Стаття ” Сенсорний розвиток дітей раннього віку “

УДК

ПІБ

студентка __ групи

Науковий керівник:

к.пед. н., доц. ПІБ

 

СЕНСОРНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

 

Постановка проблеми. На сьогоднішній день існує значна кількість практичної інформації, присвяченої питанню сенсорного розвитку дітей дошкільного віку: методичні різнопланові рекомендації, підручники, конспекти занять, здебільшого з образотворчого мистецтва, дидактичні ігри та вправи.

Педагогічні мотиви дослідження сенсорного виховання дошкільнят у різних видах діяльності є важливими при розробці методик керування перцептивних дій, зв’язку перцептивного розвитку дитини з практичною діяльністю. В тй же час, розвиток педагогічних досліджень з даного питання спровокував підняття питання про місце системи спеціально організованих дидактичних ігор та занять у здійсненні сенсорного виховання дітей дошкільного віку. На сьогоднішній день важливим є власне пошук нових форм та методів сенсорного виховання, розробка та впровадження нових способів до застосування наявних досліджень психолого-педагогічної науки та впровадження на практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значення сенсорного виховання у дошкільному віці важко переоцінити. Саме цей вік є найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, накопичення уявлень про світ довкола. Світові вчені в галузі дошкільної педагогіки (М. Монтессорі, Ж.О. Декролі, Ф. Фребель та С. Русова), а також відомі представники вітчизняної дошкільної педагогіки та психології (Є. Тихєєва, О. Запорожець, А. Усова, Н. Сакуліна та ін.) стверджували, що сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з базових компетентностей дитини раннього та дошкільного віку.

Мета статті педагогічна характеристика сенсорного розвитку дітей у ранньому віці.

 

Виклад основного матеріалу. Сенсорне виховання є системою педагогічних впливів, які спрямовані на формування способів вдосконалення відчуттів та чуттєвого пізнання. Сенсорне виховання має дуже важливе значення для загльного розвитку дитини. О. Усова відзначала, що 9/10 всього розумового багажу дітей дошкільного віку складають результати діяльності органів чуття. Видатні педагоги – Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова відзначали його як одну с основних сторін дошкільного виховання.

Чеський викладач, автор книги «Велика дидактика» Я.-А. Коменський (1592-1670), розглядав розумове виховання як важливий засіб формування особистості дитини. На його думку, необхідною умовою розумового розвитку є розвиток сенсорної основи мислення. Знання починається з органів почуттів, а органи почуттів переносять в пам’ять образи реальності, зберігаючи їх протягом усього життя. Він рекомендував починати навчання з фактичного спостереження за речами, а не з їх словесного опису. Емоції, думки, ідеї, слова, мова і поведінка відіграють важливу роль у процесі психоутворення.

Ж. Ж. Русо (1712 – 1778) казав, що виховання має навчити дитину «дивитись, слухати і дотикатись», і не тільки дивитися та слухати неуважно, а й до усього доторкатися, прислухатися, затримувати у руці.

Засновник дитячого садку Ф. Фребель(1782 – 1852) зважав на необхідність застосування різних ігор для розвитку органів чуття дітей, а такж знайомлення їх із життям людей, природою та підготовкою до школи. Таку думку він переслідував у своєму дидактичному матеріалу, призначениго для формування знань про форму, просторові відношення, величину, числа, тобто певні дари, а також систему ігор чи занять, яка спрямована на розвиток сенсорики. Дитина в розумінні вченого є наділеною також інстинктом дослідницьким, пізнавальним, який є основою навчальної та освітньої діяльності. У дошкільному віці розвиток цікавості має повне право реалізовуватися саме через прямий огляд предметів довкола.

Сенсорний розвиток дошкільнят включає такі дві взаємозалежні аспекти засвоєння знань про різні властивості предметів довкола та явищ, а також вивчення нових мов, що дають змогу більш диференційовано сприймати навколишній світ.

У ранньому віці у дітей накопичується певне коло уявлень про ті чи інші властивості предметів. Деякі з цих ідей служили зразками для порівняння нових об’єктів у процесі сприйняття. Тут ми починаємо переходити від зразків об’єктів, заснованих на узагальненнях індивідуального досвіду дитини, до використання традиційних сенсорних критеріїв, тобто штучних уявлень про основні типи властивостей і відносин (колір, форма, розмір, розташування об’єкта, простір, висота тону, тривалість інтервалу тощо).

Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних критеріїв та їх систематизація – одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкільному віці. Вона повинна бути заснована на організації дорослими поведінки дітей з розгляду та запам’ятовування основних видів кожної властивості, що відбувається в основному в процесі навчання дітей малювання, конструювання, ліплення тощо.

У дошкільному віці пороги чутливості (наприклад, зорової і слухової) знижуються. Поліпшується зір, підвищується здатність розрізняти відтінки, розвивається слух на звуки і фонеми, тактильне сприйняття тощо. Всі ці зміни є результатом того, що дитина опановує нові способи сприйняття, які повинні забезпечити вивчення реальних предметів і явищ, їх різних властивостей і відносин.

Органи почуттів дітей дошкільного віку за деякими особливостями будови і функціонування нагадують органи чуттів дорослих.

В ранньому дитинстві сприймання завжди включене в предметну діяльність. Рідше можна побачити дитину молодшу 2,5 – 3 років, яка довго б роздивлялася предмети, не бавлячись ними. В дошкільному віці процеси сприймання так чи інакшк виділяються та починають розвиватися самостійно, цілеспрямовано зі своїми специфічними завдаяами.

Зорове сприймання, вбираючи в себе досвід інших видів орієнтовно-дослідницької діяльності, стає в дошкільному віці одним із основних засобів безпосереднього пізнання предметів і явищ навколишньої дійсності.

Здатність бачити предмети і спостерігати за ними з’являється ізсередини дошкільного віку. Ця перцептивна якість виникає в ході спеціальної педагогічної роботи з дітьми. Н. Сакуліна стверджувала, що в такій роботі здатність дітей до цілеспрямованих спостережень може розвинутися до значно вищого рівня.

На початку дошкільного віку уміння зорового сприймання здійснюється на основі вказівних жестів дітей. Таке вміння показує послідовно всі предмети та в такий спосіб знаходить той, який шукає. Потім необхідність у такій опорі зникає, її замінює мова, а точніше слово, яким дитина закріплює результати своїх пошуків. І лише до кінця дошкільного віку сприймання стає дією, яка внутрішньо регулюється.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!