ПІБ
к.істор.наук
доцент кафедри філософії та політології
ПІБ
Студентка гр. ПУА-11
Факультету економіки та управління ТНЕУ
ЛЮДИНА У СВІТІ ТОВАРНО-ГРОШОВИХ ВІДНОСИН
Постановка проблеми. У процесі товарно-грошових відносин між продавцем і споживачем товар обмінюється на валюту за гроші, прийнятною для обох сторін.
Водночас товар необхідно обміняти на гроші, еквівалентну його вартості. Вивчення процесу товарно-грошових відносин є одним з найбільш великих і складних процесів в системі функціонування товарного внутрішнього ринку. Проблемним питанням є вивчення умов обміну товарної валюти на внутрішньому товарному ринку, що впливає на структуру ринку, ринкову кон’юнктуру та інфраструктуру.
Мета дослідження полягає в поглибленні теоретичних та методологічних прийомів вивчення процесу товарно-грошових відносин, які формують структуру та кон’юнктуру ринку.
Для досягнення цієї мети ми ставимо перед собою такі завдання: Охарактеризувати і проаналізувати товарно-грошові відносини у світі людини.
Виклад матеріалу. як і будь-якої цінності, визначається її соціальною функцією як системи цінностей, і вона фіксує соціальний досвід практичної діяльності людей. Гроші відіграють посередницьку роль у відносинах між людьми, тому їх можна розглядати як об’єктивовану форму соціального зв’язку. Таким чином гроші всеосяжну функцію: вони об’єднує людей у спільноти з різними універсальними і складнощами та інтегрує кожну конкретну людину в соціальне життя через сприйняття індивідом загальноприйнятої системи цінностей спільноти, яка являє собою використання грошей.
Ринок має товарні характеристики на початковій стадії, але це ускладняється тим фактом, що потреби різних спільнот не завжди однакові. Це, природно, призводить до попиту на продукти, які можуть бути порівнянні за вартістю з іншими продуктами. У процесі обмінних операцій виявляються товари з найбільшою споживчою вартістю, тобто товари, що користуються найбільшим попитом.
Зазвичай такі товари є звичайними предметами першої необхідності. Тому вони спонтанно встановили роль загальних еквівалентів, коли вартість інших товарів вимірювалася кількістю предметів першої необхідності, доступних в обмін. Іншими словами, на даному етапі ми можемо говорити про появу грошей в найпростішій формі [1]. Поступово попит до грошей як на специфічний товар зріс. На додаток до здатності обмінювати інші товари, від грошей стали вимагати довговічності, подільності та рідкості.
Ось чому дорогоцінні камені і метали використовуються замість загального еквівалента предметів першої необхідності. Підвищення ролі грошей як засобу вимірювання вартості та засоби обігу призвело до відмінності між природною споживчою вартістю товарів у формі грошей (їх здатністю задовольняти певні потреби, не пов’язані з обміном) його специфічної вартості (як здатність вимірювати вартість інших товарів і використовувати їх у процесі товарного і валютного обміну) [2].
З розвитком товарно-грошових відносин держава відіграє все більшу роль у формуванні грошей і бере на себе відповідальність за карбування монет і контроль якості. В результаті роль грошей закріплюється за дорогоцінними металами і монетами, виготовленими з них. Поступово держава впливала не тільки на форму грошей, а й на її вартість, контролюючи грошову масу в обігу. Важливими кроками у формуванні грошей є демонетизація золота і поява банкнот, гарантованих державою. Саме на цьому етапі банкноти почали грати роль і функцію грошей.
Формування грошей мало місце, але з часом вона стала набувати все більш складні форми. У результаті з розвитком кредитних відносин кредитні гроші з’явилися у вигляді розумно оформлених векселів або облікових записів, а масове виробництво комп’ютерів і популяризація Інтернету стали основою для появи нових форм та отримали назву – «електронні гроші».
Електронні гроші – це гроші, які використовують комп’ютерну систему для автоматичного переказу коштів на банківський рахунок на підставі прямого розпорядження власника поточного рахунку. Отже, виникнення та еволюція валют залежить від товарно-грошових відносин, і ці відносини в даний час набули більш складних форм [1-4].
Роль засобу обігу полягає в тому, що гроші відіграють посередницьку роль у процесі товарного обміну. Ця функція необхідна, тому що виробникам потрібні інші продукти при створенні певних продуктів. У той же час прямий обмін товарами досить незручний, а функція грошей сама по собі забезпечує задоволення потреб виробників та споживачів.
Водночас формою купівлі-продажу на ринку є договір (угода) – юридично оформлений акт обміну товару на гроші, за допомогою якого право власності на товар переходить від одного власника до іншого. Договір купівлі-продажу відомий з часів класичного римського права. Він визначається як договір, в якому одна сторона, venditor (продавець), обіцяє надати товар іншій стороні, emptor (покупцю), а покупець обіцяє заплатити продавцю за цей товар відповідну грошову вартість [3].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Тези " Особливості обліку необоротних активів установ державного сектору " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.