Реферат ” Використання технології мнемотехніки при роботі з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення в умовах інклюзії “

ЗМІСТ

ВСТУП

І. Мномотехніка: історія виникнення та призначення 

ІІ. Методи та прийоми мномотехніки при порушенні мовлення 

III. Методика мнемотаблиці 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Незважаючи на те, що в Україні розвивається інклюзивна освіта, існує контингент дітей, які потребують комплексного підходу до корекції розвитку з боку корекційних педагогів, психологів, логопедів, дефектологів.

Освітній процес складається з комплексного поєднання з корекційно-розвивальною роботою, залежно від особливостей психофізичного розвитку дитини, створені умови для допрофесійної підготовки дітей-інвалідів, розроблена відповідна матеріально-технічна та освітня база. Всі спеціальні заклади укомплектовано педагогічними кадрами, медичним та обслуговуючим персоналом, діють соціально-психологічні служби.

Загальне недорозвинення мови – це складний мовний розлад, при якому у дітей з нормальним слухом і первинно збереженим інтелектом, спостерігається уповільнений початок мовного розвитку, дефект словникового запасу і вимови, свідчить про систематичне порушення всіх елементів мовленнєвої діяльності.

Мова і мислення тісно пов’язані, тому лінгвістичне і логічне мислення у дітей з мовленнєвим розвитком дещо нижче вікового стандарту. Таким дітям важко класифікувати речі, узагальнювати явища та ознаки. Часто їхні судження і висновки мізерні, фрагментарні, логічно недоречні.

Оскільки традиційні методи навчання не підходять для навчання таких дітей, виникають проблеми з новими методами, які допомагають зробити навчання і розвиток таких дітей можливими і легкими.

Застосування мнемотехніки дозволить зробити інклюзію швидше вирішувальною проблемою.

Мнемотехника – це система методів і прийомів, що забезпечують успішний розвиток знань дітей про особливості природних об’єктів, навколишнього світу, структуру оповідання, збереження і відтворення інформації і звичайно розвиток мови.

На основі аналізу джерел з даного питання були виявлені такі протиріччя: необхідність розвитку мови у дітей із загальним недорозвиненням мови для повноцінного психофізичного розвитку і подальшої успішної соціальної інтеграції та обмеженими можливостями застосування мнемотехніки в освітньому процесі.

 

І. Мномотехніка: історія виникнення та призначення

 

Вважається, що слово «мнемотехніка» вперше вжив Піфагор Самоський (570-490 рр до н. е.), давньогрецький математик і філософ. Винахідником мнемонічної техніки був Симонід  Кеоський (556-468 рр до н.е.).

Про прийоми мнемотехніки читаємо в працях давньогрецького історика Геродота Галікарнаського (484-425 до н. е.), вчителя і філософа Гіппія Елідського (400 р до н. е.) і знаменитого філософа і вченого Арістотеля (384-322 до н. е.). Саме останній присвятив 1 зі своїх робіт «Про пам’ять і запам’ятовування» (De Memoria et Reminiscentia) також, написав книгу по мнемоніці, але, на жаль, вона не дійшла до наших часів.

Олександр Македонський (356-323 рр до н. е.), учень Арістотеля, видатний воєначальник і творець світу, використовував мнемотехнічні прийоми і славився своєю вражаючою пам’яттю.

Однак, навіть при такій великій кількості розробок, матеріальному та історичному досвіді, елементи мнемоніки все ще використовуються не повністю в сучасній освіті, але ми стикаємося з проблемою систематизації та узагальнення методів мнемоники.

Фахівці Української школи Ейдотехніки (Чепурний Г.А.) створили єдину класифікацію всіх методів поліпшення засвоєння нової інформації, надали визначення термінів і понять пропонованих методів і технологій. При такому систематичному та узагальненому аналізі мнемотехніка може бути широко впроваджена та використана для підвищення ефективності навчання дітей з розумовими та психофізичними вадами.

Серед вітчизняних вчених з цією проблемою займалися О.І. Зінченко, О.М. Леонтьєв, О.Р. Лурія, О.А.Смірнов, З.М. Істоміна [1], Л.В.Кашуба [2], які писали про особливості розвитку образної пам’яті та образного мислення у дітей з нормальним розвитком і психофізичними порушеннями.

Вчені виділяють такі види запам’ятовування:

• Короткостроковий
• Довгий
• Довільний
• Спонтанний
• Логічний (змістовний), механічний.
• Суцільне, вибіркове.

Значний внесок у вивчення пам’яті дітей, розвиваючих в нормі, внесли такі вчені, як Л.С. Виготський, О.Н. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Г. Еббінгауз та ін. [3].

 

ІІ. Методи та прийоми мномотехніки при порушенні мовлення

 

Метод мнемотехніки впроваджується в початкових школах для полегшення засвоєння інформації дітьми. Використовуються різні прийоми запам’ятовування.

Використання мнемотехніки при роботі зі школярами має такі переваги:

1.Зменшення інформаційного перевантаження;

2.Ефективне засвоєння інформації;

3. Розвивається вміння нестандартно мислити;
4. Укріплює здоров’я;
5. Розвиток мови.

На думку авторів сучасної класифікації мнемотехнічних методів ГА. Чепурний [1] і дослідник Л. В. Кашуба [4], на практиці для покращення запам’ятовування, як правило, зазвичай використовують комбінацію декількох методик для поліпшення пам’яті. Однак приклади, що ілюструють конкретну техніку, зосереджені на її функціональності та способах її застосування.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!