Реферат “Сучасний стан та перспективи розвитку вищої освіти в провідних країнах (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Японія)”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Система вищої освіти Великої Британії. 

2. Система вищої освіти Німеччини. 

3. Система вищої освіти Франції. 

4. Система вищої освіти США. 

5. Система вищої освіти Японії. 

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Освіта була і залишається однією з найважливіших і найскладніших умов прогресивного розвитку суспільства, підготовки до дорослого життя, соціалізації та долучення до духовних цінностей. У наші дні в більшості розвинених країн освіта належить до числа найбільш пріоритетних напрямків діяльності. Зрештою, це гарантує підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва.

Жорстка конкуренція на світовому ринку освітніх послуг та прагнення кожної з розвинених країн стати рівноправним партнером у цьому контексті спонукають освітян все дедалі ретельніше шукати ефективні моделі вищої освіти. Необхідне знання та осмислення національною освітою майбутніх тенденцій у вдосконаленні національних систем освіти в розвинених країнах світу, і слід звернути увагу на те, як ці країни, чиї вищі навчальні заклади входять до сотні кращих, досягли такої високої якості. Інноваційні особливості освіти можуть стати важливим інструментом, що дозволяє вищій освіті успішно конкурувати з іншими соціальними інститутами.

Сьогодні для створення у молоді позитивного іміджу якісної та конкурентоспроможної вищої освіти важливо підвищити його якісний рівень. Модернізація освіти потребує структурних змін, співвідношення потреб у підготовці кадрів на різних рівнях. Вища освіта має бути привабливою для інвестицій, забезпечуючи ефективність вишів, прозорість потоку коштів та незалежну оцінку якості знань.

Мета даної роботи полягає у змістовному дослідженні системи вищої освіти провідних країн (США, Велика Британія, Японія, Німеччина та Франція).

Об’єкт дослідження: система вищої освіти у система вищої освіти у США, Великій Британії, Японії, Німеччині та Франції.

Предмет дослідження: особливості освітніх процесів системи вищої освіти у США, Великій Британії, Японії, Німеччині та Франції.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та літератури.

 

1. Система вищої освіти Великої Британії

 

Всі університети Великобританії володіють високим ступенем автономії у визначенні своїх курсів, програм і методів викладання. Посередницька функція між урядом та університетами делегована трьом Радам Фонду університетів (Англії, Шотландії та Уельсу). До складу цих рад входять представники регіональних вищих навчальних закладів, шкіл, ліцеїв та роботодавців. Таке широке представництво дозволяє поєднувати національні цілі та інтереси вищих навчальних закладів, при досить об’єктивній оцінці останніх. Студенти, які вступили до університету, спочатку прагнуть отримати першу кваліфікацію – ступінь бакалавра, яку можна отримати з гуманітарних, природничих наук за два-три роки, з архітектури, інженерної спеціальності та менеджменту – за три-чотири роки, з ветеринарії та фармації – за п’ять-шість років, після чого студент має право продовжити навчання для здобуття ступеня магістра. Для цього потрібно від двох до трьох років навчання або досить глибоких досліджень в одній або групі суміжних дисциплін.

Середня освіта триває 13 років, причому останні два роки присвячені поглибленому вивченню тієї області, за якою учень планує обрати навчання у вищому навчальному закладі. Школи пропонують на вибір курси різного рівня складності, які не призводять до отримання еквівалентних сертифікатів. Право на вступ до вищих навчальних закладів без іспитів дає атестат про основну загальну освіту підвищеного рівня (скорочено «A-level»). У зв’язку з великою автономією шкіл в освітньому процесі випускні іспити проводяться кількома незалежними екзаменаційними комісіями, тому вимоги до випускних іспитів стандартизовані. Більшість абітурієнтів, які вступають до університету, мають дипломи A-level з трьох предметів [1]. Головну роль у системі вищої освіти відіграють університети, в основному, в Лондоні, Кембриджі та Оксфорді. Університети у Великій Британії переважно гуманітарні.

Студенти набувають професійних навичок в університетських технічних школах, на університетських технічних факультетах і в професійних установах, які не є частиною університету. Навчання починається 1 вересня і офіційно закінчується 30 серпня, хоча на практиці навчальний рік набагато коротший. Кожен вищий навчальний заклад планує свій навчальний рік на добровільній основі, з урахуванням загальних критеріїв, таких як закінчення занять у червні і перерва в кілька тижнів (3-5 тижнів) на основні релігійні свята.

Всі вищі навчальні заклади самостійні у визначенні того, як вони контролюють роботу і знання студентів. Більшість приділяє особливу увагу випускним іспитам і часто враховує їх результати при прийнятті рішення про перехід на наступний курс. Після завершення першого циклу програми студенти отримують такі оцінки: найкраща (клас 1), дуже хороша (клас 2, відділ 1), право продовжити навчання на другому циклі, непогана (клас 2, відділ 2 або «два-два»), нижча (клас 3) [2].

Навчальний рік ділиться на три частини, але наприкінці його більшість вищих навчальних закладів скорочують навчальний час, щоб дати студентам час на вивчення матеріалу та підготовку до випускних іспитів. Деякі університети пропонують канікули в середині семестру (до восьми тижнів) як час для самостійного навчання студентів. Однак тенденція до двосеместрової системи з перервами між семестрами стає все більш очевидною.

Великобританія є одним з найпривабливіших напрямків для абітурієнтів. Однак країна не може задовольнити всі вимоги, і вступ до вищих навчальних закладів – це складний вибір. Щоб збільшити свої шанси на вступ, іноземні абітурієнти мають подати заяву до приймальної комісії восени того року, за який вони збираються навчатися. Відомим джерелом інформації є відділення Британської Ради. Іноземні абітурієнти мають надати документи та підтвердні документи, що відносяться до їх середньої освіти, що дають право на вступ до університету. Залежно від результатів відбору необхідно ретельно підготуватися до співбесіди [1].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!