та формуванню пізнавального інтересу.

Ключевы слова: реформування освіти, повноцінний розвиток, пізнавальна діяльність, математика, формування пізнавального інтересу, ефективні форми та методи навчання.

 

Виклад основного матеріалу. У сучасному світі талант та творча обдарованість стають важливими факторами для інтенсивного економічного розвитку країни та забезпечують її національний престиж.

У початковій школі одним з обов’язкових результатів навчання має бути формування мислячої, творчої та активної особистості. Педагог повинен бути не просто вчителем, а й вихователем розуму дитини. Важливо не лише передати глибокі та міцні знання, але й навчити її уявляти, фантазувати, радіти та тужити, дивуватися та співчувати.

Відомий український педагог В. Сухомлинський працював над дослідженням пізнавального інтересу школярів. Він надавав велику увагу вихованню навичок самостійності у роботі з підручником та іншими джерелами знань. За словами Сухомлинського, «підготовленим до життя та праці має бути той, хто має не тільки добрі знання, але і здатність постійно їх збагачувати, розширювати свій кругозір та учитися самостійно, читати літературу» [1, с.91].

Науковці, такі як П. Блонський, Д. Богоявленська, В. Буряк, М. Махмутов, О. Савченко та інші, розглядають пізнавальний інтерес як один з видів самостійності. Він включає в себе здатність сприймати інформацію, осмислювати її, створювати нові проблеми та розв’язувати їх власними силами. Крім того, пізнавальний інтерес є свідомою мотивацією до дій, обґрунтованістю та здатністю бачити об’єктивні підстави для дій відповідно до власних переконань (І. Бех, А. Матюшкін, А. Смірнов, С. Рубінштейн та інші). У контексті перебудови освіти особлива увага приділяється формуванню вміння учнів самостійно здобувати знання та застосовувати їх на практиці.

Для підвищення ефективності навчання в школі важливим є розвиток пізнавальних здібностей учнів, які спонукають їх до активного засвоєння знань, їх постійного поповнення та застосування під час вивчення різних навчальних предметів. Особливу увагу на уроках математики приділяється розвитку логічного мислення, математичної мови та навичок обчислення. Хоча математика може виявитись складним предметом, ми прагнемо створити атмосферу довіри та підтримки, щоб надихнути кожну дитину на впевненість у своїх здібностях і переконати її, що вона зможе знайти правильну відповідь.

Наша думка полягає в тому, що для підвищення ефективності навчання математики необхідно змінювати пізнавальну діяльність учнів. Роль вчителя полягає не лише у керуванні процесом засвоєння знань, але й у створенні оптимальних умов, які сприяють розвитку пізнавальної самостійності [2]. Отже, вчителеві доручається не лише організація самостійної роботи учнів молодших класів, але й визначення ступеня та рівня самостійності учнів. Як і в будь-якій іншій діяльності, самостійна навчально-пошукова діяльність молодших школярів є продуктивною тільки в разі її правильної організації.

Важливо відзначити, що формування пізнавальної самостійності вимагає створення сприятливого середовища, де панує позитивне ставлення до учнів та прагнення до пізнання, а також забезпечення діалогу між учнями та вчителем [3]. Потреба у пізнанні завжди пов’язана з сильними позитивними емоціями, тому дуже важливо створювати, зміцнювати та розвивати у учнів почуття задоволення та радості від розумової діяльності та успіхів, щоб сприяти розвитку їхньої пізнавальної потреби.

Замість вимагати від учнів розв’язати творчі задачі самостійно відразу, важливо створити атмосферу пошуку, що б стимулювала їх задуматись і спробувати знайти відповідь самостійно. При цьому вчителю доцільно не надавати хід розв’язання завдання, а зосередитись на направленні думки учня, оскільки сам процес розумової роботи та варіативність прийомів досягнення результату з їх детальним поясненням є найважливішим етапом.

Важливим етапом організації самостійної навчально-пошукової діяльності молодших школярів є врахування принципу індивідуального підходу до кожного учня, його пізнавальних можливостей та готовності до самостійного виконання завдань. Для розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів на уроках математики корисним є використання комплексних задач, які можуть бути побудовані на основі наочних засобів або записані на дошці. Це дозволяє формулювати завдання лаконічно та забезпечує можливість розвитку навичок самостійного мислення та розв’язання математичних задач учнями.

1. Дівчинка має 4 сині та 5 зелених кульок.

В даному завданні потрібно використовувати числові дані для створення та розв’язання кількох задач на різних операціях. Задачі такі:

а) бабуся подарувала їй ще 2 зелені кульки.

Скільки зелених кульок стало у дівчинки?

б) дівчинка подарувала подрузі 1 синю кульку.

Скільки синіх кульок залишилось у дівчинки?

в) дівчинка подарувала братові одну синю та одну зелену кульки.

Скільки кульок віддала дівчинка братові?

Завдання має на меті показати, що слово «подарувала» може використовуватись як у зв’язку з додаванням, так і з відніманням.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!