Стаття “Гра як прийом подолання труднощів у молодшому шкільному віці”

УДК-

                                                                                                            Викладач:

старший викладач

                                                                               Підготувала:

студентка __ курсу

групи ____

НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 

 ГРА ЯК ПРИЙОМ ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

 

Постановка проблеми. У молодшому шкільному віці діти часто зіштовхуються з різними труднощами, такими як незрозумілість матеріалу, необхідність концентрації, розвиток моторики тощо. Одним з ефективних способів допомогти дітям подолати ці труднощі є ігри. Однак батьки і вчителі не завжди розуміють важливість ігор як способу навчання і розвитку дітей, і вони не знають, які типи і форми ігор можуть вирішити конкретні проблеми.

Тому, для того щоб діти успішно адаптувалися до навчального процесу, необхідно вивчити можливість використання ігор як способу подолання труднощів у молодшому шкільному віці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У дитячому середовищі існує безліч видів ігор, і їх вплив на розвиток і виховання дітей складний і багатогранний, що призвело до неоднозначності в розумінні вченими природи цього феномену. Ще в 30-ті роки XX століття інтерес до ігор був виявлений як перша діяльність дітей відомими вітчизняними психологами Д. Б. Ельконіним та Л. С. Виготським.

Проблеми використання ігор на уроках та їх педагогічна цінність досить досконало були розглянуті плеядою вчених: А. Арсірієм, О. М. Біляєвим, Л. О. Варзацькою, І. Діваковою, Т. К. Донченком, Р. І. Жуковською, Л. С. Ільяницькою, С. О. Караман, М. І. Пентилюком, Т. Чумак, П. Щербанем та ін.

Метою даної статті є вивчення впливу використання ігрових методів у навчанні та розвитку дітей молодшого шкільного віку, особливо у подоланні труднощів у навчанні та соціальній адаптації.

Виклад основного матеріалу та результатів дослідження. Потреба людини в грі ніколи не зникне. Для дитини особлива цінність ігор полягає не тільки в тому, що вони надають їй можливості для всебічного, фізичного і духовного зростання, але і в тому, що вони готують її до всіх сфер її життя.

Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. За допомогою ігор діти швидше зрозуміють правила і норми спілкування з навколишнім середовищем – з природою, з людьми – і швидше набудуть навичок і звичок культурної поведінки.

Будь-який ігровий інструмент також психологічно обґрунтований: у грі дитина безтурботна, психологічно вільна і більш ніж коли-небудь раніше може повністю висловити своє особисте «Я» [2].

Важливе завдання вчителів початкових класів полягає в тому, як дати кожній дитині можливість проявити себе через ігри і реалізувати себе в процесі навчання і в позаурочний час. Ігри знімають нервове перевантаження. Завдяки навчальній програмі в ігровій формі можна залучити пасивних учнів до виконання систематичної розумової роботи, щоб у дітей була можливість відчути себе успішними і повірити у власні сили.

Вся навчально-виховна робота для шестирічних дітей повинна ґрунтуватися на принципах ігрового навчання та гра-виховання, тому що для дітей цього віку ігри – серйозне заняття. Урок традиційно є основною формою організації навчальної діяльності для молодших школярів. Однак, відповідно до завдань, що мають бути виконані, навчальна програма змінить свої цілі, зміст, структуру, методи, техніки та методики навчання.

Мета сучасного уроку в початкової школи випливає з основних завдань початкового етапу навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти. Особливо важливо використовувати дидактичні ігри на уроках. Зрештою, саме дидактичні ігри, ігрові курси та методики підвищують ефективність розуміння школярами навчальних матеріалів, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність та привносять до неї елементи інтересу.

З першого дня навчання кожен викладач намагається відразу зацікавити дітей, стимулювати їх інтерес, дати кожному можливість проявити свої здібності, допомогти їм подолати труднощі. Це нелегко зробити. Тут кожен вчитель повинен довести, що він кваліфікований фахівець. Розвиток пізнавального інтересу на етапі початкової школи є фундаментальною основою для подальшого навчання та розвитку когнітивної незалежності [4].

На уроках, щоб стимулювати допитливість, необхідно безліч інструментів: фільми, музичні записи, картинки, бланки, і найголовніше: розповідь вчителя, його підготовка до заняття, вибір матеріалів і вправ можуть дати повні відповіді на запитання дітей, щоб задовольнити їх пізнавальні потреби. Вивчення чогось нового – це завжди важкий процес.

Коли дитина ходить до школи, її соціальний статус змінюється, і її основні заняття переходять від ігор до навчальної діяльності. Основи навчальної діяльності мають бути закладені у початкових школах. Приступаючи до навчання дітей молодшого віку, вчителі повинні чітко розуміти, що відмінною рисою шестирічних дітей є активна пізнавальна діяльність. Як показали дослідження психологів, у цьому віці у дітей домінує споглядально-активне мислення, і вони знайдуть відповідь на питання «чому?» і «як?» тільки в результаті виконання певних практичних дій з предметами.

Саме тому вважається, що так званий ігровий метод навчання займає лідируючі позиції в процесі навчання дітей цього віку. Цей метод навчання дозволяє учням більш повно і екстенсивно розуміти підручник у процесі багаторазового повторення практичних дій. Вчителі повинні пам’ятати, як важливо вміло поєднувати точність з індивідуальною практичною діяльністю учнів при поясненні нових матеріалів. Дослідження психологів показали, що увага шестирічних дітей в основному мимовільна, їх увага нестійка, а монотонна робота, навіть протягом короткого проміжку часу, може викликати у дітей втому. Ця особливість визначає необхідність частої зміни занять дітей та включення ігор до навчального процес [5].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!