Курсова робота ” Особливості міжнародної міграції робочої сили: глобальний та регіональний аспекти “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. РОЗДІЛ. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ 

1.1. Сутність міжнародної міграції робочої сили 

1.2. Причини міжнародної міграції робочої сили 

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФОРМ ТА НАПРЯМКІВ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ 

2.1. Аналіз форм та напрямків міжнародної міграції робочої сили 

2.2. Особливості напрямків міжнародних міграційних трудових ресурсів 

2.3. Регулювання міжнародної міграції робочої сили 

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ РІВНЯ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ 

3.1. Досвід раціональної міграційної політики зарубіжних країн у сфері обміну людським капіталом 

3.2. Основні напрями врегулювання міграційних процесів в Україні

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ   

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. З розширенням світогосподарських зв’язків міжнародна міжнародна трудова міграція з часом набула глобального характеру. Однак, незважаючи на її масштаб, сьогодні в сучасній науці немає єдиної концепції. Це можна пояснити тим, що міграція одночасно відображає різні аспекти суспільного життя: економіку, демографію, соціологію, політологію, право тощо. Але, з іншого боку, це особливість багатьох країн, і аналіз масштабів і тенденцій міжнародної міграції робочої сили ускладнюється недосконалістю інформаційним і статистичним забезпеченням, а також відсутністю уніфікованих національних і міжнародних показників,  які здебільшого носять фрагментарний і залежний від контексту публікацій характер.

Значне збільшення масштабів міжнародної трудової міграції в світі підкреслює її дослідження як явища, що має істотний вплив на розвиток економіки, соціальної сфери, демографії та інших аспектів суспільного життя. Важливість вивчення процесу міжнародної трудової міграції також обумовлена швидким зростанням її кількості та інтенсивності та її поширенням у всі частини світу. Традиційні підходи, які насправді реалізуються як бажання або спроба вирішити проблеми в певній галузі суспільного життя та ігнорують системність і цілісність підходу, можуть бути неефективні.

Тому вкрай необхідно об’єднати наукові розробки, дослідження та практичні кроки для розробки ефективних стратегій і тактики втручання країн у процес міжнародної трудової міграції, який розвивається досить швидкими темпами. Необхідно реалізувати такий концептуальний підхід, суть якого полягає в тому, що предметом відповідного дослідження є не тільки зміст і особливості міжнародного ринку праці.

Значну увагу слід приділити аналізу ключових елементів процесу міжнародної міграції, критичного підходу до існуючих практик державного регулювання, впливу економічної і соціальної сфер на динаміку та обсяги міжнародної трудової міграції у світі, дослідження та впровадження міжнародного досвіду. У світовій практиці вже існує досить значуща модель систематичного втручання в процес міждержавної трудової міграції населення.

Насамперед, це праці Дж. Борхаса, А. Роя, К. Макконела, Я. Мінсера, Маноло І. Абелли та ін. внесли значний внесок у вивчення теорії та практики міжнародної трудової імміграції, а також внесли свій внесок в організацію, економіку провідні вітчизняні вчені: О. Власюк, В. Геєць, С. Злупко, А. Кравченко, Е. Лібанова, Ю. Макогон, О. Малиновська, Н. Марченко, А. Мокій, С. Пирожков, С. Писаренко, О. Позняк, М. Романюк, А. Румянцева, Є. Савельєв, Л. Симів, А. Філіпенко.

Незважаючи на те, що багато важливих аспектів міжнародної трудової міграції відображені в роботах цих та інших вітчизняних дослідників, деякі важливі питання, в тому числі про те, як оцінити вплив міграційних потоків на ключові макроекономічні показники, міграцію, економічну та соціальну сфери, розвиток міжнародної трудової міграції, вдосконалення інформаційних систем, вивчення проблемних ситуацій в регіоні зі статистичною підтримкою, досі в деякій мірі залишаються поза увагою вчених і практиків.

Насправді проблеми, пов’язані з міжнародною трудовою міграцією, виходять за рамки демо економічних досліджень, навіть у найширшому сенсі. Будучи міждисциплінарними, вони повинні вирішуватися шляхом співпраці дослідників з різних наукових спеціальностей. Це питання має велике значення не тільки для вивчення економічної та соціальної природи процесу міжнародної міграції, а й для формування активної міграційної політики держави та ефективних інструментів її реалізації. Саме важливість цих питань визначила тему, структуру і зміст представлених дослідницьких матеріалів.

Метою даного дослідження є вивчення основних проблем міжнародної (трудової) міграції в сучасних умовах.

Для досягнення цієї мети необхідно було сформулювати і вирішити наступні конкретні завдання:

1. визначити сутність міжнародної міграції робочої сили;
2. окреслити причини міжнародної міграції робочої сили;
3. проаналізувати форми та напрямки міжнародної міграції робочої сили;
4. дослідити особливості напрямків міжнародних міграційних трудових ресурсів;
5. розглянути шляхи підвищення ефективності міжнародної трудової міграції робочої сили.

Об’єктом дослідження є міжнародна трудова міграція в системі міжнародних соціально-трудових відносин.

Предметом дослідження є закономірності міжнародної трудової міграції та її сучасні особливості.

Інформаційною базою дослідження є дані економічної літератури, матеріали конференцій, економічні публікації та комп’ютерні публікації вітчизняних і зарубіжних авторів.

 

РОЗДІЛ І. РОЗДІЛ. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ

1.1. Сутність міжнародної міграції робочої сили

 

Міжнародна міграція робочої сили виступає важливою складовою міжнародних економічних відносин.

Характеризуються високим рівнем міжнародної мобільності, а не тільки продуктами праці (товарами і послугами). Фактори виробництва (праця і капітал) також переміщуються з країни в країну. Згідно із законом Б. Оліна, міжнародний рух товарів і факторів виробництва можуть замінювати один одного. Країни з забезпечена працею, можуть експортувати працеємні товари, або їхні громадяни можуть виїхати за кордон і працювати там. Міжнародне переміщення факторів виробництва підпорядковується тим же законам, що і міжнародна торгівля товарами. Фактори виробництва переміщуються в країни, де платять більше [1, с. 6].

При вивченні проблеми міжнародної міграції робочої сили використовуються такі основні поняття.

Міграційна політика, один з напрямків демографічної політики, являє собою сукупність засобів і способів цілеспрямованого впливу на імміграцію.

Міграція робочої сили – переміщення працюючого населення з однієї держави в іншу з економічних і неекономічних причин (політичних, соціальних, релігійних, національних, расових тощо) на термін понад 1 рік.

Мігранти – особи, що переміщуються.

Імміграція – в’їзд працездатного населення в дану країну із-за її меж.

Еміграція – від’їзд працездатного населення з країн, що знаходяться за межами кордону.

Рееміграція – повернення емігрантів на батьківщину для постійного проживання.

«Витік мозків» – це міжнародна міграція висококваліфікованих людей.

Міграційний потік – загальна кількість мігрантів (або міграцій), що характеризується загальною зоною виїзду і прибуття протягом певного періоду часу – один з показників напрямку міграції.

Внутрішня міграція – зміна місця проживання осіб у межах внутрішніх кордонів.

Зовнішня міграція – переміщення населення з однієї країни в іншу.

Міжнародна економіка як наука вивчає закономірності зовнішньої міграції, але не в цілому, а тільки окремі потоки.

Зовнішня міграція включає в себе два взаємопов’язані процеси:

а) еміграцію, тобто виїзд з однієї країни певного контингенту людей;

б) імміграцію, тобто в’їзд їх в іншу країну.

У зв’язку з цим існують поняття міграційного сальдо – різниця між показниками еміграції з країни та імміграції до країни, а також поняття рееміграції, тобто повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.

Міжнародна організація праці (МОП) розробила сучасну класифікацію видів міжнародної міграції. Вона охоплює наступні структурні елементи [17, с. 278]:

а) переселенці – тобто люди, які переїжджають на постійне місце проживання. Група займається питаннями на переїзд в розвинені країни. Цей потік в основному заснований на принципі возз’єднання сімей – початкова імміграція останнім часом стала більш складною на рівні національної господарств;

б) ті, хто працюють за контрактом Для них чітко визначена тривалість перебування в приймаючій країні.

Ця група включає в себе:

– сезонні працівники, які приїздять на період збирання врожаю;

– некваліфіковані або мало кваліфіковані працівники;

– фронтальєри – – мігранти, які щодня перетинають кордон, щоб працювати в сусідніх країнах;

в) професіонали, що характеризуються підвищеною підготовкою, тобто наявністю відповідної освіти та досвіду роботи. Ця класифікаційна група характеризується терміном «витік мізків» – міграція науковців та інженерно-технічних працівників високого рівня (цей потік становить 3-5% у загальному обсязі трудових мігрантів). Слідує зазначити, що в цю групу також входять студенти, які навчаються в інших країнах;

г) нелегальні іммігранти. Цей термін відноситься до особи, яка незаконно в’їхала в країну. Ті, хто в’їхав в країну легально, але не покинув країну вчасно, тобто ті, у кого закінчився термін дії віз. Особа, яка отримала туристичну візу, але займається трудовою діяльністю;

д) біженці – особа, яка була змушена переселитися зі своєї рідної країни в результаті будь-якої загрози (політичного, релігійного, національного переслідування). Станом на 1995 рік їх число у світі оцінюється в 18 млн. 

Міжнародна міграція буває наступних видів: безповоротна, тимчасово-постійна (від одного до шести років),  сезонна, маятникова (щоденний, щотижневий переїзд до місця роботи в іншу країну).

Залежно від правового статусу міграція може бути законним або незаконним. Нелегальний іммігрант – це особа, яка в’їжджає в країну нелегально, легально шукає роботу (туристи, запрошення тощо) і нелегально працевлаштовуються. Останнім часом масштаби нелегальної імміграції значно зросли. Китайці їдуть в основному в США і Росію, кубинці їдуть до Флориди, алжирці їдуть до Франції, пакистанці їдуть до Англії і т. д. Останнім часом в Україні спостерігається небувалий наплив нелегальних мігрантів з країн «третього світу», а Україну використовують як перевалочний пункт для подальшого проникнення в Західну Європу [13, c. 40].

Найбільш активна теоретична розробка проблеми міжнародної міграції почалася в кінці 60-х років в рамках моделі економічного зростання. Їх основна ідея полягає в тому, що міжнародна трудова міграція як один з факторів виробництва впливає на темпи економічного зростання.

Сучасна міграція робочої сили носить суто економічний характер, і основний потік міграції йде в один бік з розвинених країн. Більшість мігрантів – низькокваліфіковані робітники.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!