Особливості вживання прислів‘їв і приказок в сучасній англійській мові
Тема статті – особливості вживання прислів’їв і приказок в сучасній англійській мові. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз особливостей прислів’їв та приказок у британських та американських ЗМІ. У дослідженні використовувалися такі методи: порівняння, узагальнення та інтерпретація наукових джерел, порівняльний метод, інтерпретаційний метод.
Увагу науковців привертає комунікативно-прагматичний потенціал прислів’їв разом із їх когнітивною та етнокультурною специфікою. Прислів’я – це паремічний жанр, завдяки якому формуються стереотипні оцінки та рекомендації щодо типових життєвих ситуацій. Джерелом більшості проаналізованих прислів’їв і приказок американських ЗМІ є постфольклор; оказіоналізмі, які згодом набули узуального характеру, також можна вважати частиною сучасного міського фольклору, особливо з огляду на авторські висловлювання, розтиражовані у фанатському середовищі, деякі аналізовані фразеологічні одиниці прийшли у ЗМІ з вуличного сленгу.
Аналізуючи британські електронні медіа, робимо висновок, що використання прислів’їв є досить поширеним серед журналістів. Це, насамперед, створені народом прислів’я, пов’язані з традиціями, звичаями та обрядами англійського народу, а також іменами англійських королів, письменників, учених, англійськими реаліями та історичними фактами. Чільне місце в публіцистиці займає біблеїстика, яка значно збагатила фразеологію як англійської, так і багатьох інших мов. Адже роль і значення назви, що містить прислів’я, важко переоцінити. Вона не лише привертає увагу читача неповторною яскравістю, образністю, особливим виразним і стилістичним забарвленням, а й стимулює читача до ознайомлення із запропонованим матеріалом. Крім того, іноді прислів’я, наповнені емоціями, сарказмом чи іронією, передають позицію самого автора.
Ключові слова: прислів’я, приказки, ЗМІ, культура, публіцистика.
Maria Podzizei, Olga Vasylenko. Features of using of proverbs and proverbs in modern english. The topic of the article is the peculiarities of the use of proverbs and sayings in the modern English language. The purpose of the study is to theoretically substantiate and practically analyze the peculiarities of proverbs and sayings in the British and American mass media. The research used the following methods: comparison, generalization and interpretation of scientific sources, comparative method, interpretive method.
The communicative and pragmatic potential of proverbs, together with their cognitive and ethno-cultural specificity, attracts the attention of scientists. Proverbs is a paremic genre, due to which stereotyped assessments and recommendations are formed regarding typical life situations. The source of most of the analyzed proverbs and sayings of the American media is post-folklore; occasionalisms, which later acquired a usual character, can also be considered part of modern urban folklore, especially considering the author’s statements circulated in the fan environment, some of the analyzed phraseological units came to the mass media from street slang. Analyzing the British electronic media, we conclude that the use of proverbs is quite common among journalists.
These are primarily created by the people, associated with the traditions, customs and rites of the English people, as well as the names of English kings, writers, scientists, English realities and historical facts. A prominent place in journalism is occupied by biblical studies, which significantly enriched the phraseology of both English and many other languages. After all, it is difficult to overestimate the role and meaning of the name containing the proverb. It not only attracts the reader’s attention with its unique brightness, imagery, special expressive and stylistic coloring, but also stimulates the reader to familiarize himself with the proposed material. In addition, sometimes proverbs filled with emotions, sarcasm, or irony convey the position of the author himself.
Keywords: proverbs, sayings, mass media, culture, journalism.
Постановка наукової проблеми та її значення. Мова є найважливішим засобом людського спілкування, знаряддям передачі думок. Одночасно мова виступає в якості дзеркала національної культури, її хранителя: мовні одиниці, перш за все слова, фіксують зміст, який тією чи іншою мірою перегукується з умовами життя народу – носія мови.
В англійській мові, як і в будь-якій іншій є важлива і цікава так звана національно-культурна семантика мови, тобто ті мовні значення, які відображають, фіксують і передають від покоління до покоління особливості природи, характер економіки і суспільного устрою країни, її фольклору, художньої літератури, мистецтва, науки, а також особливості історії, побуту і звичаїв народу. Тому, щоб оволодіти мовою в повному обсязі, необхідно познайомитися і з національно-культурною семантикою мови. І в цьому допомагає фразеологія.
Бурхливий розвиток фразеології як мовознавчої дисципліни в останні роки характеризується поступовим розмежуванням понять предмета дослідження та методології його вивчення, а також включенням у сферу наукового дослідження нових проблем та аспектів, що відносяться до теоретичних засад фразеології, що склалися в лінгвістиці. Особливий інтерес являє собою вивчення прислів’їв та приказок. Визначення фразеологізмів є однозначним, вузькоструктурним, стилістично спрямованим і обмеженим певною сферою вживання. Якщо це евфемізм, книжний вислів, обмежений вислів або вульгаризм, то вони мають певну контекстну конфігурацію, відповідну цьому змісту.
В даний час англомовна преса займає особливе положення в світовому інформаційному просторі. Обсяг текстів в англомовних ЗМІ значно перевищує обсяг текстів іншими мовами. Процеси, що відбуваються зараз в англійській мові, досить активні, виникають і швидко розвивають нові явища. До таких активних процесів відноситься використання різноманітних стилістичних засобів у мові ЗМІ. Водночас це не лише лінгвістичний, а й соціологічний, культурний феномен, що виражає процеси, що відбуваються в суспільстві та у свідомості носіїв мови. Завдяки своїй актуальності ЗМІ є хорошим джерелом матеріалів для аналізу сучасного англійського мовлення, оскільки відображають його безпосередньо, у самому процесі розвитку. Тематика публікацій в англомовній пресі охоплює не тільки внутрішні проблеми країни, а й сферу зовнішніх зв’язків і тому постійно знаходиться в тісному контакті з іншими мовами. Це сприяє активній взаємодії слів і словосполучень, появі та поширенню нових прислів’їв і приказок.
Аналіз досліджень цієї проблеми. Дослідженням прислів’їв і приказок в сучасній англійській мові займалися О. О. Нагорна, О. В. Корень, І. І. Гуменюк, С. В. Шепітько, Л. П. Сміт та інші.
Мета та завдання статті. Мета нашого дослідження полягає у тому, щоб теоретично обґрунтувати та практично проаналізувати особливості прислів’їв та приказок у британських та американських ЗМІ. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: проаналізувати проблематику вивчення фразеологізмів у мовознавстві; класифікувати фразеологічні одиниці; визначити проблеми внутрішньої форми словосполучення та фразеологічного значення; проаналізувати прислів’я і приказки як об’єкт вивчення в лінгвістиці; визначити структурно-семантичні характеристики прислів’їв і приказок; проаналізувати визначення та особливості медіа; виокремити особливості вживання прислів’їв і приказок в американській пресі; проаналізувати особливості вживання прислів’їв і приказок в британській пресі; порівняти особливості вживання прислів’їв і приказок в британській та американській пресі.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Фразеологізми надають мові образності та виразності за допомогою таких якостей, як метафоричність, емоційність, експресивність. Саме ці ознаки фразеологізмів враховують письменники, вживаючи їх у творах у випадку прямого, традиційного використання, або ж у процесі їхньої структурно-семантичної трансформації. Більший стилістичний ефект створюють індивідуально-авторські, оказіональні сталі словосполучення, оскільки “collocation” або “set phrase” в кожному мікроконтексті виступають дієвими домінантами експресії, сприяють образності, дохідливості мовлення.
Фонд прислів’їв займає найважливіше місце в лексичній системі мови, залишаючись протягом багатьох років однією з найбільш актуальних проблем аналізу мови. Підходи до вивчення паремій вітчизняними та західними лінгвістами істотно різняться, відрізняються навіть трактування базових понять пареміології. Розмірковуючи про складність в дефініції прислів’їв, А. Тейлор з гумором зауважує, що єдиною абсолютною рисою, що характеризує прислів’я, є її народність [13, с. 54]. В. О. Винник заперечує критерій традиційності в вживанні прислів’їв [5, с. 9].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!



Відгуки
Відгуків немає, поки що.