Курсова робота “Моральне виховання дітей середнього дошкільного віку засобами української народної казки”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОЕРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ ДІТЕЙ  

1.1. Основний зміст процесу морального виховання та його поняття 

1.2. Формування національної системи виховання дошкільників у педагогічній науці 

1.3. Базове поняття моралі через засіб виховання казкою 

РОЗДЛІ ІІ. МЕТОДИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НАРОДНОЇ КАЗКИ НА РОЗВИТОК МОРАЛЬНОСТІ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ 

2.1. Діагностика програми виховання та навчання вихованості моральних почуттів дітей 

2.2. Формування в дітей високих моральних цінностей за казками В.О. Сухомлинського 

2.3. Рекомендації  вихователям  щодо виховання моральних почуттів  у старшого дошкільника засобами  українських народних казок 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Акутальність теми. З давніх часів моральне виховання дітей дошкільного віку існувало завжди, і це також дуже важливо сьогодні. В даний час для вихователів, вчителів і педагогів стало актуальним питанням вибрати, на які приклади їм слід спиратися при виборі проектів і форм роботи, які можуть прищепити етику і стандарти поведінки дітям дошкільного віку. Формування та засвоєння моральних знань і навичок особливо важливе на дошкільному етапі і може бути покращене лише в освітніх закладах. Оскільки ми живемо в сучасному глобалізованому та інформаційному суспільстві, дуже важливо, щоб вчителі не допускали помилок у моральному вихованні дітей дошкільного віку.

Педагоги і дослідники дуже активно починають вирішувати проблему морального виховання в ХХІ столітті, яка пов’язана з більшою втратою духовно-моральних цінностей і спрямованості дітей і дорослих. За останні десять років засоби масової інформації та телебачення вплинули на формування особистості і пропагували суто матеріалістичний погляд на життя, міжособистісні відносини і поведінку людини в суспільстві.

Протягом усієї історії людства питання про моральні стандарти мучили найбільших мислителів. В. Сухомлинський зазначив, що народна педагогіка знає, що можуть і чого не можуть робити діти, тому що вона органічно поєднує в собі життєву мудрість. Немає того, кого хоть раз не зачепила чарівна казка до глибини душі. Немає дитини, яку б не скорила щирість і радість, невинність і мудрість народних казок.

Навіть сьогодні казки як і раніше є тим елементом, який найбільше стимулює дитячу уяву, як і багато поколінь назад. Казки мають великий естетичний потенціал, який проявляється в самобутньому і романтичному зображенні казкового світу, ідеалізації позитивних персонажів і виразності образу. Барвиста мова казок зачаровує, малюючи в уяві чудові картини і пробуджуючи уяву.

Моральне виховання дітей дошкільного віку досліджували досліджували такі педагоги, як: Бабак І. [2], Карнаухова А. [15], Короленко В. [22], Лохвицька Л. [20] та Поніманська Т. [27]. Проблему про використання медіафільмів у моральному виховання дошкільників сформували наступні дослідники, як: Васильєва О. [6], Городиська В. [11] та Малай І. [23]. Тему морального виховання через казки в закладі дошкільної освіти були запропоновані наступними видатними людьми, як: Бєлєнька Г. [4], Васильченко О. [7], Глушкова Л. [10] та Моліцька М. [24].

Мета дослідження: визначити, науково підтвердити та експериментально перевірити педагогічні умови формування у дошкільників моральних емоцій та суджень за допомогою казок.

Реалізація мети курсової роботи здійснюється за рахунок вирішення таких завдань:

1. на основі аналізу науково-педагогічної літератури розкрити сутність та структурні морального виховання;
2. проаналізувати вплив сучасної педагогічної практики з формування моральних почутів та суджень дітей дошкільного віку;
3. експериментально вивчити процес формування моральних почутів та суджень у дітей дошкільного віку.

Об’єктом дослідження є казка як засіб морального виховання.

Предметом дослідження виступає процес формування моральних почуттів і суджень дітей дошкільного віку за допомогою казки.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових досліджень з даного питання, порівняння результатів досліджень з науковими теоріями, систематизація та узагальнення. Діагностична методика «Сюжетні картинки» (Афонькина Ю.Л. та Урунтаєва Г.Л.), Методика «Закінчи історію», Методика визначення рівня розуміння дітьми моральних норм.

Експериментальна база дослідження: Кушелівський ліцей Хмільницької міської ради.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОЕРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ ДІТЕЙ

1.1. Основний зміст процесу морального виховання та його поняття

 

Проблема морального виховання ґрунтується на поняттях «мораль» і «моральність» і пов’язана з ними. Для того щоб визначити основний зміст процесу морального виховання, необхідно звернутися до роз’яснення цього поняття. Мораль – це форма суспільної свідомості, і це система поглядів, концепцій, ціннісних орієнтацій і норм, які регулюють діяльність людей. За словами О. Павловської, мораль – це набір цінностей, якими керуються люди в реальних відносинах. Це ідеали, норми, принципи і погляди на добро і зло, сенс життя, гідність, честь і вся система особистих і суспільних відносин [16, с. 150].

Мораль – це свідчення і показники рівня людського розвитку, духовної зрілості і характеру взаємин з іншими людьми і світом. Особливість моралі полягає в тому, що вона регулює поведінку і свідомість людей у всіх сферах життя (виробнича діяльність, повсякденне життя, сім’я, міжособистісні відносини та інші взаємини). Мораль поширюється також на відносини між групові та міждержавні.

Моральний розвиток – це ступінь засвоєння людиною уявлення про моральні норми, і це показник формування моральних емоцій і моральної поведінки в сім’ї і суспільстві [17, с. 44]. Моральні принципи мають універсальне значення; вони охоплюють всіх людей; вони закладають основу культури міжособистісних відносин і виробляються в тривалому процесі соціального та історичного розвитку (гуманізм, колективізм та альтруїзм).

Кожна поведінка та вчинок людини може мати різні значення (правове, політичне, естетичне і т. д.). Але з точки зору її моральності моральний зміст оцінюється за єдиною шкалою. Моральні норми відтворюються в суспільстві щодня, втілюються в традиціях, загальновизнана владою і підтримується громадською думкою.

Моральні норми – це моральні вимоги, які регулюють поведінку людини за певних обставин («будь ввічливий зі старшими», «допомагай старшим» тощо). Мораль не обмежує людей. Замість цього вони допомагають їм і захищають їх. Це як правила дорожнього руху. Автомобілі можуть вільно пересуватися, і ніхто їх не обмежує, але завдяки правилам автомобілі не стикатимуться один з одним, тим самим запобігаючи нещасним випадкам. Те ж саме стосується і моральних норм, які захищають людей від наслідків поганої поведінки. Кожна дитина отримала свій перший урок етики у своїй власній родині. Норми, які допомагають навчитися порядності, доброті і працьовитості, – це батьки. У процесі морального розвитку, під впливом дорослих, формується орієнтаційно-поведінкова система мотивації особистості, яка виробляється на дошкільному етапі [19, с. 15].

С. Русова вважає, що формування моральної особистості є стрижнем всієї виховної роботи, і виступає за те, щоб «моральне виховання має пронизувати всю освіту і все життя; основним змістом цієї роботи є розвиток характеру» [28, с. 89]. Функціональний аналіз дозволяє нам виявити певні аспекти моралі. Мораль володіє широким спектром функцій, є універсальним регулятором людської поведінки і відносин між людьми і визначається сферою і характером людської діяльності, а також соціальними групами і суспільством.

Регулятивна функція – одна з головних функцій моралі. Мораль подібна компасу, що спрямовує і коригує практичну діяльність людини з урахуванням інтересів інших людей і суспільства. Водночас позитивний вплив моралі на соціальні відносини досягається через індивідуальну поведінку. Виховна функція моралі полягає в участі у формуванні людської особистості та самосвідомості.

Мораль допомагає сформувати уявлення про мету і сенс життя, розуміння людиною своєї гідності, своєї відповідальності перед іншими і суспільством, а також необхідність поважати права, особистість і гідність інших. Ця функція зазвичай має зручні для користувача функції. Це вплине на регулювання та інші моральні функції [29, с. 111].

Моральна свідомість є одним зі складових елементів моралі, що представляє ідеальну і суб’єктивну сторону моралі. Моральна свідомість визначає певні моделі поведінки і манери поведінки людей. Моральна свідомість оцінює різні явища (моделі поведінки, мотивації, поведінку, спосіб життя тощо) соціальної реальності з точки зору відповідності моральним вимогам. Цей вид оцінки виявляється в засудженні або похвалі, осуду або похвалі, симпатії або любові, огиді і ненависті. Розуміння моралі і розуміння особистісного сенсу досягаються через моральні почуття, і вони поєднуються з моральною свідомістю. У цьому відношенні важливу роль відіграє воля. Вона мотивує і допомагає людині опанувати себе, дає внутрішню свободу і заохочує моральну поведінку [18, с. 64].

Виникнення моральних відносин є результатом тісної співпраці між людьми і видами діяльності, що володіють моральними якостями. Вони розрізняються за змістом, формою і методом соціальної взаємодії між суб’єктами. Їх зміст різне і включає в себе моральний обов’язок людини перед усім суспільством; відданість професії; колективу; сім’ї [1, с. 2].

У будь-якому випадку, людина в кінцевому підсумку опиниться в системі моральних відносин з суспільством в цілому і самим собою як членом суспільства. У моральних відносинах люди є як суб’єктом моральної діяльності, так і об’єктом моральної діяльності. Так, тому що вона виконала свої обов’язки перед іншими і є суб’єктом, пов’язаним з суспільством, соціальними групами тощо. Але водночас вона також є об’єктом моральних зобов’язань перед іншими людьми, тому що вони повинні захищати її інтереси і піклуватися про неї. Моральна діяльність має об’єктивний аспект моралі.

Оцінюючи поведінку, вчинки та їх мотивацію з точки зору хорошого і поганого, доброго і злого, гідного і негідного, ми можемо говорити про моральну діяльність. Основним елементом моральної діяльності є поведінка, тому що в поведінці, як у дзеркалі, відображаються моральні цілі, мотивації або напрямки. Поведінка включає в себе такі елементи: мотивацію, намір, мету, поведінку і наслідки поведінки.

Моральні наслідки поведінки – це самооцінка людини і оцінка інших. Мораль включає в себе моральні норми, моральні принципи, моральні ідеали та моральні стандарти. Моральні норми – це соціальна норма, яка регулює поведінку людини в суспільстві, ставлення до інших, суспільства і самого себе. Сила громадської думки і внутрішні переконання, прийняті цим суспільством, засновані на концепціях добра і зла, справедливості і несправедливості, чесноти і осуду, забезпечуючи їх реалізацію.

 

1.2. Формування національної системи виховання дошкільників у педагогічній науці

 

Саме в умовах державотворчого процесу в Україні була сформована національна система виховання. Особисте моральне виховання має ґрунтуватися на поєднанні освіти і національної культури. Вся система освіти розглядається як гарантія демократичного устрою суспільства і становлення країни і стане ефективним засобом для країни і попередніх поколінь щодо формування дорослих відповідним чином відповідно до їхніх власних стандартів. Побудова демократичного суспільства має ґрунтуватися на національній думці, патріотизмі та самовідданості, класичній культурі і керуватися самооцінкою українських індивідів, творчих особистостей, громадян і патріотів [21, c. 84].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!