Курсова робота “Фінансовий облік капіталу ПрАТ Вінницька кондитерська фабрика Рошен”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛУ 

1.1. Економічна суть та облікове визначення капіталу підприємства 

1.2. Структура і характеристика складових частин капіталу

1.3. Нормативна та законодавча база з обліку капіталу

1.4. Порівняльний аналіз НПСБО та МСФЗ щодо обліку капіталу 

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК КАПІТАЛУ ПРАТ «ВІННИЦЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА РОШЕН» 

2.1. Економіко-організаційна характеристика об’єкта дослідження 

2.2. Особливості організації бухгалтерської служби на підприємстві 

2.3. Аналіз відображення операцій з капіталом у первинних документах та на рахунках бухгалтерського обліку і їх відповідність вимогам НП(С)БО 

2.4. Шляхи вдосконалення обліку капіталу на основі ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика Рошен» 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Важливою категорією дослідження фінансового стану підприємства є джерела фінансування підприємства. Від структури капіталу підприємства прямо залежить ступінь ефективності управління фінансовими ресурсами. Капітал підприємства включає в себе власні та залучені кошти, що і є джерелами фінансування. Виходячи з цього, слід враховувати, наскільки значною є частка власних ресурсів у структурі капіталу. Чим більшою вона буде, тим більш самостійним можна назвати суб’єкт господарювання. Якщо ж перевага за позиковим капіталом, слід вжити заходів з оптимізації складу капіталу підприємства.

Фінансовий облік відіграє одну з вирішальних ролей управління підприємством та його ресурсами. Основне завдання системи фінансового обліку – створити необхідну інформаційну базу про досліджуваний об’єкт та встановлення контролю за збереженням високого рівня ефективності управління ним, а також мінімізації ризику втрати обсягів прибутку внаслідок помилкових дій, що призвели до цього.

Для того, щоб забезпечити ефективне управління капіталом підприємства, слід вибудувати чітку, послідовну та актуальну систему його обліку. Тобто, при проведенні фінансового обліку бухгалтер має керуватися останніми змінами в законодавстві з обліку капіталу, оскільки від цього прямо залежить ступінь ефективності системи обліку. Вміння підприємства пристосуватися до сучасних умов ринку, особливо в умовах невизначеності, є запорукою успішної його діяльності.

Важливо також враховувати організаційно-правову форму і вид діяльності підприємства. Наприклад, облік капіталу в товаристві з обмеженою відповідальністю може відрізнятися від тієї системи, що побудована в акціонерному товаристві. Тему капіталу та його обліку досліджували вітчизняні та зарубіжні автори: Маркс К., Фішер І., Біла О. Г., Брігхем Є. Ф., Квасницька Р. С., Стельмащук Ю. А. та ін.

Мета роботи – дослідити основні моменти організації і здійснення фінансового обліку капіталу підприємства. Досягнення мети можливе за умови виконання наступних завдань:

1. визначити сутність та значення капіталу підприємства;
2. дослідити нормативну та законодавчу базу з обліку капіталу;
3. провести порівняльний аналіз НПСБО та МСФЗ у сфері обліку капіталу;
4. охарактеризувати особливості організації і ведення фінансового обліку на досліджуваному підприємстві;
5. запропонувати шляхи вдосконалення обліку капіталу на підприємстві.

Об’єкт дослідження – теоретичні та практичні аспекти організації фінансового обліку капіталу підприємства.

Предмет дослідження – процес фінансового обліку капіталу підприємства.

У роботі використані методи дослідження: порівняльний, абстрактно-логічний, метод фінансового аналізу.

Інформаційною базою для написання роботи є НП(С)БО, МСФЗ, нормативна та законодавча база, вітчизняні та іноземні видання, навчальні посібники, наукові роботи, а також дані фінансової звітності ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика Рошен».

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛУ

1.1. Економічна суть та облікове визначення капіталу підприємства

 

Термін «капітал» походить від латинського слова «capitalis», що означає головний, основний, ґрунтовний. Дослідженням цієї категорії займалися вчені в різні часи. Першим, хто почав досліджувати це поняття, був Аристотель (384-322 рр. до н.е.). Він розглядав капітал як багатство та розділив це поняття на два види. Перший вид включав багатство, дане природою, що тісно пов’язане з нагромадженням необхідних для життя і корисних для держави або домашнього об’єднання засобів, які «не є безкінечними і мають свої межі». До другого виду багатства належав процес накопичення грошей, який Аристотель назвав «мистецтвом наживати статки, з чим пов’язана думка про нескінченність багатства і наживи». Перший вид називався «економіка», другий – «хрематистика» [11, с. 224].

Із розвитком виробничої промисловості і товарно-грошових відносин поняття «капітал» набуло нового значення, а саме як сума грошей, наданих у позику і здатні приносити дохід у вигляді нарахованих відсотків. Таке трактування зберігалося до кінця ХІХ ст. Нижче в табл. 1.1 наведені теорії трактування капіталу різними групами вчених.

Таблиця 1.1

Основні теорії капіталу

Джерело: [1, 2, 26]

 

Свій внесок у трактуванні поняття капіталу зробив і український вчений М. Туган-Барановський. Він визначив капітал як будь-яка річ, що набуває властивості з часом зростати у вартості, таким чином даючи постійний дохід її власнику. Він також зазначив, що диспропорційність у розміщенні капіталу є основною причиною виникнення кризових ситуацій в економіці [27]. На сьогоднішній день різні вчені ототожнюють капітал по-своєму. Характеристика визначення цього поняття в сучасних літературних джерелах наведена в табл. 1.2.

 

Таблиця 1.2

Визначення поняття «капітал» за різними авторами

 

Виходячи з дослідження питання щодо трактування терміну «капітал», слід зазначити, що однозначного визначення капіталу не існує. Кожен автор трактує його, виходячи з різних точок зору. Одна група авторів підходить до визначення цієї категорії як фінансової, інші – як натуральну, тобто маючи на увазі матеріальні блага. На основі вищенаведених визначень пропонуємо власне визначення капіталу. Отже, це поняття можна трактувати як суму грошових коштів, а також матеріальних і нематеріальних ресурсів підприємства, що формуються за допомогою різних джерел і застосовуються у процесі здійснення різних видів діяльності, та забезпечують одержання прибутку.

У міжнародній практиці, зокрема МСФЗ і НП(С)БО, капітал визначається як різниця між активами і зобов’язаннями підприємства. Відповідно до МСФЗ власний капітал – це вартість активів, на які не розповсюджуються фінансові зобов’язання кредиторів. У національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наведено визначення поняття власного капіталу. Це – «частина активів підприємства, що залишається після вирахування зобов’язань» [18].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!