Реферат ” Сучасні вимоги до систем машинного перекладу “

Зміст

 

Вступ

1. Теорія машинного перекладу

2. Напрями розвитку машинного перекладу

3. Специфіка машинного перекладу

4. Основні переваги машинного перекладу

5. Типові помилки при машинному перекладі

6. Процес перекладу

7. Компанії, які займаються розробкою комерційних систем машинного перекладу

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

У сьогоднішньому діловому спілкуванні надзвичайно швидко зростають обсяги документів, які потребують оперативного перекладу, причому кількість мов спілкування постійно зростає. Впоратися цією ситуацією можливо лише засобами сучасних перекладацьких технологій серед яких важливе місце посідають системи машинного перекладу.

Такі системи здатні значною мірою спростити та прискорити роботу фахівця-документознавця без втрати інформації. З іншого боку − це дозволить краще спілкуватися з замовниками, більш чітко розуміти їх вимоги, що врешті решт суттєво підвищить якість ділового спілкування.

У той же час, на сьогодні в Україні практично відсутні науково обґрунтовані методики використання систем машинного перекладу і, відповідно, не здійснюється підготовка фахівців з цього питання. Це означає, що детального вивчення потребують питання, пов’язані з аналізом можливостей використання систем машинного перекладу в роботі фахівців-документознавців з метою розробки методики навчання майбутніх документознавців перекладу із застосуванням таких систем.

 

1. Теорія машинного перекладу

 

Серед сервісів, які сьогодні надаються користувачам мережею інтернет, не останнє місце займає переклад з однієї мови на іншу [1]. Технології оперативного машинного перекладу дозволять діловим людям орієнтуватися у величезному інформаційному полі, розбиратися в найновіших технологіях, легко спілкуватися з багатомовною аудиторією в багатьох країнах світу. Дуже часто виникає потреба просто зрозуміти сутність листа свого закордонного колеги або статті, знайденої в мережі Інтернет. Немає іншої реальної альтернативи як скористатися послугами електронного перекладача.

Таким чином, машинний переклад виконує сьогодні дуже важливу комунікативну функцію − забезпечує можливість комунікації між людьми, які спілкуються різними мовами. Датою народження машинного перекладу як області досліджень прийнято вважати 1947 рік. Саме тоді, всього через декілька років після появи першої електронно-обчислювальної машини, через практичні потреби, пов’язані з істотно зростаючими обсягами науково-технічної інформації, з’явилися перші програми машинного перекладу.

У 80-і роки після появи перших персональних комп’ютерів доступ до яких можна було отримати будь-якої хвилини, а вартість машинного часу суттєво зменшилась, машинний переклад став економічно вигідним. Розпочався якісно новий етап розвитку цієї галузі. Вдосконалення програм машинного перекладу дозволило достатньо точно переводити багато видів текстів.

Розвиток ринку персональних комп’ютерів (від настільних до кишенькових) і інформаційних технологій, поява сканерів, систем розпізнавання текстів і бурхливий розвиток мережевих технологій Internet/Intranet (які стають все більш інтернаціональними і багатомовними) у дев’яності роки двадцятого сторіччя призвели до чергового зростання інтересу до систем машинного перекладу і особливо до забезпечення можливості здійснення перекладу в інтерактивному режимі.

Машинний переклад – це процес перетворення тексту, представленого на одній природній мові, у еквівалентний за змістом текст іншою мовою. Як правило, цей процес виконується комп’ютером автоматично [2].

Потреба в перекладі як виді інформаційної діяльності щорічнозбільшується, тому актуальним сьогодні є пошук раціональних шляхіввирішення проблеми швидкого та значного за обсягом перекладу. Машиннийпереклад можна розглядати як альтернативу традиційному. Однак, не вартозабувати про комунікативну еквівалентність тексту перекладу.

Комунікативна еквівалентність нового тексту по відношенню до оригіналузабезпечується виконанням трьох основних вимог:

• текст перекладу повинен у повному обсязі передавати зміст оригіналу;
• текст перекладу повинен відповідати нормам мови перекладу;
• текст перекладу повинен бути приблизно рівний з оригіналом за своїм об’ємом [3].

Однак застосовуючи машинний переклад, виконати вказані вимоги дотексту перекладу часто неможливо. Це пояснюється недосконалістю системмашинного перекладу. Зважаючи на наявність неперекладених слів, стилістичніта граматичні помилки, редагування є обов’язковим етапом обробленняодержаного тексту.

Переклад, зроблений комп’ютером, поки що далеко не ідеальний, алетекст, отриманий в результаті роботи електронного перекладача, дозволяє убільшості випадків зрозуміти суть документа, який перекладається. Далі цей документ можна корегувати, маючи базове знання іноземної мови та добре орієнтуючись у предметній галузі, до якої належить інформація, що перекладається [4, 8].

 

2. Напрями розвитку машинного перекладу

 

Розрізняють два магістральні напрямки створення та застосування машинного перекладу. В першому випадку система машинного перекладу функціонує на великій ЕОМ і представляє “сирий”, чорновий переклад, який згодом редагують кваліфіковані перекладачі. Як правило, така методика використовується у великих організаціях, які змушені готувати документи на різних мовах. Деколи досить успішно використовується попереднє редагування вихідних текстів. Деякі фірми вводять у себе так звані “контрольовані природні мови”: коли кожен працівник фірми, що готує документацію, повинен її готувати саме з дотриманням вимог цієї обмеженої мови (наприклад, вимога відсутності складних синтаксичних конструкцій).

Використання контрольованої природної мови спрощує роботу машинного перекладу і зменшує обсяги постредагування, яке дорого коштує через необхідність залучення спеціалістів високої кваліфікації.

Другим магістральним напрямком машинного перекладу є використання систем, орієнтованих на персональні комп’ютери. Такі системи вперше появилися ще на початку 1980-х років (наприклад, MicroCAT фірми Weidner). Найбільший успіх в застосуванні цих систем перекладу припав на 90-і роки.

Зараз інтенсивно проводяться дослідження в галузі перекладу усної мови. Компанія IBM, яка вважається лідером в цій області, випустила програмний пакет ViaVoice 4.1, який дозволяє комп’ютеру сприймати до 140 слів на хвилину неперервної диктовки. Попередні версії цієї програми передбачали лише дискретний спосіб введення мови. Для налагодження на персональні особливості мовлення певної людини при початковій установці програми в залежності від якості вимови і конкретного діалекту потрібно повторити від 104 до 256 речень, що попередньо задаються. Але розпізнавання мови не означає розуміння її змісту.

Слід розрізняти розпізнавання машинної мови і перетворення її в текст або ж її використання у вигляді команд, і справжнє розуміння її змісту, як це робить людина. Останнє вимагає знання комп’ютером всього обсягу стилістичних та семантичних конструкцій, правил використання слів та висловів, при чому останні повинні задаватися не жорстко – адже люди говорять, що завгодно і як завгодно, не звертаючи уваги наскільки це грамотно і літературно. Іноді навіть те, що говориться, не відповідає тому, що малося на увазі. Так що навчити машину розуміти людей – задача незрівнянно складніша і віддалена в часі.

 

3. Специфіка машинного перекладу

 

Перекладом називається процес та результат створення на основі вхідного тексту однією мовою рівноцінного йому в комунікативному відношенні тексту іншою мовою. При цьому комунікативна рівнозначність, або еквівалентність, розуміється як така якість тексту перекладу, котра дозволяє йому виступати в процесі спілкування носіїв різних мов у ролі повноправної заміни вхідного тексту (оригіналу) в сфері дії мови перекладу.

Комунікативна еквівалентність нового тексту у відношенні до оригіналу забезпечується виконанням трьох основних вимог:

1. текст перекладу повинен в більш повному обсязі передавати зміст оригіналу, що, перш за все, означає неприпустимість довільного опущення або додавання інформації;
2. текст перекладу повинен відповідати нормам мови перекладу, тому що їх порушення, принаймні, створює перешкоди для сприйняття інформації, а іноді веде й до її викривлення;
3. текст перекладу повинен бути приблизно рівний з оригіналом за своїм об’ємом, чим забезпечується подібність стилістичного ефекту з погляду лаконічності або розгорнутості вираження.

Однак виконання вказаних вимог до тексту перекладу часто пов’язане з подоланням різного роду об’єктивно існуючих перепон. Створені працюючі системи машинного перекладу передбачають етапи редагування як обов’язковий елемент оброблення одержаного українського тексту.

Переклад може здійснюватися:

1. з однієї мови на іншу – нерідну, близькоспоріднену;
2. з літературної мови на її діалект та навпаки, або з діалекту однієї мови на іншу літературну мову;
3. з мови древнього періоду на мову у її сучасному стані (наприклад, з давньоруської мови на сучасну російську, зі староанглійської на сучасну англійську і т.д.).

У наш час є достатньо широкий вибір програм, які полегшують працю перекладача, котрі умовно можна підрозділити на дві основні групи: електроні словники (electronic dictionary) та системи машинного перекладу (machine translation system). Системи машинного перекладу забезпечують послідовний переклад текстів, що враховує морфологічні, синтаксичні та семантичні зв’язки членів речення.

Програми перекладу (системи машинного перекладу) з’явилися у відповідь на потреби користувачів в оперативному перекладі різної комерційної, технічної або Інтернет – інформації, яка подана в електронному вигляді. Аналізуючи програми машинного перекладу, потрібно відразу зазначити, що вимоги до них не повинні бути такими ж, як і до перекладу, який виконує людина. Переклад, зроблений комп’ютером, поки що далеко не ідеальний, але текст, отриманий в результаті роботи електронного перекладача, дозволяє у більшості випадків зрозуміти суть документа, який перекладається. Далі цей документ можна корегувати, маючи базові знання іноземної мови та добре орієнтуючись в предметній галузі, до якої належить інформація, що перекладається.

Сьогодні програми – перекладачі вміють будувати осмислені фрази, й за останні декілька років якість перекладу поліпшилася. Однак комп’ютер ще погано розбирається в граматичних нюансах та жаргоні, автоматичний переклад художніх текстів неможливий, тому його головне призначення – переклад бізнесових паперів, керівництв, листів з електронної пошти, сторінок з Інтернету (Web-сторінок). Інше застосування систем – полегшення рутинної роботи перекладачів, виконання за них підрядкового перекладу, котрий можна легко підправити.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!