ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ
1.1. Становлення та етапи спортивного туризму
1.2. Поняття й суть спортивного туризму
1.3. Основні нормативно-правові акти в галузі спортивного туризму
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
2.1 Система показників економічного аналізу спортивного туризму на туристичному підприємстві «Join UP»
2.2 SWOT-аналіз спортивного туризму в України та світі
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Спортивний туризм поєднує в собі фізичну активність, пригоди та відкриття нових культурних особливостей. Він сприяє підтримці фізичної форми та загального самопочуття, популяризації здорового способу життя, адже люди шукають можливості випробувати різні види активного відпочинку: гірський туризм, велоспорт, альпінізм, водні види спорту тощо. Також спортивний туризм сприяє культурному обміну між людьми з різних регіонів.
Загалом туристична сфера є комплексоутворюючою, оскільки забезпечує зростання зайнятості, диверсифікацію економіки, інвестиційну привабливість національної економіки, сприяє збереженню та розвитку культурного потенціалу, збереженню екологічно безпечного навколишнього середовища. Спортивний туризм є сектором світової індустрії туризму, який швидко розвивається. Ю.Б. Миронов зазначає, що світовий ринок спортивного туризму до 2027 року може досягти обороту в 1.7 трлн. доларів [12, с.144-146.].
Україна має великий потенціал для спортивного туризму завдяки своїй природній різноманітності: гори Карпати, Кримські гори, Чорне та Азовське моря, річки Дніпро, Дністер, Дунай, Псел та багато іншиих. Ці природні ресурси створюють ідеальне середовище для активного відпочинку та спортивних заходів. Розвиток спортивного туризму може забезпечити економічне зростання регіонів, створюючи нові робочі місця в галузі готельного бізнесу, ресторанного господарства, прокату спорядження та організації заходів. Але зараз в умовах військової агресії росії, туристична сфера в Україні переживає суттєві труднощі.
Війна негативно вплинула на економіку, інфраструктуру та соціальну стабільність країни, включно з індустрією туризму. Війна, що триває, призвела до зменшення кількості туристів, які відвідують Україну, та значне зменшення доходів до державного бюджета від туристичної діяльності особливо в постраждалих регіонах, через проблеми безпеки та загальне негативне сприйняття країни як туристичної. Це призвело до значної втрати доходів для туристичного сектора країни. Український уряд працює над розвитком туризму в регіонах країни, які не постраждали від конфлікту, але вплив війни продовжує відчуватися у туристичній галузі.
Питання розвитку спортивного туризму вивчали такі вчені: В.В. Абрамов, В.В. Бугас, І. М. Годя, О.В. Кострова, О.В. Колотуха, Н.П. Крачило, К.В. Лабарткава, Л.В. Фрей, Т.В. Попова, Л.О. Тимошенко, В.І. Цибух та ін.
Мета дослідження: описати перспективи розвитку спортивного туризму в Україні та в світі.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- Оисати становлення та етапи спортивного туризму;
- Розкрити поняття та суть спортивного туризму;
- Розглянути основні нормативно-правові актив галузі спортивного туризму;
- Проаналізувати систему показників економічного аналізу спортивного туризму на туристичному підприємстві «Join UP»;
- Здійснити SWOT-аналіз спортивного туризму в України та світі;
- Описати перспективи розвитку спортивного туризму в України та світі.
Об’єкт дослідження: спортивний туризм.
Предмет дослідження: перспективи розвитку спортивного туризму в Україні та в світі.
Методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, SWOT-аналіз.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ
1.1. Становлення та етапи спортивного туризму
Масовий туризм набув сучасного вигляду за рахунок бурхливих змін у розвитку транспорту: автомобілів і літаків з реактивними двигунами. Проте люди мандрували з найдавніших часів. Історія розвитку туризму тісно пов’язана з історією розвитку людства в цілому, з історією цивілізацій і розвитком держав [20, с.7].
Витоки спортивного туризму можна простежити в глибоку давнину. Олімпійські ігри, що проходили у Стародавній Греції (близько 776 року до нашої ери), приваблювали спортсменів і глядачів.
У 19 столітті, з промисловою революцією та прогресом у транспорті, люди почали мати більше вільного часу та ресурсів для участі в розважальних заходах. Ця епоха ознаменувала початок організованих спортивних заходів і змагань, що призвело до формування структурованої індустрії спортивного туризму.
Проведення масштабних міжнародних спортивних подій стало значним каталізатором розвитку спортивного туризму. Такими подіями стали сучасні Олімпійські ігри (започатковані в 1896 році), Чемпіонат світу з футболу, який розпочався в 1930 році. Ці події збирали глядачів з усього світу, демонструючи потенціал спорту для залучення туристів.
У зв’язку з тим, спортивні заходи набирали популярності, вони стали приносити прибуток. І тут зіграв свою роль економічний фактор. Органи влади та бізнесмени почали вкладати кошти в розвиток туристичної інфраструктури.
Розглянемо більш детально розвиток спортивного туризму в нашій країні. Туристський рух, найбільш наближений до сучасного, в Україні виник наприкінці XІX століття. Крим привертав увагу туристів близькістю моря та доступністю гір. І в 80-х роках того століття в Ялті виник «Гурток аматорів природи, гірського спорту і Кримських гір».
В той період були облаштовані туристичні стежки: Дмитрієвська та Хрестова стежки, Боткінська стежка (до водоспаду Яузлар); Штангеєвська стежка (водоспаду Учансу протяжністю 8,5 км).
В 1890 році в Одесі виникає Кримський гірський клуб. З 1881 року до 1915 року видавався журнал «Записки Крымского горного клуба». В ньому описувалися маршрути подорожей, друкувалися звіти експедицій [20].
На початку XX століття у західних областях сучасної України були створені організації Сокіл, Пласт, Луг. Вони в якості застбу виховання членів організацій використовували мандрівки. У 1910 році на Станіславщині виникло перше спортивно-пожежне товариство «Січ». Тут організовувалися походи, екскурсії, вчили складати плани та картосхеми, орієнтуватися в часі і просторі, вміти виживати в екстермальних ситуаціях. Організацію Пласт заснували в 1911 р. П. Франко та І. Чмола. Мета організації – фізичне та патріотичне виховання молоді, плекання серед молоді традицій і звичаїв, інтересу до нашої історії, культури, ідей українського народу [12].
9 грудня 1924 р. у Львові було засноване спортивне товариство «Карпатський лещетарський клуб» (КЛК) для розвитку лещетарського спорту на галицьких теренах. У березні 1931 р. КЛК влаштував перші «з’їздові змагання» (змагання з гірськолижного спорту) на горі Тростян поблизу Славська і змагання у стрибках з трампліна [12].
За часів радянської влади спортивний туизм активно розвивався. В 1930 році створене Товариство пролетарського туризму і екскурсій. Це Товариство спрямовувало свою діяльність за двома основними напрямами: створення туристських баз з плановими маршрутами і організацію самодіяльних походів.
В 1927 році комсомольська організація та редакція «Комсомольської правди» провели нараду. Основне питання − організація масового туризму для виховання молоді, ознайомлення з історією і сучасним життям Радянського Союзу, для залучення молоді до комсомолу. З’являється термін «самодіяльний туризм». У 1936 році було ухвалено рішення перевести самодіяльний туризм під управління добровільних спортивних товариств. Туристичні бази з планованими маршрутами були передані до Центрального туристсько-екскурсійного управління.
1.3. Основні нормативно-правові акти в галузі спортивного туризму
Усі нормативно-правові акти в галузі туризму (у тому числі і спортивного) можна поділити на дві групи:
- міжнародні акти, ратифіковані Україною, що, згідно з Конституцією, є частиною національного законодавства й повинні виконуватися всіма громадянами України.
- національні (внутрішньодержавні) нормативно-правові акти, прийняті Верховною Радою України та іншими органами держави [21].
Загальні правові, організаційнісоціально-економічні та виховні засади реалізації державної політики України в галузі туризму, в тому числі і спортивного визначає Закон України «Про туризм» [4]. Згідно даного закону під туризмом розуміється тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без зайняття оплачуваною діяльністю. Закон містить 10 розділів та 33 статті. Розділи:
1. Загальні положення
2. Державна політика та державне регулювання в галузі. 3. Оганізація економічної діяльності та фінансування в галузі туризму.
- Порядок укладання договорів (контрактів) суб’єктами туристичної діяльності, їх права та обов’язки.
- Права та обов’язки туристів.
- Організація та надання туристичних послуг.
- Безпека туристів.
- Кадрове і наукове забезпечення туризму.
- Міжнародне співробітництво в галузі туризму.
Також важливим є Закон України «Про фізичну культуру та спорт». В ньому записані загальні правові, економічні, організаційні, соціальні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту, у тому числі й спортивного туризму [5], визначаються Законом України про фізичну культутру і спорт. Цей Закон регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту [14].
- Закон містить 7 розділів.
- Загальні положення.
- Суб’єкти сфери фізичної культури і спорту.
- Фізична культура.
- Спорт.
- Організаційне, кадрове, фінансове та інше забезпечення діяльності у сфері фізичної культури і спорту.
- Міжнародне співробітництво у сфері фізичної культури і спорту.
- Відповідальність за порушення законодавства у сфері фізичної культури і спорту.
В 2021 році Міністерством молоді та спорту України затверджені Правила спортивних змагань зі спортивного туризму [17].
Дані Правила визначають як загальні підходи до підготовки та проведення змагань зі спортивного туризму, так і враховують специфіку змагань туристських спортивних походів, а також інших видів змагань з різних видів спортивного туризму.
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
2.1. Система показників економічного аналізу спортивного туризму на туристичному підприємстві «Join UP!»
Компанія «Join UP!» заснована як турагенство в 2001 році (додаток А). Спочатку туристична фірма займалася продажем турпакетів від імені і за дорученням інших туроператорів, таких як Turtess, TEZ Tour, Karya Tour. 2010 року компанія отримала статус туроператора, коли було відкрито перший напрямок – Дубаї, ОАЕ.
Компанія відкрила філії у Запоріжжі, Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі. З 2014 року підприємство вийшло на ринок Азербайжану та Молдови та відкрила свої представництва в столицях цих країн.
Станом на початок 2018 року компанія мала туристичні агенції в 48 містах України. Інфографіка щодо розитку компанії в 2018 році представлена на рисунку 2.1. Протягом 2019 року компанія відправила за кордон на відпочинок понад мільйон туристів.
Рис. 2.1. Інфографіка розвитку компанії «Join UP!» в 2018 році
У п’ятірку найпопулярніших напрямків у 2019 році увійшли Єгипет, Туреччина, Іспанія, ОАЕ і Кіпр. Компанія є найбільшим туроператором України та станом на 2018 рік займала 30 % ринку виїзного туризму держави. Послугами компанії 2018 року скористалося 902,6 тис. осіб, з яких 878,4 тис. − українці, які подорожують за кордон (рис.2.2.). Це найвищий показник серед українських туроператорів [13].
Рис.2.2. Кількість осіб, які скористалися послугами компанії в 2018 році
«Join UP!» – багатопрофільний туроператор. Досвідчені менеджери адаптують пропонований вид відпочинку під очікування клієнта та враховує особливості індивідуального, сімейного та молодіжного туризму. «Join UP!» організовує пляжні, лікувальні, оздоровчі, екскурсійні, індивідуальні, групові, корпоративні, спортивні та VIP тури.
Компанія організовує тури в понад 30 країн: Туреччина, Єгипет, Іспанія, Італія, Болгарія, Йорданія, Оман, Сейшели, Індонезія, В’єтнам, Кіпр, Таїланд, ОАЕ, Андорра, Домінікана, Маврикій, Азербайджан, Вірменія, Греція, Китай, Танзанія, Грузія, Куба, Туніс, Мальдіви, Узбекистан, Ізраїль, Марокко, Шрі-Ланка, Індія, Мексика, Ямайка [26].
«Join UP!» співпрацює з великою кількістю готелів, від 3 до 5 зірок, з транспортними компаніями для забезпечення трансферу для туристів. Стосовно фінансового стану, то до кризи короновірусу та війни в Україні «Join UP!» було прибутковим, фінансово стійким підприємством. Не мало боргів перед кредитними установами, банками, працівниками, клієнтами.
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
Розвиток нових напрямів спортивного туризму в світі − екстремального, пригодницького, вітрильних та інших подорожей, проведення комбінованих за видами туризму подорожей з використанням наявних природно-рекреаційних, історико-культурних та кадрових ресурсів регіону, не тільки створює умови для залучення до активних занять спортивним туризмом населення світу, а й має стимулюючий вплив на розвиток міжнародного туризму. Поговоримо детальніше про перспективи розвитку спортивного туризму в Україні.
Наша країна має великий потенціал у розвитку сучасного туризму. Перш за все це сприятливі кліматичні умови та різноманітність природних об’єктів (гори, ліси, річки, моря, пустеля), які сприяють розвитку всіх видів спортивного туризму [24].
Однак існують фактори, що гальмують розвиток туризму в Україні. Найголовніший − це війна, що охопила всю країну. Відповідаючи на запитання про перспективи розвитку туризму в Україні, педагог і тренер зі спортивного туризму В. М. Корнієнко відзначив, що ми плануємо враховувати період після війни. Це пояснюється тим, що між довоєнним і післявоєнним розвитком існує велика пропасть.
Коли Україна вийде переможцем з цього конфлікту, у нас з’явиться більше можливостей для міжнародного туризму. Якщо раніше мало хто в світі звертав увагу на Україну, тепер усі знають про неї, принаймні намагаються дізнатися більше. Післявоєнний туризм розкриється в новому світлі і надихне на нові враження. Як вітчизняних, так і іноземних туристів привабить дізнатися більше про нашу країну та відвідати її.
Нам лише залишається гідно зустрічати цих гостей і активно створювати туристичні місця, де люди зможуть познайомитися з нашою культурою та природою. Розвиток післявоєнного туризму обіцяє відбуватися високими темпами. Це стосується всіх сфер туризму, включаючи спортивний. У нас є можливість піднятися на новий рівень у світовому туризмі.
Таким чином, після війни будуть надходити нові кошти на створення внутрішнього туризму. Також будуть з’являтися нові партнери, зацікавлені в розвинені українського туризму. Такі оцінки та роздуми гармонізуються з офіційними заявами та деклараціями в Україні щодо відновлення національної туристичної галузі після війни. Україна має дуже великий потенціал в розвитку спортивного туризму.
Різноманітність природних умов країни надає унікальні можливості для розвитку різних видів спортивного туризму. В Україні велике різноманіття ландшафтів. Це створює підґрунтя для проведення різних видів спортивних заходів, включаючи гірський туризм, водні види спорту, велосипедні маршрути, екстремальні види спорту тощо.
Україна активно впроваджує стандарти розвинених країн, зокрема Європейського союзу, у сфері розвитку спортивного туризму. Це відкриває можливості для привертання нових партнерів із різних куточків світу, адже відповідність міжнародним стандартам сприяє покращенню репутації країни та залученню уваги міжнародної спортивної громадськості.
Незважаючи на позитивні аспекти, у розвитку спортивного туризму перешкоди створює внутрішня та зовнішня політична ситуація, зокрема війна, яку проводить країна-агресор. Це призвело до обмежень у безпеці та можливостях для розвитку туризму в певних регіонах країни.
Проте, після нашої перемоги, Україна має унікальну можливість активізувати процес розвитку спортивного туризму. З врахуванням поточної публічної уваги до країни, важливо вжити заходів для залучення туристів через спортивні заходи та інфраструктуру.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Відгуки
Відгуків немає, поки що.